Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Один за одним представники окупаційної влади захоплених Росією українських регіонів повідомляють про те, що призначили новими «міністрами» громадян Російської Федерації. Так сталося і в «Донецькій народній республіці», і в Херсонській області, яку навіть «народною республікою» проголосити поки що посоромилися, а російських громадян уже відрядили до нової влади.
«Необхідність якнайшвидшого переходу в російське правове поле, у російську парадигму державного управління потребує наявності нових компетенцій у перших керівників відомств. Тому ми запросили очолити низку міністерств досвідчених російських управлінців», – заявляє у своєму телеграм-каналі глава угрупування «ДНР» Денис Пушилін.
«Вивчивши досвід побудови структур органів влади в регіонах Російської Федерації, вирішив сформувати уряд Херсонської області та підібрати туди найкращі кадри не лише серед мешканців Херсонщини, а й серед російських професіоналів та управлінців», – стверджує глава маріонеткової адміністрації Херсонської області Володимир Сальдо.
Перший заступник глави адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко (у центрі) та «глава ДНР» Денис Пушилін (ліворуч) в окупованому Маріуполі, травень 2022 рік
Місцеві колабораціоністи – це лише обкладинка окупаційної влади
Приблизно так само було і в окупованому Криму 2014-го року. Місцеві колабораціоністи – це, певен, лише обкладинка окупаційної влади. А головні рішення ухвалюються «кураторами», які займають кабінети в економічно важливих відомствах та спецслужбах. Але якщо в Криму ще намагалися дотримуватися пристойності з «обкладинками», то під час окупації 2022-го року, схоже, відмовилися і від таких умовних пристойностей.
І цей російський підхід неважко пояснити. По-перше, до тих, хто зраджує власну країну, немає і не може бути жодної довіри, – навіть у тих, хто безпосередньо організовує окупацію. А по-друге, будь-яка російська окупація – це, впевнений, насамперед, велике пограбування на тлі схлипувань про «руський мир» і зойків про «сакральність».
До тих, хто зраджує власну країну, немає і не може бути жодної довіри, – навіть у тих, хто безпосередньо організовує окупацію
Це, до речі, і є відповідь на сакраментальне питання: «Де ви були всі вісім років?» – якщо тільки адресувати його самим окупантам. Як, де були? «Освоювали», а точніше, грабували Крим та Донбас. А тепер з’явилась можливість «освоїти» також території, з яких у 2014 році українська армія та добровольчі батальйони вигнали російських окупантів. А ще Херсонщину. А ще Запоріжжя. Апетит у грабіжників, як відомо, приходить під час війни.
Але «освоювати», звичайно ж, мають саме ті, кому довіряють у Кремлі та на Луб'янці. І хто має стежити, щоб кремлівські «гауляйтери» не перестаралися, набиваючи власні кишені.
Тому що в Росії, певен, існує лише одна бездонна кишеня – кишеня самого Володимира Путіна.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Небезпечний шлях через КримДумки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.