Більше ніж половина українців ‒ 53% ‒ виступають за відновлення повноцінних зв'язків з тимчасово окупованими територіями Криму та Донбасу. Такими є результати опитування, яке у травні-червні провели Київський міжнародний інститут соціології та «Центр прав людини ZMINA» в усіх областях України, окрім непідконтрольних територій.
При цьому, виходячи з формулювань опитування, ті ж 53% респондентів висловилися і за відновлення транспортного сполучення з тимчасово окупованими територіями. З кінця 2014 року з материкової України в анексований Крим і назад не ходять потяги та інший пасажирський транспорт. Восени 2019 року в Міністерстві інфраструктури України повідомили, що не розглядають можливість відновлення транспортного сполучення з островом. До того ж, 55% учасників опитування висловили думку, що жителі непідконтрольних уряду територій ‒ жертви конфлікту і потребують всебічної підтримки з боку України. Про те, як сприймати результати нового соціологічного дослідження, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Експерт Центру прав людини ZMINA Альона Луньова розповіла Крим.Реалії, як її організація прийшла до ідеї такого масштабного дослідження з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
‒ Сьогодні ми досить часто говоримо про впровадження підходів перехідного правосуддя для переходу нашого суспільства зі стану війни у стан світу: про відповідальність, про можливу амністію тощо. І чим більше ми обговорюємо можливість мирного врегулювання яким би то не було способом, тим частіше спливають питання про загальне ставлення жителів підконтрольних Україні територій до жителів тимчасово окупованих. До того ж останнім часом у мережевих дискусіях про освіту для жителів окупованих територій зустрічаються різко негативні реакції ‒ на спрощені процедури вступу для них. Однак, як з'ясовується, ця хвиля негативу не є думкою населення України. Навіть навпаки: більшість респондентів вважають жителів тимчасово окупованих територій жертвами конфлікту, які потребують всебічної допомоги.
Альона Луньова
За словами Альони Луньової, у розробці точних формулювань запитань правозахисникам допомагали соціологи, які прораховували, як респонденти можуть сприйняти ту чи іншу тезу.
‒ Запитання відновлення зв'язків містить у собі проблеми документів, транспортного сполучення, освіти ‒ все, що дозволяє нам не просто говорити, що «Крим ‒ це Україна», а підкріплювати це діями. При цьому зрозуміло, що питання відновлення транспортного сполучення дуже суперечливе з юридичної точки зору, з точки зору держави. Однак люди бачать зручність такого кроку для себе і думають, що транспортне сполучення дозволить жителям окупованих територій частіше виїжджати на підконтрольну територію і згодом не вірити в російську пропаганду. Зараз, наприклад, у нас закриті пункти в'їзду-виїзду з Криму, і це однозначно удар зв'язкам між жителями материкової України та кримчанами. Так що соціологи, я думаю, вкладали у своє запитання саму ідею зв'язків і спілкування з жителями окупованих територій.
Під час акції солідарності з українським Кримом, окупованим Росією. Київ, 9 березня 2020 року
Радіослухач Олександр з Москви ставить запитання, чи не зіграє вільне пересування жителів окупованих територій на підконтрольну Києву злий жарт з українською демократією:
«Я за зв'язки, як і будь-яка нормальна людина. Але ж ці люди, накачані російською пропагандою, потім прийдуть на вільні території і будуть говорити, що України не існує, що тут правлять бандерівці тощо. Чи не небезпечно це?»
Найкраща процедура для встановлення цих зв'язків ‒ вступ молоді з окупованих територій в українські вишіАльона Луньова
На думку Альони Луньової, жителі окупованих територій, які відчувають ненависть до України, навряд чи поїдуть на підконтрольні.
