Російська влада та підконтрольні їй кримські чиновники розійшлися в думках щодо перспективи швидкого вирішення проблеми водопостачання півострова шляхом опріснення морської води. Віцепрем'єр російського уряду Марат Хуснуллін визнав, що у Росії поки немає можливості опріснювати необхідний Криму обсяг води. Хоча раніше кримські чиновники анонсували появу першої опріснювальної установки в Сімферопольському районі.
Чому російські чиновники суперечать один одному та від чого насправді залежить реалізація цього проєкту, з'ясовували Крим.Реалії.
Про опріснення морської води як альтернативу дніпровській російська влада говорить з 2014 року. Завод з опріснення води кримчанам обіцяв на той момент прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв ще у березні 2014 року ‒ відразу ж після російської анексії півострова. Але досі проєкт так і не був реалізований.
В умовах посухи, в якій опинився півострів цього року, російські чиновники знову повернулися до обговорення цієї ідеї. У вересні російський глава Криму Сергій Аксенов анонсував будівництво першої опріснювальної станції на півострові ‒ у селищі Ніколаєвка Сімферопольського району для забезпечення потреб Сімферополя.
А в жовтні стало відомо, що пункт з опріснення морської води в Криму внесений до комплексного плану російського уряду щодо забезпечення сталого водопостачання півострова.
Однак у результаті віцепрем'єр російського уряду, який опікується півостровом, Марат Хуснуллін оголосив, що опріснювачі з'являться в Криму «в останньому випадку».
Послизнулися на воді
Говорячи про проєкт опріснення морської води в Криму, російська влада та підконтрольні їй кримські чиновники суперечать один одному в базовому моменті: у пріоритетах вирішення проблеми з водою.
На початку жовтня голова російського уряду Криму назвав дату будівництва першої опріснювальної установки в Криму ‒ до 2023 року: «Упевнений, що в найближчому майбутньому ‒ це не така далека перспектива ‒ упродовж двох-двох з половиною років ми таку установку встановимо».
Слідом за ним Сергій Аксенов назвав опріснення пріоритетом у вирішенні проблеми водопостачання півострова, а про подальший видобуток підземних вод говорив дуже обережно.
«Єдиний вихід сьогодні ‒ це опріснення. Вже призначені відповідальні з федерального центру. А всі розмови про те, що повно води під землею... Все закінчується рано чи пізно. Якщо ця вода буде витіснена морською, матимемо такі наслідки, що залишимося без сільського господарства, взагалі без нічого. Просто набурили і почати качати в божевільних обсягах ‒ ніхто не розуміє, що буде потім з екологією», ‒ сказав російський глава Криму.
Однак ці райдужні перспективи розвіяв Марат Хуснуллін, який наприкінці жовтня відвідав півострів. Він оголосив, що питання забезпечення півострова водою необхідно вирішувати з місцевих джерел, а встановлення опріснювальних установок можливе «тільки в останньому випадку».
«Ми дуже довго це питання (зі встановленням опріснювачів ‒ КР) обговорювали, поки колеги з Росгеології абсолютно впевнено говорять, що запаси води місцевої (я про підземні джерела говорю) ‒ понад мільйон кубометрів, це дуже багато. Переважно ми ж беремо воду з поверхневих водозаборів, водосховищ, які взимку наповнюються, тобто це основний обсяг, є, звичайно, і підземний водозабір з підземних джерел, тому все-таки колеги вважають, що ми вирішимо завдання через ці заходи, які ми затвердили, і, в останньому випадку, якщо нам не вистачатиме, будемо ставити опріснювачі», ‒ сказав він в ефірі телеканалу «Россия-24» 30 жовтня.
За його словами, ухвалене рішення відкласти питання зі встановленням опріснювачів у Криму на віддаленіші перспективи. Це пов'язано як з високою вартістю проєкту, так і з його технологічною складністю. Марат Хуснуллін визнав, що в Росії немає «такого обсягу опріснювачів», які б змогли забезпечити потреби Криму.
«Якщо ми хочемо гарантовано отримати результати, то бажано не ризикувати з не випробуваними технологіями. Друге ‒ ми чітко розуміємо, що ці технології дуже дорогі, зрештою, вони «ляжуть» потім у тарифи. Тому ми, виконавши першочергові термінові, середньотривалі заходи, порахуємо, якщо ми вже гарантовано не забезпечимо (водопостачання Криму ‒ КР), то ми підемо на опріснення», ‒ пояснив він.
