Між Кримом і Севастополем як двома «суб'єктами федерації» розгорається непримиренне суперництво. Ось і Володимир Путін нещодвно приїхав до Севастополя, а в Крим не заїхав, і з Сергієм Аксьоновим (за документами – Аксенов) не зустрівся, що послужило причиною нових чуток – «віддає перевагу місту», «проігнорував Крим», «охолодження до Аксьонова», а «підконтрольні йому (Аксьонову – КР) медіагопники примудрилися розв'язати медіавійну команді губернатора Севастополя».
Це не єдиний факт суперництва між містом (воістину «не першим, але й не другим») і Кримом. Сергій Аксьонов посилив розмови про підпорядкування Севастополя владі Криму після повідомлень про те, що глави Архангельської області і Ненецького автономного округу Росії домовилися про початок об'єднання регіонів. Однак спротив «міста-героя» став дійсно героїчним. Депутат Державної Думи від Севастополя Дмитро Бєлик заявив: «Я завжди захищав інтереси Севастополя як окремого суб'єкта Російської Федерації, як це складалося історично. Севастополь завжди був містом, яке безпосередньо підпорядковувалося столиці держави...» А Михайло Развожаев заявив, що рішення розділити півострів на два суб'єкти було «оптимальним» і «єдино правильним». Закінчилося поки тим, що глави Криму і Севастополя затвердили кордон між регіонами. Проте, видно, Сергій Аксьонов надії на об'єднання не втрачає і вважає, що «перш ніж об'єднатися, слід розмежуватися».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Міф про «федералізацію» СевастополяУ відповідь в ЗМІ Севастополя почастішали матеріали, що розповідають про різницю між містом і Кримом, причому перевага віддається, звичайно, Севастополю. Яскраву медіакампанію розгорнула Служба новин ForPost у серії статей з підтримки окремішності міста. Автор стверджує, що «розжирілий» Севастополь став значно більше споживати їжі, товарів і послуг», і до цього «призвело возз'єднання з Росією, точніше, зміни, що сталися після цього». Він неправомірно зіставляє дані за 2015 рік і вісім місяців 2021 року та порівнює обсяги споживання товарів і послуг, але без урахування напливу курортників, різниці валютних курсів і рівня цін на товари й послуги в 2015 і в 2021 роках, значної розбіжності в кількості нелегалів у Севастополі і в Криму, та інших обставин, що роблять це порівняння некоректним.
Коментатори на форумах насамперед повстають проти порівняння середніх зарплат – «Середня зарплата в Криму – 37,8 тис. рублів, у Севастополі 38 тисяч рублів». Користувач «Міцуко» пише: «Які 37,8 тис рублів? Двадцатнік – це вже щастя, не у всіх є...» А «d dd (Севастополь)» наводить результати зробленого ним самим опитування: «Я... провів опитування серед севастопольців на тему добробуту як балансу доходів і витрат у період з 14 до 20 рр. Так ось, у приблизно 2/3, хто взяли участь, він не змінився або став гіршим або значно гіршим (12,40 і 12 %% відповідно). У 21% став кращим, а значно кращим у 12%». Він же продовжує: «Належу до числа щасливчиків, які в 14 році втратили роботу. Коли починають оперувати всякими середніми і медіанними, починаю нервово посміхатися, ця держава плодить злидні замість того, щоб боротися з ними. Особистий негатив не буду вивалювати, а ось (нещодавно чув по радіо ФМ Крим) «Ау, мінфін, середня 14 тис. руб зарплата для цивільних службовців МО це як? А потім сказав, що був тут недавно в Севастопольському госпіталі та запитав у медсестри про зарплату й отримав відповідь: 12 тис рублів плюс премія 2-3 тисячі, але не кожен місяць».
