«Загроза десантної операції зберігається». Коли Україна звільнить Зміїний острів?

Фотоколаж

Дев'ятого червня російське судно RFN SPK-46150 вийшло з бухти Севастополя і вирушило до острова Зміїний із двома тактичними зенітно-ракетними комплексами (ЗРК) «ТОР» на борту. Як повідомляють дослідники OSINT, це ще одне посилення оборонних можливостей тимчасово окупованого українського острова. Британська розвідка підтверджує, що туди перекинуто з Криму кілька ЗРК, ймовірно, «Тор» і «Панцир С-1». За даними аналітиків Defense Express, кількість техніки та озброєння на острові зросла з 22 до 29 одиниць. На Зміїному вже перебувають три системи «Град», два комплекси ППО «Тор» і чотири «‎Панцир-С1», ще 10 одиниць техніки закриті маскувальною сіткою.

Чому зараз не треба звільняти Зміїний?

Острів Зміїний у Чорному морі – зараз стратегічно не дуже важлива для України точка, вважає генерал-майор, начальник Головного управління розвитку та супроводу матеріального забезпечення Збройних сил України Дмитро Марченко.

«Я не бачу там стратегічного якогось значення, цієї точки. Ну, зберуть там людей, прилетить один снаряд і розкидає їх. Зрозуміло, що вони там і ППО виставляють, але острів не має [функції] важливої стратегічної точки, як усі думають. Так, острів був би для нас корисним, якби у нас був флот. Але оскільки його там немає, то для нас вона взагалі не стратегічна точка», – пояснює Дмитро Марченко.

Генерал-майор Дмитро Марченко

Експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко наголошує: зараз не треба звільняти острів, бо його не можна буде втримати.

Нам треба тримати острів Зміїний на вогневому контакті
Андрій Риженко

«‎Ми можемо його звільнити, це так. Але ми не зможемо його втримувати, тому що Росія має серйозну перевагу в повітрі, на морі та в крилатих ракетах. Так, ракети закінчуються, але їх ще багато, і вони можуть застосовувати ракети повітряного базування і дуже багато. Тому якщо ми, скажімо, візьмемо острів під свій контроль, то вони або авіаційного удару завдадуть, або ракетами закидають. Нам треба тримати острів Зміїний на вогневому контакті. Як тільки там з'явиться певна кількість засобів, просто по них завдавати удару і нейтралізувати. А потім уже, коли нам вдасться звільнити наші південні регіони, області, коли ми матимемо протикорабельну систему, тоді вже можна буде, оптимально проводячи оцінку ризиків і загроз, ухвалювати рішення про звільнення острова», – каже експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.

Андрій Риженко, експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу ЗСУ

За інформацією Андрія Риженка, на острові Зміїний перебувають приблизно до сотні російських військових.

Чим Росія доставляє озброєння та яка доля підбитих Україною катерів

Для доставки туди техніки та озброєння Росія перестала використовувати десантні катери типу «Раптор» і використовує катери типу БК-10. Вони менші, у них складніше влучити і коштують набагато дешевше.

Такі швидкохідні катери десятиметрові, на яких можуть бути перевезені до берегової межі близько п'ятнадцяти бійців з оснащенням і там уже діяти щодо виконання цих завдань. «Раптори» – невеликі катери, але «Раптор‎» коштує, думаю, вдесятеро більше, ніж БК-10. А практично несуть вони одну й ту саму кількість військових», – зазначає експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.

Через три тижні після потоплення українськими військовими росіяни підняли з дна біля Зміїного два катери типу «Раптор». На фото під час вивантаження катера в Севастополі на одному з катерів видно пробоїну від влучання снаряда.

Російські користувачі соцмережі Telegram на каналі «Морская мощь государства» стверджують, що це катер «Юнармеец Балтики».​

На фото помітний і білий катер, ще не вивантажений. Експерти ресурсу Covert Shores раніше повідомляли, що це VIP-катер із Балтійського флоту з номером 002.

