Незабуті. В очікуванні обміну. Частина 2: група мусульман з Севастополя

Рустем Ваїтов, Нурі Прімов і Руслан Зейтуллаєв (зліва направо) в суді російського Ростова-на-Дону

У грудні 2019 року тристороння контактна група з врегулювання конфлікту на Донбасі узгодила обмін «усіх встановлених на всіх встановлених». Обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня на КПВВ «Майорське» у Донецькій області.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що має намір домагатися звільнення кримчан, яких із політичних мотивів утримують в анексованому Криму та в Росії.

Раніше Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають в ув'язненні в Росії: від 113 до 115, з яких понад 80 ‒ кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри ‒ у Кримської правозахисної групи.

Більшість кримчан, які очікують обміну ‒ кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, зокрема у «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ ‒ правовірні мусульмани.

Крим.Реалії в серії публікацій «Незабуті» розповідають про кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та анексованому Криму. Про першу сімферопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір» читайте тут.

Севастопольська група «справи Хізб ут-Тахрір»

Чотирьох кримських мусульман Нурі Прімова, Ферата Сайфуллаєва, Рустема Ваїтова та Руслана Зейтуллаєва, затриманих російськими силовиками в Севастополі в 2015 році, адвокати та журналісти умовно об'єднали в севастопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір». Російські силовики звинуватили їх у причетності до релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Your browser doesn’t support HTML5

Верховний Суд Росії відхилив апеляцію у «справі Хізб ут-Тахрір»

У правозахисному центрі «Меморіал» наголошують, що переслідування Прімова, Сайфуллаєва, Ваїтова та Зейтуллаєва «здійснюється за звинуваченнями в правопорушеннях, вчинення яких не було, з порушенням права на справедливий судовий розгляд і з застосуванням непропорційного діянню утримання під вартою».

Фігуранти справи:

Нурі (Юрій) Прімов

Нурі Прімов на засіданні суду у «справі «Хізб ут-Тахрір»

Севастополець, будівельник Нурі (Юрій) Прімов ‒ росіянин за національністю, який прийняв іслам. Співробітники ФСБ затримали його за звинуваченням в участі в організації «Хізб ут-Тахрір» (частина 2 статті 205.5 Кримінального кодексу Росії). Провину не визнав, від дачі показань відмовився.

У вересні 2016 року Прімов був засуджений до п'яти років позбавлення волі, намагався оскаржити вирок, але Верховний суд Росії залишив його чинним.

Перебуває під арештом з 23 січня 2015 року.

У 2018 році мати Прімова, 68-річна Раїме Прімова оголосила голодування. Вона вимагала внесення засудженого Росією сина до списку на обмін. Під час протесту її доправили в лікарню. Пізніше Раїме Прімова припинила голодування.

Ферат Сайфуллаєв

Ферат Сайфуллаєв на засіданні суду у «справі «Хізб ут-Тахрір» у російському Ростові-на-Дону

Севастополець, менеджер за освітою, на момент арешту був безробітним. Ферата Сайфуллаєва затримали одночасно з Нурі Прімовим за аналогічним звинуваченням. Він не визнав провину й відмовився від дачі показань.

Засуджений до п'яти років позбавлення волі.

Перебуває під арештом з 2 квітня 2015 року.

На волі його чекають дружина, двоє доньок та син.

Рустем Ваїтов

Житель села Крестянівка Первомайського району. До арешту Рустем Ваїтов жив у Севастополі, працював будівельником. Звинувачення у причетності до «Хізб ут-Тахрір» не визнає.

Засуджений до п'яти років позбавлення волі.

Перебуває під арештом з 23 січня 2015 року.

На волі Рустема Ваїтова чекають дружина та дочка, яка народилася вже після його арешту.

Руслан Зейтуллаєв

Севастополець, працював будівельником. Причетність до «Хізб ут-Тахрір» заперечує. У квітні 2017 року Північно-Кавказький окружний військовий суд визнав Зейтуллаєва винним в організації осередку «Хізб ут-Тахрір» у Криму та засудив до 12 років колонії суворого режиму.

У липні 2017 року, після повторного розгляду справи, Руслану Зейтуллаєву збільшили вирок до 15 років позбавлення волі. Він двічі оголошував у СІЗО голодування, протестуючи проти свого вироку та «репресій проти кримських татар».

Перебуває під арештом з 23 січня 2015 року.

На волі його чекають дружина й троє дочок.

Your browser doesn’t support HTML5

Руслан Зейтуллаєв | Відеоблог Айше Умерової (відео)

«Справа братів Сейтосманових»

У травні 2018 року російські силовики після проведених обшуків затримали в селі Тилове під Севастополем двоюрідних братів Нурі Прімова Енвера та Ернеста Сейтосманових.

Енвер Сейтосманов у залі Північно-Кавказького окружного військового суду, Ростов-на-Дону, Росія

Енвер та Ернест Сейтосманови ‒ кримськотатарські активісти. Зокрема, Ернест Сейтосманов підтримував сім'ї севастопольської групи «справи Хізб ут-Тахрір». Його незабаром відпустили, а Енвера Сейтосманова звинуватили в причетності до «Хізб ут-Тахрір».

Наприкінці липня 2019 року Енвера Сейтосманова етапували з СІЗО Сімферополя в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Перебуває під вартою з 10 травня 2018 року.

Вирок ще не оголошений.

Про інших кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та анексованому Криму, читайте в наступних публікаціях із серії «Незабуті» на сайті Крим.Реалії.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.