«Їх використовують як гарматне м'ясо». Крим в очікуванні мобілізації

Ілюстраційне фото

Російський глава Криму Сергій Аксьонов підписав указ «про призовні комісії з мобілізації громадян у республіці Крим». Він передбачає створення загальнокримської «призовної комісії з мобілізації громадян» та скасовує її попередній склад. Також документ передбачає створення призовних комісій у муніципалітетах та визначає їх функції у мирний час та на випадок мобілізації.

Навіщо в Криму змінюють склад призовної комісії з мобілізації? Що відомо про мобілізацію та призов у Криму сьогодні? Як її уникнути? Про це ведучий Сергій Мокрушин говорив в ефірі Радіо Крим.Реалії з постійним представником президента України в Автономній Республіці Крим Тамілою Ташевою, головою російської правозахисної групи «Гражданин.Армия.Право» Сергієм Кривенком та головним редактором українського видання «Остров» Сергієм Гармашем.

Російський військком Криму Юрій Лимар заявив російському виданню «КП–Крим», що вищезгаданий документ жодним чином не пов'язаний з війною Росії проти України, яку російська влада називає «спеціальною військовою операцією». За словами Лимаря, указ був необхідним, аби внести зміни до призовних комісій, зміна керівництва яких у Криму відбулася майже скрізь.

Громадян України в окупованому Криму знову планують примушувати воювати проти власної держави
Представництво президента України в АРК

«Були великі зміни у муніципалітетах. Змінилося багато глав адміністрацій: Керчі, Ленінського району, Судака, Євпаторії... А глави адміністрацій є головами районних призовних комісій. У зв'язку з цими великими змінами указ і з’явився. Це повсякденна «текучка», яка жодним чином не пов'язана зі спецоперацією», – передає видання слова Лимаря.

У Представництві президента України у Криму впевнені у протилежному. Таким чином, вважають у відомстві, Росія готується до проведення мобілізації у Криму. «Громадян України в окупованому Криму знову планують примушувати воювати проти власної держави, як це вже відбувається з тими, кого окупанти незаконно призвали на строкову службу», – йдеться у повідомленні.

«Враховуючи всі тенденції, які ми бачимо на території Російської Федерації та в Криму, а також те, що у Криму обговорюється можливий напад України на Крим, я думаю, що окупаційна кримська влада готується до повномасштабної мобілізації громадян на війну проти української держави», – сказала в ефірі Радіо Крим.Реалії постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.

Таміла Ташева

За її словами, представництво відстежує випадки поховання військовослужбовців у Криму, і лише з відкритих джерел відомо про 108 таких випадків. Частина решти, на думку Ташевої, була прихована через побоювання викликати невдоволення місцевого населення.

Звісно, потрібно намагатися відмовлятися в юридичному полі: тобто посилатися на альтернативну службу тощо
Таміла Ташева

Таміла Ташева рекомендує кримчанам, яких можуть призвати до російської армії, спробувати уникнути отримання повістки на руки, змінити місце проживання. Також вона зазначає, що частина кримчан активно залишає півострів через активну призовну кампанію і острах бути відправленими на війну проти України.

«Звісно, потрібно намагатися відмовлятися в юридичному полі: тобто посилатися на альтернативну службу тощо, – вважає Ташева. – Але якщо ви вже відправлені (на війну – КР), насамперед слід намагатися здаватися українським військовим».

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Військовий призов у Криму: строковиків відправляють на смерть

Глава російської правозахисної групи «Громадянин.Армія.Право» Сергій Кривенко зазначив в ефірі Радіо Крим.Реалії, що за російськими законами участь військовослужбовців за призовом у бойових діях цілком можлива, і немає жодного законодавчого акту, який забороняє протилежне. За словами Кривенка, для того, щоб відправити строковиків на війну, російське командування має дотриматись двох умов: має пройти чотири місяці після призову, і строковик має здобути військово-облікову спеціальність.

Суспільство не підтримує участь строковиків у війні. Саме тому це називається «спеціальною військовою операцією»
Сергій Кривенко

Кривенко скептично ставиться до обіцянок кримського військкома Лимаря не відправляти строковиків на війну, які той неодноразово озвучував у кримських ЗМІ.

«Це нічого не означає. І це якісь хитрощі, звісно. Інша річ, що з боку міністерства оборони Росії, з боку президента кілька разів було заявлено, що вони строковиків не відправлятимуть. Участь строковиків у війні ще з часів Афгана, з часів Чеченських воєн – досі доволі болісне питання для російського суспільства. І суспільство у масі, можна сказати, не підтримує участь строковиків. Саме тому це називається «спеціальною військовою операцією», а не війною, що вона десь там відбувається, за межами Росії, а Росію це не зачіпає», – зазначає Сергій Кривенко.

Сергій Кривенко

За словами експерта, російський військовослужбовець, який служить за контрактом, може заявити про появу у нього антивоєнних переконань з будь-яких підстав і вимагати розірвання контракту.

Багатьох чоловіків хапали на вулиці, відправляли у невідомому напрямку та як правило забирали у них телефони. Тому у дружин уже 4 місяці немає новин від їхніх чоловіків
Сергій Гармаш

«Це наразі єдиний спосіб, через який можна не зазнати кримінальних переслідувань, – стверджує Кривенко. – Для військовослужбовця за призовом це все складніше, тому що він до цього, під час призову, мав спробувати піти на альтернативну службу».

Головний редактор українського видання «Остров» Сергій Гармаш розповів, як мобілізують місцевих жителів на території ОРДЛО. «Ми не знаємо, скільки людей було на території ОРДЛО на момент початку повномасштабної війни. Багатьох чоловіків хапали на вулиці, відправляли у невідомому напрямку та як правило забирали у них телефони. Тому у дружин уже 4 місяці немає новин від їхніх чоловіків, і вони не знають, чи живі вони чи ні», – зазначив Гармаш.

Сергій Гармаш

Фактично їх використовують як гарматне м'ясо
Сергій Гармаш

За його словами, ситуація із втратами відправлених на війну мешканців окупованих районів Донецької та Луганської областей незрозуміла ні українській стороні, ні самим ОРДЛО.

«Навіщо це робиться? Фактично їх використовують як гарматне м'ясо. Їх погано екіпірують, їх погано озброюють, їх просто посилають уперед для того, щоб вони фактично робили розвідку боєм, тобто брали вогонь на себе. Ці люди мають найменші шанси вижити», – вважає Гармаш.

В ООН неодноразово наполягали на тому, щоб Росія припинила призивати кримчан до своїх збройних сил.

МЗС Росії наполягає на «законності військового призову» на території анексованого Кримського півострова.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.