Віталій Портников: Підручник кримської ненависті

Спеціально для Крим.Реалії

«Рада кримських татар» ‒ організація, покликана в декораціях російської вертикалі анексованого Криму імітувати заборонений Меджліс, ‒ звернулася до Сергія Аксенова з проханням про вилучення зі шкільних програм підручника з історії півострова, який подає кримських татар як народ, який допомагав гітлеризму. І кримська влада пішла назустріч своїм призначенцям ‒ бо інакше весь красивий медовий міф про «дружбу народів» у незаконно анексованому Криму був би знову вимазаний дьогтем ненависті.

Але якщо задуматися ‒ а проти чого виступає російська влада Криму? Хіба ненависть до кримських татар не була тією офіційною ідеологією, на якій ґрунтувалася будівля «російського Криму» та необхідність повернення півострова? Хіба упродовж десятиліть не робилися спроби виправдання одного з найбільш мерзенних злочинів сталінізму ‒ депортації корінних народів Криму? Хіба випадковим був скандал з генеральним консулом Росії в Сімферополі Володимиром Андрєєвим, який радив ветеранам Другої світової війни не ходити на прем'єру фільму «Хайтарма», присвяченого життю двічі героя Радянського Союзу, кримського татарина Амет-Хана Султана? І хіба звичайний чиновник наважився б на такий демарш, якби не знав, що його демонстративна готовність образити цілий народ і виправдати геноцид викличе захват у начальства, що ця готовність відображає переконання керівництва Російської Федерації?

Готовність образити цілий народ і виправдати геноцид викличе захват у начальства

До речі, саме після цієї ганьби з «Хайтарма» Володимиру Андрєєву з ініціативи голови Російської громади Криму Сергія Цекова та голови партії «Русское единство» Сергія Аксенова вручили звання «почесний член Російської громади Криму». І при присвоєнні цього звання прозвучало ще чимало ксенофобських заяв від обох політиків, які буквально через кілька місяців, як ми пам'ятаємо, опинилися в авангарді колаборації.

А тепер пропутінська рада звертається до одного з кримських «квіслінгів» ‒ того самого, який роками заробляв свій політичний капітал на атмосфері ненависті, ‒ з проханням заборонити книжку, яка фактично цю ненависть узагальнює. Книжку, звичайно, можна вилучити зі шкіл. Але що робити з самою атмосферою ненависті, якою перенасичене щільне повітря нинішнього Криму?

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції