Україна зможе відновити мирні переговори з Росією, коли посилить сої позиції наприкінці серпня. Таку думку в коментарі «Голосу Америки» висловив Давид Арахамія, народний депутат України та голова переговорної групи з росіянами.
На запитання, що буде наприкінці серпня, він відповів: «Ми не хочемо ділитися нашими планами з росіянами, бо вони можуть це побачити у відкритих джерелах. Але я думаю, ми проведемо операції з контрнаступу в деяких місцях».
Голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України Давид Арахамія
Мінімальна прийнятна угода була б, якщо б ми їх вигнали або вони добровільно відійшли на позиції, де вони були до 24 лютогоДавид Арахамія
Станом на зараз українська сторона можливості відновлення переговорів не розглядає. Принаймні до того моменту, коли Україна не зміцнить свої сили, а російські війська не повернуться до позицій, на яких вони були до 24 лютого, вказав політик.
«Мінімальна прийнятна угода була б, якщо б ми їх вигнали або вони добровільно відійшли на позиції, де вони були до 24 лютого», – каже Давид Арахамія.
Після цього, зазначають учасники переговорної групи, можна буде розмовляти про повернення всіх суверенних територій, включно з Кримом і окупованими частинами Донецької та Луганської областей.
«Ми могли б розглянути якусь політичну угоду, на зразок тієї, що ми пропонували в Стамбулі. Ми, наприклад, кілька років не торкаємося кримського питання. Ми не робимо цього військовим шляхом, але робимо це дипломатичним і політичним способом», – сказав Арахамія «Голосу Америки».
Наш фокус був на постачанні зброї. Щоб її кількість збільшилося дуже серйозноРустем Умєров
Цими днями група українських депутатів відвідала Вашингтон, де зустрілась із конгресменами та американськими посадовцями.
«Наш фокус був на постачанні зброї, – зазначає «Голосу Америки» народний депутат України Рустем Умєров, який також є учасником переговорної групи з Росією. – Подякувати, а також подивитися на те, що ми можемо пришвидшити, тому що нам потрібна ця зброя вже зараз. Щоб її кількість не була одна-дві-три-чотири одиниці – а щоб це збільшилося дуже серйозно».
Рустем Умєров – народний депутат України IX скликання, український політичний діяч, підприємець, інвестор і меценат кримськотатарського походження
До того моменту, коли Україна зміцнить свої позиції, переговори з Росією тривають у двох напрямках, каже Умєров. Перший – гуманітарний: щодо обміну полонених та евакуації цивільних із тимчасово окупованих територій. Це стосується і повернення до України військових із «Азовсталі», де українська сторона, за словами Умерова, скоро сподівається побачити прогрес.
Другий аспект стосується питання продовольчої безпеки – зокрема розблокування українських портів та відновлення експорту зерна.
Наразі лунають пропозиції щодо потенційної зустрічі сторін та посередників. Як варіант, вона може відбутись у Туреччині, в ній можуть взяти участь Україна, ООН, Туреччина та Росія, розповів Умєров. Крім цього, дехто із західних аналітиків закликав розглянути можливість міжнародного супроводу кораблів з українських портів. Однак українська сторона наполягає, що перед обговоренням таких варіантів Росія має виконати низку важливих умов.
«Якщо російські кораблі не перейдуть трохи східніше, ніж Крим і Севастополь, і стовідсотково не нададуть гарантій того, що вони не будуть бомбардувати цивільні кораблі, то немає сенсу взагалі зустрічатися. Тільки після цього можна буде обговорювати безпечні маршрути і шляхи підходу до наших портів, – каже Рустем Умєров. – Наше бачення, щоб ми мали озброєння і в нас був свій коридор».
За словами Рустема Умєрова, партнери України розуміють, що Київ не йтиме на жодні поступки Росії – і сприяють тому, аби зміцнити позиції України за столом переговорів, коли для цього прийде час.
«Наші люди, наші цінності, наші території – для нас це червона лінія. І ніхто нас не змушує, не обговорює з нами це питання, щоб ми покинули будь-які території. Цих пропозицій я не бачу. Зараз розмови йдуть про те, як постачати зброю, скільки її потрібно постачати. Кількість, потужність», – зазначив Рустем Умєров.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.