Як річки залишають Крим: карта вододефіциту

Дефіцит води в Криму поступово розширює географію. Крим.Реалії підрахували, що майже за рік на півострові зникли як мінімум десять річок. Багато інших водойм також виснажені. Стрімко висихають джерела води в центрі й на південно-західному узбережжі півострова.

Ідею цього матеріалу Крим.Реалії запропонував читач, який нещодавно надіслав лист до редакції.

«Часто можна прочитати новини, що пересохла якась річка чи водосховище, а в якомусь місті обмежили подачу води. Але деколи складно зрозуміти картину цілісно. Було б дуже добре, якби ви нанесли ці відомості на мапу і, можливо, періодично її оновлювали. Хоча й вартує така робота дуже багатьох годин аналізу. Дякуємо. Маю велику надію, що це реальне для вас завдання, і ми зможемо побачити відомості щодо Криму ще і в такому вигляді», ‒ йдеться в листі.

Аналіз ситуації вододефіциту в Криму дійсно складно вмістити в одній інфографіці. Ми вирішили розділити історію зневоднення півострова на частини. Першу частину присвячуємо річкам, які через посуху зникають з карти півострова.

Зникла вода

Результатом посушливого літа 2020 року стало зникнення близько десяти водойм з прісною водою.

Серед втрачених ‒ дві гірські річки: Альма, що підживлювала Партизанське водоймище в Сімферопольському районі, та Чорна, яка наповнювала водою Чорноріченське водосховище під Севастополем.

У результаті обидва водосховища перестали отримувати воду.

Торішня кримська спека повністю осушила річку Боса під Севастополем. Вона була лівою притокою річки Чорної, але тепер вода в ній повністю зникла.

Міст над пересохлою річкою Боса в Байдарській долині

Не залишилося й сліду від річки Бага поблизу села Новобобрівське під Севастополем.

Річка Бага без води

Водойми Криму продовжили пересихати й восени минулого року, коли в Криму після спекотного літа так і не дочекалися опадів.

Так у Криму зникла річка Ліменка у Великій Ялті. «Річка Ліменка пересохла геть. Вичерпалися й інші джерела. На початку вересня на території Голубої Затоки загострилася ситуація з водопостачанням, для місцевих жителів встановили ємності з водою», ‒ повідомляв кореспондент Крим.Реалії.

У Білогірському районі пересохла річка Танасу ‒ права притока річки Біюк-Карасу, що живить Білогірське водосховище.

Висохле річище річки Танасу біля села Кирпичне Білогірського району, вересень 2020 року

Танасу пересохла всього за два місяці, оскільки ще на початку літа вода в ній була.

Восени в селі Кирпичне Білогірського району вперше за багато років повністю висох ставок, що служив водопоєм для худоби й місцем риболовлі для місцевих жителів.

«Такого не пам'ятають і старожили. Колодязі теж порожніють. Відбувається щось страшне, і це лякає нас. З кожним днем ми все більше стурбовані ситуацією з водою», ‒ говорив кореспонденту Крим.Реалії житель села Кирпичне, який не називає своє ім'я з міркувань безпеки.

Припинила своє існування річка Сарису (з кримськотатарської «Жовта вода»), що текла через місто Білогірськ. За інформацією кореспондента Крим.Реалії, річище, що простягалося на 28 кілометрів, повністю висохло і в ньому не залишилося навіть залишкової води.

Річка Сарису в Білогірському районі, лютий 2021 року

«Будь-якою бачив цю річку ‒ і повноводною, і маловодною, але не пригадую, щоб вона висихала, що називається наглухо. Це ще одне свідчення погіршення проблеми вододефіциту в Криму. Надії на зимові опади не виправдалися», ‒ сказав Крим.Реалії активіст громадського руху «Вільний Крим» з Білогірського району Решад Меметов.

На мілині

На межі пересихання опинилася ще низка кримських водойм. Торік у жовтні в Криму пересохла річка Улу-Узень (з кримськотатарської ‒ «Велика ріка»), що впадала в Ізобільненське водосховище у Великій Ялті. Восьмикілометрова річка, що бере початок у кримських горах, у літню пору пересихала до розмірів струмка, а восени й навесні знову наповнювалася. Тепер же від водойми, яка протікала тут десятки років, не залишилося й сліду.

Річка Улу-Узень

Наприкінці січня стало відомо, що річка Суук-Су, яка вважається найдовшою на Південному узбережжі Криму, настільки обміліла, що перестала впадати в море, як це було раніше.

Гирло річки Суук-Су біля мису Алчак, січень 2021 року

Гирло річки розташоване біля підніжжя мису Алчак у Судаку. Ще декілька років тому ця річка приносила неприємності місцевим жителям, підтоплюючи їхні будинки. Тепер же вони турбуються, оскільки навіть зимові опади не підняли рівень води в Суук-Су.

На межі висихання опинилася друга за повноводністю в Байдарській долині річка Узунджа ‒ права притока річки Чорної. Минулої осені Узунджа висохла у верхній течії. Однак зимові опади знову наповнили її водою, повідомляє кореспондент .

Річка Узунджа, січень 2021 року

Невеликий стік після опадів з'явився і в місцевій річці Арманка, що теж майже висохла минулої осені.

З початку січня підвищився і рівень води в річці Бельбек у цій же Байдарській долині.

Річка Бельбек, січень 2021 року

Минулої осені повідомлялося, що ця річка, яка впадає в Чорне море, повністю пересохла.

Зимові дощі та снігопади також оживили водоспад Су-Учхан (з кримськотатарської мови ‒ «Падаюча вода») у Сімферопольському районі.

Водоспад Су-Учхан, 14 лютого 2021 року

Цей водоспад ‒ частина верхньої течії річки Кизилкобінка, витік якої розташований у глибині знаменитих Червоних печер (Кизил-Коба). Ще в січні водоспад помітно обмілів. Однак у лютому знову наповнився, хоча й виглядає не таким повноводним, як у попередні роки.

Що стане з цими водоймами влітку, безпосередньо залежить від кримської погоди. Оскільки саме вона в останні роки регулює кількість прісної води в Криму.

«Де менше води, гірші умови існування»

Водні джерела, що висихають, стають причиною вимирання звичних видів рослин і тварин, а також створюють сприятливі умови для засолення ґрунтів, вважає кримський еколог Маргарита Литвиненко.

«Там, де менше води, гіршими стають умови існування для водних і наземних екосистем. Зникають тварини та рослини, не пристосовані до посушливих умов. Наприклад, замість зелених чагарників можуть розростатися ковила й трави, які ростуть на солонцюватих ґрунтах. Коли зменшується кількість прісної води, зменшується і кількість листопадних дерев. Також це може загрожувати зникненням різних видів птахів, зокрема й рідкісних, які сьогодні живуть у кримських заповідниках. Для них зменшення прісних водойм означає зменшення харчової бази», ‒ пояснила вона Крим.Реалії.

Маргарита Литвиненко

Зникнення прісної води, за словами Маргарити Литвиненко, призводить до суттєвих змін клімату та умов проживання в регіоні.

«Коли йде вода, зменшуються випаровування, клімат стає більш посушливим і менш комфортним для життя людей. З видимих наслідків цього може бути напружена ситуація в суспільстві. Вона вже відчувається зараз. Тому що люди активно обговорюють питання, а що буде далі з водою в Криму і як ми всі будемо жити?» ‒ каже еколог.

Проблема вододефіциту на півострові вимагає комплексного вирішення, оскільки самі снігопади в цій ситуації навряд чи допоможуть, вважає Маргарита Литвиненко.

Кримська влада зі свого боку обіцяє збудувати на півострові опріснювачі морської води й шукає нові джерела підземних вод.