У Криму три російські військові аеродроми розташовані поряд із пляжами, готелями та іншими туристичними об'єктами – біля Любимівки, Качі та Новофедорівки. Про небезпеку перебування поблизу цих об'єктів, а також про катастрофи з військовими літаками на цих аеродромах і атаки по них українських збройних сил – у матеріалі Крим.Реалії.
Любимівка. Винищувачі над головою
У селищі Любимівка, розташованому на Північній стороні Севастополя в гирлі річки Бельбек, історично одна частина населеного пункту розвивалася як військове містечко розташованої поруч авіаційної частини, а інша – як звичайна сільська місцевість, що входила до радгоспу імені Софії Перовської.
У районі Любимівки – одні з найкращих у севастопольському регіоні піщано-галькових пляжів, загальна довжина яких становить понад три кілометри. В останні десятиліття, завдяки зручному розташуванню, Любимівка отримала новий розвиток – виросли нові пансіонати та будинки відпочинку, а місцеве населення активно здає житлоплощу в оренду відпочивальникам.
Історія аеродрому «Бельбек» почалася ще в 1938 році – було збудовано злітну смугу оперативного призначення, там базувалися винищувачі 3-ї та 4-ї авіаційних ескадрилій 32-го винищувального авіаційного полку ВПС Чорноморського флоту на літаках І-15біс.
Своє ім'я аеродром отримав за назвою сусідньої річки. Розташований на березі моря, на території Нахімовського району Севастополя, у Північній стороні міста, примикає впритул до мікрорайону Любимівка.
На центральній вулиці Любимівки, архівне фото
До розвалу СРСР аеродром використовувався за призначенням, після – перейшов у відання України. На «Бельбеку» базувався винищувальний авіаполк, пізніше – 204 бригада тактичної авіації (в/ч А-4515). З 1993 року до анексії Криму з аеропорту також виконували рейси цивільні повітряні судна.
Росія розташувала на аеродромі 38-й винищувальний авіаційний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС та ППО Росії. З лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну, аеродром «Бельбек» активно використовується – звідси злітають винищувачі та штурмовики.
Після початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну з аеродрому «Бельбек» злітають винищувачі та штурмовики
Однак, з літа 2022 року це місце стало становити серйозну небезпеку для мирних громадян, які перебувають поруч. Так, 18 серпня пролунали вибухи в районі російського військового аеродрому «Бельбек». Глава окупаційної адміністрації Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що «засобами ППО, за попередніми даними, було збито безпілотний літальний апарат».
Після цього «Бельбек» регулярно зазнавав ударів: 19 жовтня, 11 грудня, 4 січня, 16 січня та 4 травня. І це лише випадки, які офіційно підтверджувала російська влада міста. Вибухи ж у тому районі лунали набагато частіше.
Серйозний інцидент стався на аеродромі «Бельбек» 1 жовтня 2022 року. Тоді винищувач-перехоплювач МіГ-31 з повним боєкомплектом під час зльоту з аеродрому викотився за межі смуги та розбився, впавши зі схилу. Почалася пожежа, здетонував боєкомплект, літак вибухнув, один із льотчиків загинув.
Аеродром «Кача» – вертольоти та гідролітаки
Селище Кача розташоване у Північній стороні Севастополя, на північ від Любимівки. У 2012 році він відсвяткував своє сторіччя та з моменту створення був тісно пов'язаний з авіацією. У 1912 році на місці хутора Олександро-Михайлівка, за кілька кілометрів від гирла річки Качі, почали будувати військове містечко льотної школи, яка згодом отримала назву Качинської.
Російський військовий вертоліт Ка-27 підлітає до аеродрому «Кача»
За часів СРСР до Другої світової війни та після неї аеродром «Кача» експлуатував Чорноморський флот. Після розпаду Радянського Союзу аеродром з інфраструктурою відійшов до Росії. А селище Кача, що стоїть на березі моря, відтоді перетворилося на курортне: будувалися міні-готелі, місцеві жителі здавали житло в оренду.
Після анексії Криму на аеродромі «Кача» базується 318-й окремий змішаний авіаційний полк ВМФ, на озброєнні якого літаки Ан-26 та Бе-12, а також гелікоптери Ка-27 та Ка-29.
На околицях Качі теж періодично лунають вибухи, як, наприклад, 5 жовтня 2022-го. А у травні цього року вибухом прямо на аеродромі було пошкоджено бойовий вертоліт Мі-8. Вибухи у Качі чують рідше, ніж у Любимівці, але аеродром продовжує залишатися законною військовою ціллю для України.
Про Качу не забули, Качу просто тримають на десертПавло Лакійчук
«Про Качу не забули, Качу просто тримають на десерт, і жоден льотчик не пояснить, що ми ж безпосередньо участі у нальотах на Україну не брали, ми лише забезпечуємо безпеку ударних кораблів, які запускають ракети. Ви забезпечуєте безпеку, отримаєте небезпеку. Кача буде, її свій час чекає», – вважає військовий експерт, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
На пляжі Кача, архівне фото
Знала Кача і авіаційні катастрофи. Так, 12 жовтня 2012 року літак Чорноморського флоту Росії Бе-12 під час заходу на посадку розбився за ідеальної погоди. Серед членів екіпажу загинули командир, другий пілот та штурман, радист отримав легкі травми.
Новофедорівка – знакове місце
Про курортне село Новофедорівка в Сакському районі раніше знали лише ті, хто їздив туди на відпочинок. Гарні довгі піщані пляжі, з одного боку – Сакське солоне озеро, з іншого – озеро Кизил-Яр. А ще – військовий аеродром, про який увесь світ заговорив 9 серпня 2022 року.
Це була перша масована атака ЗСУ по аеродрому, де базується 43-й окремий морський штурмовий авіаполк (ОМШАП) ЧФ РФ. Тоді прямо біля стоянок літаків у результаті ракетної атаки здетонував боєзапас авіаційного озброєння, що відкрито зберігався, була повністю знищена або серйозно пошкоджена сама техніка, від 7 до 11 важких винищувачів Су-30СМ, фронтових бомбардувальників і літаків-розвідників відповідно Су-24М і Су-24 МР .
Вигляд на пляж селища Новофедорівка поблизу міста Саки, де на території військового аеродрому сталися вибухи, 9 серпня 2022 року
За інформацією інформагентства Reuters, удар по летовищу в Новофедорівці вивів з ладу більше половини бойових літаків морської авіації Чорноморського флоту Росії.
Цей випадок не на жарт налякав російських туристів, багато з яких попрямували тоді на виїзд із Криму. Саме після вибухів у Новофедорівці в інтернеті з'явилися меми «Мамочка, надо сваливать отсюда» і «Вообще не хочу уезжать из Крыма, здесь все душевно, по-домашнему».
«Саки» – так він правильно називається – військовий аеродром першого класу в Криму, на якому розміщений навчально-тренувальний комплекс «Нитка» для підготовки льотного складу палубної авіації. Гарнізон авіаторів розташований у селищі Новофедорівка.
Військовий аеродром біля селища Новофедорівка після вибухів 9 серпня. На супутниковому знімку Planet Labs за 10 серпня 2022 року видно знищені літаки
20 липня 2023 року в районі Новофедорівки також лунали вибухи, про що повідомляли місцеві телеграм-канали. Російська влада ці повідомлення не коментувала.
«бавовна» відбуватиметься дедалі частіше. Адже українська армія зараз працює над створенням майбутнього поля битвиВладислав Селезньов
«Ми пам'ятаємо з досліджень наших колег, журналістів-розслідувачів, що на території Криму вони нарахували щонайменше 223 військові об'єкти. А люди кажуть, що їх може бути до 500. Тому очевидно, що «бавовна» відбуватиметься на цих об'єктах дедалі частіше. Адже українська армія зараз працює над створенням майбутнього поля битви. Використовуючи свою артилерію та далекобійні ракети, цілиться у ворожі військові об'єкти на території Криму. Це означає, що Крим є небезпечним регіоном», – пояснював раніше в інтерв'ю Крим.Реалії кримчанин, український військовий експерт Владислав Селезньов.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.