Міжпарламентська асамблея України, Польщі та Литви закликала країни Європейського Союзу та «Великої сімки» (G7) запровадити санкції проти російських морських портів на Азовському морі у відповідь на незаконну, на думку парламентарів, співпрацю з морськими портами на території Криму.
У загальному документі за підсумками зустрічі також вітається жовтнева резолюція Європейського парламенту, в якій той засудив дії Росії в Азовському морі та Керченській протоці, зокрема й будівництво Керченського мосту. Документ закликає до посилення санкцій відносно Росії та розширення сфери дії місії ОБСЄ в Україні в галузі морських перевезень.
Народний депутат України та голова комітету Верховної Ради України із закордонних справ Ганна Гопко зазначає, що міжнародному товариству важливо дати можливість зафіксувати російські порушення в Азовському морі.
Ми закликаємо до того, щоб продовжувати санкції Євросоюзу не на 6 місяців, а в разі продовження ескалації ‒ на 12 місяцівГанна Гопко
‒ Є також пропозиція, що зафіксована у фінальній декларації тристоронньої асамблеї ‒ це підтримка мандату спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, який охоплює всю Україну, разом з морською частиною ‒ щоб організація фіксувала порушення Росії в Азовському морі та Керченській протоці. Це також один із пріоритетів нашої дипломатії ‒ докладати зусиль, щоб збільшувати кількість візитів міжнародних спостерігачів, делегацій на Азовське море. Наприкінці серпня представник Держдепартаменту США їздив до Генічеська, щоб ознайомитися з ситуацією на цій території. Така демонстрація присутності також посилає Росії сигнал. Ми закликаємо до того, щоб продовжувати санкції Євросоюзу не на 6 місяців, а в разі продовження ескалації ‒ на 12 місяців.
Ганна Гопко переконана, що керівництво Росії не готове йти на поступки й чекає послаблення єдності Заходу.
‒ Будівництво Керченського мосту обмежило доступ у порти Маріуполя та Бердянська, а це негативно впливає на економіку України, на перевезення вугілля та металу. Дії Росії в Азовському та Чорному морях спрямовані на стрімку мілітаризацію всього регіону. Порушення свободи судноплавства спрямоване фактично на подальший підрив заснованої на правилах міжнародної системи.
Спікер Державної прикордонної служби України Олег Слободян підкреслює, що судна, які залишилися працювати в Криму, за українськими законами теж вважаються порушниками.
Іноземних суден, що заходять у кримські порти, не так багато, тому що санкції все-таки діютьОлег Слободян
‒ Загалом у нас зараз у полі зору перебуває понад 940 суден, переважно іноземних, які так чи інакше заходили в порти окупованого Криму. Кількість велика, але не потрібно лякатися: в основному це ті самі судна Портофлоту, що обслуговують порти на окупованому півострові. Ми також додали їх до списку. Суто іноземних суден, що заходять у кримські порти, не так багато, тому що санкції все-таки діють, і судновласники, які хвилюються за свою репутацію, не поспішають укладати контракти з окупаційною владою. Загалом у нас вже 15 суден-порушників, щодо яких уже вжиті заходи ‒ арешт або інші обмеження.
Український економічний журналіст Максим Гардус зазначає, що за чотири роки після анексії півострова Росії так і не вдалося завантажити кримські порти.
‒ Оборот усіх російських портів Азово-Чорноморського басейну за 8 місяців 2018 року ‒ десь 150 мільйонів тонн, з них 110 ‒ це Новоросійськ. В Азовському басейні найбільший порт ‒ Ростов-на-Дону, там лише 10 мільйонів. Найбільший у цьому відношенні порт в Криму ‒ Керч з 5 мільйонами, але оборот постійно падає. Причому там головне ‒ поромна переправа, а не вантажі. З відкриттям мосту її значення неухильно зменшуватиметься. Та сама проблема з іншими кримськими портами: Севастополь був важливими воротами для експорту українського зерна і металу. У самому Криму такого виробництва в першому випадку недостатньо, у другому ‒ його взагалі немає.
Максим Гардус вважає, що ефективність санкцій Заходу проти кримських портів відносна.
Кримські порти забезпечуватимуть невеликий імпорт для потреб півострова, невеликий відсоток російського транзиту та якийсь незначний експорт того, що там виробляєтьсяМаксим Гардус
‒ Вантажоотримувачі з цивілізованих країн намагаються уникати контактів із Кримом, але наші турецькі, румунські, грецькі друзі особливої проблеми в цьому не бачать. При тому, що Туреччина ‒ країна НАТО, а Румунія ‒ член Євросоюзу, після Росії вони на наступних місцях за контактами з Кримом. Так що тут проблема швидше в тому, що без України Крим виявився логістичним глухим кутом. Звичайна економіка підказує вам, що краще відсилати вантажі з Новоросійська. Так що кримські порти забезпечуватимуть невеликий імпорт для потреб півострова, невеликий відсоток російського транзиту та якийсь незначний експорт того, що там виробляється: зернових, овочів, будматеріалів. Більше я не бачу ніякої ролі для Криму, тобто вони будуть поступово зменшувати вантажообіг. Причин для його зростання просто немає.
Максим Гардус підкреслює, що санкції заходу проти російської організації «Росморпорт», до якої після 2014 року входять серед іншого й кримські порти, були б дійсно страшним ударом по російській економіці.
Довідка: Раніше Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України повідомило, що в жовтні в порти анексованого Криму зайшли 20 танкерів і вантажних суден-порушників.
19 лютого 2018 року Україна подала до Міжнародного трибуналу ООН меморандум про порушення Росією положень Конвенції ООН з морського права.
З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова, гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.
(Текст підготував Владислав Ленцев)