«Процес залежить від вартості»
Всупереч неоднозначним заявам чиновників, проєкт з опріснення морської води за технологією зворотного осмосу присутній у комплексному плані заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму», який затвердили в російському уряді наприкінці жовтня. Для його реалізації у федеральному та кримському бюджеті запланували майже 50 мільярдів рублів.
Згідно з планом, будівництво опріснювальних споруд планувалося у 2021-2022 роках. На них передбачено вісім мільярдів рублів.
У вересні міністр ЖКГ російського уряду Криму Дмитро Черняєв говорив депутатам кримського парламенту, що опріснювальна установка тільки для забезпечення потреб Сімферополя коштуватиме декілька десятків мільярдів рублів.
Сергій Аксенов, зі свого боку, оцінив будівництво такої установки у 1-2,5 мільярда рублів.
Кримський політичний оглядач Олександр Севастьянов вважає, що такі суперечливі заяви чиновників можуть бути як наслідком неузгодженості між ними та Москвою, так і можливим способом «коректно подати наявність фінансових проблем, що виникають у Росії через коронакризу».
«Заяви від кримських чиновників, з одного боку, можна трактувати з точки зору чиновницького синдрому «як би чого не вийшло»: краще говорити, що все добре і прекрасно, а потім нехай Путін вирішує. З іншого боку, Аксенову потрібно щось говорити про проблему з водою, дати кримчанам надію. Тому що місцева влада показала свою неспроможність у водному питанні. І люди там, які залишилися без води, вже почали розуміти, щось не так», ‒ сказав він .
Водночас на реалізацію проєкту опріснення води в Криму, на думку Олександра Севастьянова, впливають не заяви місцевих чиновників, а економічна ситуація в Росії.
«Всі питання, пов'язані з вирішенням проблеми водопостачання Криму, перебувають повністю в компетенції Москви. Реально цей процес залежатиме від вартості питання. Але оскільки все це вішається на федеральний бюджет, то при загальному несприятливому економічному прогнозі на наступний рік через коронакризу в Росії (як і в інших країнах світу), можуть початися серйозні проблеми, які вже не вийде приховати. Можливо, це Хуснуллін і хотів коректно сказати у своїй заяві про перспективи питання опріснення води в Криму», ‒ говорить політоглядач.
«Маніловщина чистої води»
Експерти, які в різні роки озвучували прогнози про перспективи опріснення води в Криму, окрім дорожнечі проєкту говорили й про його технологічну складність. У фонді «Майдан закордонних справ» ще у 2017 році говорили, що такий проєкт у Криму очікує проблема з електроенергією.
«Сьогодні у світі існує декілька методів опріснення солоної води. У кожного є свої плюси та мінуси. Об'єднує їх одне ‒ вони енерговитратні. З урахуванням необхідності організації безпеки в процесі опріснення потрібно до 10 кВТ на годину на один кубометр одержуваної після процесу прісної води. Для енергетичного забезпечення покриття відсутнього в Криму обсягу прісної води з урахуванням встановлених у Росії норм споживання прісної води на душу населення потрібно збудувати 20 атомних електростанцій зі встановленою виробничою потужністю рівня Запорізької АЕС», ‒ пояснював експерт благодійного фонду Юрій Смелянський.
Колишній член команди Сергія Аксенова, російський активіст Володимир Гарначук, зокрема і з цієї причини не вірить у реалістичність проєкту опріснення морської води на півострові.
«У найближчі роки проблема води вирішена не буде. Багато розумних людей розповідають, що треба ставити опріснювачі, обертати ріки назад. Дорогі друзі, перестаньте займатися ахінеєю. Населення, яке живе в Криму, і так ледве витягує російські тарифи ЖКГ. Вода ця коштуватиме стільки, що ви й не уявляєте. І якщо в енергодефіцитному регіоні треба ставити ще опріснення, яке коштує гігантських грошей, то це маніловщина чистої води й нічого цього не буде. Треба просто це розуміти», ‒ каже він.
Суперечливими залишаються заяви кримських чиновників і про вартість опріснення води для населення. Юрій Гоцанюк на початку жовтня називав ціну ‒ від 85 рублів за кубометр.
Сергій Аксенов озвучує набагато меншу суму ‒ від 40 до 68 рублів за кубометр.
Будь-які економічно обґрунтовані розрахунки вартості опріснення води поки не оприлюднені.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