‒ Тобто, це в першу чергу, вони не будуть активно підтримувати зв'язки. З моєї точки зору, найкраща процедура для встановлення цих зв'язків ‒ вступ молоді з окупованих територій в українські виші. Це дозволить нам отримати найкращих, найнадійніших агентів України там. Якщо у твоїй родині дитина навчається на підконтрольній Україні території, ти точно будеш знати, що, умовно кажучи, там не утискають російськомовних і фашисти вулицями не ходять. Словом, я не вірю, що якщо процедури переїзду з однієї території на іншу будуть спрощені після закінчення пандемії, до нас сюди хлинуть люди, які будуть переконувати всіх любити Росію. Навпаки: ми блокадними заходами закриваємо проукраїнських людей на окупованій території без можливості отримати допомогу від України.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров все ж критикує окремі формулювання опитування.
‒ Дуже часто в соціологічних опитуваннях відповіді можуть бути очікуваними з урахуванням того, як сформулювали запитання. Читаю: «Чи повинні бути відновлені повноцінні зв'язки з населенням непідконтрольної Україні територій, транспортне, пасажирське сполучення?» Так ось, хто-небудь знає, що означає словосполучення «повноцінні зв'язки»? І чому «непідконтрольної», а не «окупованої»? Я з розумінням ставлюся до думки тих людей, які висловилися за «повноцінні зв'язки» у своєму розумінні ‒ мабуть, вони вважали, що таким чином допомагають нашим громадянам у тимчасово окупованому Криму або в Донецькій і Луганській областях. Інша справа, що ніхто не запитав: як можна підтримувати «повноцінні зв'язки» і допомагати своїм громадянам в умовах, коли ми абсолютно не контролюємо ці території? Про це в опитуванні ні слова.
Рефат Чубаров
Водночас Рефат Чубаров переконаний, що українська держава не допрацьовує у сфері захисту прав жителів окупованих територій ‒ і ті не відчувають її турботи.
Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Дар'я Свиридова відповідає, що Україна вже робить багато, щоб жителі окупованих територій почували себе частиною країни.
Дар'я Свиридова
‒ Безумовно, такі опитування дуже важливі в контексті розробки державних політик з деокупації та реінтеграції. Якщо ж ми говоримо про роботу над інфраструктурними проєктами, то станом на сьогодні, коли територія Криму залишається окупованою, може йтися тільки про їх розробку. Україна має робити все можливе на тій території, яка їй підконтрольна. Громадяни з непідконтрольних територій мають безперешкодно й максимально зручно отримувати тут доступ до різноманітних послуг. До речі, всі нинішні інфраструктурні проєкти для тимчасово окупованих територій якраз належать до покращення умов перетину контрольно-пропускних пунктів в'їзду-виїзду, до облаштування хабів з центрами надання адміністративних послуг, до питань будівництва житла для внутрішньо переміщених осіб.
У центрі політики України щодо тимчасово окупованих територій мають бути не питання транспорту та інфраструктури, а людські стосунки ‒ вважає голова громадської організації «Український центр ненасильницького спілкування та примирення «Простір Гідності» Олена Ганцяк-Каськів.
Це мають бути соціальні комунікації під патронатом державної політикиОлена Ганцяк-Каськів
‒ Всі ці проблеми, що називається, треба було вирішити ще вчора-позавчора. Але було б здорово, якби українська держава разом з усім населенням, яке вірить у відновлення зв'язків з тимчасово окупованими територіями, зайнялося цим на мікрорівні. Це мають бути соціальні комунікації під патронатом державної політики, яка буде це обслуговувати. Добре, що вже зараз Україна визнає таку потребу на рівні суспільства, що вже йдуть певні рухи, і ми сподіваємося, що така тенденція буде тільки посилюватися. Але дуже важливо, щоб держава транслювала головний меседж: все це робиться заради відновлення довіри. Адже в першу чергу Україні потрібні люди, а не території. І тільки при відновленні довіри можна говорити, що від тих людей нам щось потрібно.
Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль нагадав, що керівництво країни працює над стратегією деокупації Криму, однак озвучувати якісь конкретні пункти з неї голова уряду відмовився, оскільки, за його словами, ця стратегія «певним чином є державною таємницею».
(Текст підготував Владислав Ленцев)