На роздуми про порядок у Севастополі читачі також відповідають незгодою. «Dl77 (Першопрестольна)» пише: «Все не так. Мігранти їдуть туди, де бардак. Москва – це червона зона... Пітер – столиця фантастичного бардаку. Навіть сніг взимку не чистять. Загалом, валіть все на місцевих чиновників. Аксьонов садить чинуш пачками, а в Севастополі тихо й любо...» Користувач із ніком «SB_Sb (Севастополь)» стверджує, що «ситість» Севастополя проявляється лише в тому, що «мабуть, губернатор цим пороком від міста заразився...»
У суперечці на тему Крим проти Севастополя – кому на півострові жити добре? – севастопольці намагаються довести, що «статистика говорить на користь південного форпосту Росії». Автор журиться, що в Севастополі за вісім місяців цього року послугами громадського транспорту скористалися 30,8 млн осіб, у Криму – 79,5 млн людей, що обіг роздрібної торгівлі в Криму в чотири рази вищий, ніж у Севастополі. За січень – серпень у Севастополі він сягнув 50,3 мільярда рублів, у Криму – близько 200 млрд рублів, і що кримські бари й ресторани сумарно отримують більше виручки. Їх фізично більше й обслуговують вони більше людей. За вісім місяців 2021 року обіг громадського харчування в Севастополі перевищив 4,7 млрд рублів. У Криму – 12,4 млрд рублів.
Зате він радіє, що переселенці з Росії більше селяться у Севастополі, ніж у кримських містах, і що база флоту скоро стане містом-мільйонником.
Містяни в обговоренні ж більше акцентують на тому, що вони втратили з приходом Росії. Тепер у Криму навіть збір грибів тільки з дозволу. А ще перед приїздом Путіна в місті поставили блокпости, проте в Москві, очевидно, подумали, що це вже занадто, і блокпости зняли. Городяни радіють: «тепер наші конституційні права виїхати на природу відновлені».
Користувач «Брехати вистачить» (Владивосток) пише: «Скоро наявність пари взуття запишуть в «успіхи» вашої команди. Для усвідомлення реальності рекомендується протягом місяця харчування відповідно до зазначених у статті цифр – «вартість мінімального набору продуктів харчування на одну людину на кінець серпня в Криму склала 5022 рубля 91 копійку, в місті-герої – 5047 рублів 77 копійок»... Або інший «екстрим» – прожити місяць на МРОТ (мінімальний розмір оплати праці – КР) або на пенсію. До середини місяця думка почне змінюватися... Продовжуйте відзначати вигадані вами «свята» і руйнувати країну. Зі святом, дорогі севастопольці!»
Насправді причини невдоволення людей лежать значно глибше – в помилках стратегічного розвитку Криму. Наприклад, керівник кримської філії Фонду розвитку громадянського суспільства, соціолог Наталія Кисельова вважає, що проблема кримських міст пов'язана з неправильним підходом до їх розвитку. «Крим мав стати лікувальним курортом. Тут повинні будуватися готельні комплекси і санаторії. Це б стимулювало інфраструктуру і багато інших супутніх сфер. Тоді сюди б активно поїхали відповідні фахівці. Замість цього зроблена ставка на будівництво житла, що нічим, крім бажання заробити, не підкріплено», – сказала вона ForPost.
А доцент кафедри філософії «Таврійської академії КФУ» Андрій Зоткін вважає: «Багато людей хочуть переїхати до моря, щоб отримати свій маленький шматочок раю. Однак після приїзду стикаються із суворими місцевими реаліями: наявністю лише двох банків, відсутністю мереж, проблемами з охороною здоров'я, освітою для дітей. Про проблеми з роботою та інфраструктурою говорили раніше. Багато хто до цього не можуть пристосуватися і їдуть назад. А ще один фактор, що відштовхує переселенців, – проблеми з водою, які при збільшенні кількості населення тільки посилюватимуться».
Зважуючи всі «за» і «проти», експерти вважають, що Криму і не потрібне значне зростання кількості населення. Переселення до Криму мільйонів – це груба стратегічна помилка, продиктована політичними міркуваннями. Кремль стягує у Крим свій електорат. Але це експансіоністська політика в інтересах Москви, а Криму і кримчанам вибухове зростання населення приносить тільки шкоду.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції