«Крим ‒ майданчик для російської пропаганди»: як західні аналітики викрили систему кремлівської дезінформації про коронавірус

Кремль створює розгалужену систему дезінформації, за допомогою якої поширює фейки про коронавірус та інші пропагандистські матеріали ‒ такі висновки містяться у звіті Держдепартаменту США, оприлюдненому 5 серпня. На думку його авторів, мета цих дій ‒ ввести аудиторію в стан розгубленості та викликати у неї почуття страху.

Водночас в анексованому Криму українські правозахисники фіксують проблеми з інформуванням населення про загрозу коронавірусу. Так, за їхніми спостереженнями, перевірити правдивість офіційної інформації на окупованій території часто неможливо, локальні ЗМІ нерідко цитують сумнівні джерела інформації та наводять думки некваліфікованих експертів. Про джерела «пандемії фейків» в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча розмовляє з фактчекером проєкту StopFake Валерією Данько та експерткою Кримської правозахисної групи Іриною Сєдовою.

‒ Валеріє, розкажіть, будь ласка, докладніше про цю доповідь Держдепартаменту США. Як у відомстві дійшли до таких висновків?

Високопоставлені російські чиновники та проросійські ЗМІ намагалися отримати свою вигоду зі страхів людей, активно поширюючи теорії змови
Валерія Данько

Данько: Все дуже просто: дослідницька група Держдепу під час спалаху коронавірусу проаналізувала сім популярних сайтів як у російському, так і в європейському інформпросторі, щоб вивчити пропаганду в період пандемії. У підсумку експерти дійшли висновку, що високопоставлені російські чиновники та проросійські ЗМІ намагалися отримати свою вигоду зі страхів людей, активно поширюючи теорії змови. Була виділена низка наративів, які використовувалися російськими медіа: зокрема, про те, що коронавірус був створений у США як біологічна зброя, про те, що у спалаху винні вежі мобільного зв'язку 5G тощо. Особисто для мене було цікавіше розглянути зв'язок цих семи сайтів один з одним і простежити коріння їхнього виникнення.

‒ Які свідчення є щодо цього?

Росія використовує Крим не тільки у військових, але й у пропагандистських цілях
Валерія Данько

Данько: Усі згадані ресурси використовують схему перехресного розміщення матеріалів. Тобто в один день на, здавалося б, не пов'язаних одна з одною платформах, ніби за вказівкою згори публікується один і той же матеріал на одну й ту ж тему. Це вкотре підтверджує наявність горезвісних пропагандистських методичок для масованої інформатаки з боку російських медіа, а також демонструє причетність умовних кураторів із Кремля. Також у доповіді наголошується, що екосистема російської дезінформації складається з декількох частин: це офіційні заяви чиновників, міжнародне мовлення, яке фінансується державою, розробка нових джерел дезінформації та використання соцмереж. Цікаво, що у звіті Держдепу досить часто фігурує Крим: чотири з семи проаналізованих ресурсів так чи інакше пов'язані з півостровом. Тобто можна сказати, що Росія використовує Крим не тільки у військових, але й у пропагандистських цілях ‒ і вельми успішно.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Тиждень антирекордів та вірус у владі: Крим під час пандемії

‒ Чому, на вашу думку, ці фейки виявляються настільки успішними при величезній кількості офіційної інформації про коронавірус?

Кримчани ‒ по суті, витратний матеріал для Кремля
Валерія Данько

Данько: Спочатку фейкомети вирішили просто хайпанути на новій темі ‒ і вона досі обговорюється на кожному розі. Популярність таких фейків можна пояснити саме нестачею інформації на початковому етапі. Люди за своєю природою цікаві, і провали в їхніх знаннях почали заповнюватися усіма мислимими й немислимими чутками та маніпуляціями. Читачі охоче вірили таким повідомленням, тому що тоді перевірити інформацію не було можливим. Один із моїх улюблених прикладів ‒ кримські проросійські ЗМІ в березні видали історію про росіянку, яка повернулася з Китаю до Севастополя та виявилася інфікованою коронавірусом. Але, як тільки з'ясувалося, що дівчина втекла з інфекційної лікарні, російські медіа моментально змінили її громадянство! У подальших публікаціях вона згадувалася вже не як росіянка, а як українка. Це, до речі, приклад того, наскільки Росії не потрібні кримчани: у зручних випадках їх називають російськими громадянами, але як тільки вони роблять якийсь вчинок, який не влаштовує пропагандистську машину, то перетворюються на українців. Такі ось подвійні стандарти, які показують, що кримчани ‒ по суті, витратний матеріал для Кремля.

‒ Але як саме експерти пов'язують подібні фейки з керівництвом Росії?

Російська пропаганда створила настільки майстерну мережу, що деякі люди не бачать різниці між вигадками і фактами
Валерія Данько

Данько: У звіті Держдепу США доводяться зв'язки певних російських агентств із Кремлем, і стає зрозуміло, що це цілеспрямовано створена система. Наприклад, одне з найактивніших агентств базується в тимчасово окупованому Криму ‒ News Front. Воно пропагує ідею так званої Новоросії, публікує моторошні новини з угруповань «ДНР» і «ЛНР», де українців називають «фашистами» і «карателями» ‒ тобто стандартний пропагандистський набір. Причому News Front зареєстрований у Бахчисараї, депутатом російської міської ради Костянтином Книриком. Зараз він керує кримським відділенням партії «Родина». Сам Книрик говорив, що його ЗМІ нібито повністю незалежне від російського уряду, проте у звіті Держдепу міститься інформація про те, що діяльність News Front і самого депутата фінансується російськими силовиками. Загалом, і в інших випадках експерти доводять зв'язки таких медіа з російським керівництвом. Причому до таких же висновків приходять незалежні один від одного дослідники з різних країн ‒ України, Євросоюзу, США. Не помічає ці зв'язки тільки побутовий споживач дезінформації. Просто за десятки років російська пропаганда створила настільки майстерну мережу, що деякі люди не бачать різниці між вигадками і фактами.

‒ А чи є якась реакція з боку цих ЗМІ або Кремля на доповідь Держдепу?

Данько: Так, буквально 8 серпня ввечері спікер російського Міністерства закордонних справ Марія Захарова назвала його черговою вигадкою, фейком тощо. Я не думаю, що цей звіт матиме якісь наслідки для російської пропаганди ‒ він просто поінформував громадськість.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Астролог про коронавірус – це не журналістика»

‒ Дякую, Валеріє. Що відбувається з інформуванням самих кримчан про коронавірус, Ірино?​

У деяких людей складається враження, що коронавірусу в Криму вже немає
Ірина Сєдова

Сєдова: Ситуація не особливо змінилася з часів нашого минулого моніторингу. Переважно ми спостерігаємо непрофесіоналізм журналістів і замовчування проблем ‒ можливо, співробітники ЗМІ бояться писати про це. Як правило, вони цитують позицію російської окупаційної влади, і на цьому все. Ось зараз так звані путінські байкери «Нічні вовки» збираються влаштувати великий фестиваль у Севастополі, і ЗМІ анонсують його як цікаву подію без жодного натяку на те, що пандемія триває. У результаті у деяких людей складається враження, що коронавірусу в Криму вже немає, вони не одягають маски в громадських місцях тощо. Це дуже страшно, тому що ми продовжуємо фіксувати зростання кількості хворих. Пандемія посилюється, а медіа просто ігнорують це.

Ірина Сєдова

‒ Кому вигідна така ситуація? Адже це призведе до того, що до кримських лікарень потрапить багато людей.​

Тоталітарній машині важливо, щоб в інформаційному порядку денному все було добре
Ірина Сєдова

Сєдова: Це тоталітарна машина, якій важливо, щоб в інформаційному порядку денному все було добре, а що відбувається з людьми насправді ‒ їй все одно. Так було і в Радянському Союзі, так є зараз у Північній Кореї. Навіть якщо люди вмиратимуть тисячами, а медіа розповідатимуть, що все прекрасно, то цього достатньо, щоб інші, умовно кажучи, заробляли гроші для бюджету. У такій ситуації незалежним ЗМІ та організаціям потрібно максимально доносити до людей правдиву інформацію.

‒ Чи можете дати нашій аудиторії якісь поради про те, як саме перевіряти інформацію, щоб не потрапити на вудку фейків?

Сєдова: Насправді, краще за все не довіряти медіа, які підконтрольні Росії в Криму. Краще шукати інформацію в незалежних джерелах, в іноземних ЗМІ. Якщо ви знайшли новину, яка вас дуже сильно зачепила, ви почали відчувати сильні емоції ‒ швидше за все, це фейк. Таку інформацію потрібно ретельно перевіряти і знайти як мінімум два незалежних джерела, які підтвердять або спростують її. Якщо медіа публікує гучну новину, але не говорить, звідки воно її дізналося, це може бути дезінформацією.

(Текст підготував Владислав Ленцев)