Росіяни розраховують відремонтувати «Раптори». Експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко наголошує, що загалом Росія виділяє на військове суднобудування у 50 разів більше грошей, ніж Україна, але і її можливості все одно невеликі.

Росіяни піднімають, відновлюють «Раптори», щось ремонтують, латають не від хорошого життя
Андрій Риженко

«‎Наразі можливості Росії щодо будівництва цих малих ракетних катерів обмежені, тому що у них немає нормальних двигунів. Двигуни до 2014 року в основному постачала Німеччина, у них дуже хороші високооборотні двигуни компанії «MTU». Ці постачання було зупинено і вони перейшли до постачання від власного виробника. Але у власного виробника якість набагато гірша. Вони також купували китайські дизельні двигуни. Китай їх виробляв за ліцензією Німеччини, але там також були проблеми. Росіяни піднімають, відновлюють «Раптори», щось ремонтують, латають не від хорошого життя, а тому що у них, мабуть, іншого виходу й немає», – розповідає Андрій Риженко.

Російські користувачі соцмереж обговорюють долю потопленого українцями 7 травня катера проєкту 11770 «Серна» – у мережі Telegram показали, як він виглядає після підйому.

Пошкоджений внаслідок удару БПЛА Bayraktar борт десантного катера проєкту 11770 «Серна»

Наприкінці травня в Севастополі помітили десантний катер проєкту «Дюгонь». 9 травня він доставляв на острів Зміїний зенітний комплекс «‎Тор». На фото два буксири тягнуть його через Севастопольську бухту.

Десантный катер проекта 21820 «Дюгонь» на буксире в Севастопольской бухте

Це катер із Каспійської флотилії «Атаман Платов», упевнений військовий експерт Павло Лакійчук. Катер перекинули в Чорне море ще минулого року для навчань.

Там застосовувати великі десантні кораблі не дуже зручно і небезпечно, тому навколо Зміїного і «шоркалися» ці «Серни», «Дюгоні»
Павло Лакійчук

«‎Ці суди взяли участь у навчаннях на мисі Опук у Криму та залишилися – частково у Севастополі, частково у Новоросійську та Темрюку. У Темрюку – батальйон морської піхоти. З початку широкомасштабного вторгнення судна також активно залучалися до дій на прибережних напрямках. Там застосовувати великі десантні кораблі не дуже зручно і небезпечно, тому навколо Зміїного і «шоркалися» ці «Серни», «Дюгоні». У Каспійській флотилії є один «Дюгонь». Декілька одиниць є на Тихому океані та кілька на Балтиці», – зазначив керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.

Павло Лакійчук, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

Нові некрологи та подробиці про тих, хто вижив на одному з «Рапторів‎»

З опублікованих некрологів загиблих російських військових можна зробити висновок, хто загинув на Зміїному на початку травня. Двоє загиблих 7 травня на острові – розвідник-кулеметник Андрій Чушков та старший радіометрист служби радіорозвідки з розвідкорабля «Экватор» Рустам Саабер.

Некролог у мережі ВКонтакте російському розвіднику-кулеметнику Андрію Чушкову

Нагадаємо, раніше було поховано старшого моториста Мурата Хатажукова і радіотелеграфіста Дмитра Дєєва, які служили в бойовій частині корабля «Экватор».

Військовий експерт Павло Лакійчук вважає, що, швидше за все, йдеться не про поразку корабля, а про знищення КРГ – корабельної розвідувальної групи, яка була висаджена на Зміїний.

Також у Севастополі поховали капітана 3 рангу Святослава Нижегородова. Повідомляється, що він загинув 8 травня, місце служби та обставини не розголошують. Ще один похований – Олексій Баранов, був сержантом військової частини 43071, пише російський глава Севастополя Михайло Розвожаєв. Інша назва частини – 388-й морський розвідпункт, що дислокується в Севастополі. Развожаєв повідомляє, що Баранова було поранено на Зміїному на початку травня, помер від ран.

Некролог на смерть сержанта в/ч 43071 Олексія Баранова, який загинув на острові Зміїний

Ще одна похоронка, опублікована російським главою Севастополя Розвожаєвим, також із частини 43071. Це старшина, розвідник Іван Прокопов. Місце загибелі не повідомляється.

Нові подробиці про тих, хто вижив на одному з «Рапторів», розповів у телеграм-каналі «Морская мощь государства» батько одного з членів екіпажу, якого в той момент на катері не було.

Нагадаємо, раніше у соцмережі ВКонтакте активно обговорювали загибель на «Рапторі» розвідника-водолаза Олексія Федорова. Його друзі ВКонтакте, у групі «Братство героев спецназа», повідомили, що він був тяжко поранений у ногу, «боровся за життя дві доби, надаючи собі першу долікарську допомогу при евакуації, але в результаті помер від втрати крові».

Де перебувають російські кораблі?

Російські кораблі в Чорному морі продовжують триматися на відстані, недосяжній для протикорабельних ракет. Нововведення – на корвет класу «‎Василий Быков» (проєкт 22160) росіяни розмістили наземний комплекс «Тор». Фото було зроблено у Севастополі 4 червня, стверджує видання «Репортер».

На думку Андрія Риженка, система може втрачати ефективність у шторм, а радари будуть частково заблоковані надбудовою, що створить велику потенційну сліпу зону в напрямку носа.

Концепція такої установки не є новою, повідомляється у статті видання The Drive. Росіяни вже робили подібне в 2016 році, наприклад, випробовували «‎Тор» на фрегаті проєкту 11356 «Адмирал Григорович».

ЗРК «Тор-М2КМ» на борту фрегата «Адмирал Григорович»

У Чорному морі також фіксують групи з російських десантних кораблів.

Судна готові не лише до здійснення першої хвилі морського десанту, а й мобілізаційних перевезень військ
Павло Лакійчук

«‎Виділена група, як правило, складається з шести десантних кораблів. Бачимо, спостерігаємо в морі переважно 5 одиниць. Загроза десанту також не знімається. Ще в мене особисте припущення: у зв'язку з тим, що судна стоять переважно на траверзі Євпаторії, на траверзі Тарханкута, це може бути пов'язане з тим, що вони готові не лише до здійснення першої хвилі морського десанту, а й мобілізаційних перевезень військ з Новоозерного, з Донузлава, де напередодні війни розгорнули базу зберігання, мобілізаційну базу зберігання техніки. Там зберігаються танки, переважно застарілі Т-62, артилерійські системи. Якщо росіяни почнуть, зможуть розпочати наступ на Миколаїв, Очаків, у бік Одеси, то цілком можливо, що вони будуть готові перекидати звідти техніку морським шляхом для посилення угруповання», – вважає військовий експерт Павло Лакійчук.

Як обмежити активність Чорноморського флоту?

Україна очікує на постачання з Данії протикорабельних ракет Harpoon і розраховує отримати від США ракетні установки M142 HIMARS. І це зможе обмежити активність російського флоту в Чорному морі.

Якщо поставки відбуватимуться так, як вони відбуваються зараз, усі види активності Чорноморського флоту, крім ракетної опції, будуть зведені нанівець
Павло Лакійчук

«І «Гарпуни», і норвезькі ракети мають надійти, і британські – розмови йдуть. В принципі, у нас виходить, як ППО, ешелонований захист. Тому через місяць-два, якщо поставки відбуватимуться так, як вони відбуваються зараз, усі види активності Чорноморського флоту, крім ракетної опції, будуть зведені нанівець. А ракетні обстріли, на жаль, враховуючи дальність «Калібрів», вони можуть здійснювати. Вони і здійснюють обстріли від Любимівки, Учкуївки – це фактично на траверзі Севастополя, північній стороні Севастополя. З цим нічого зробити не можуть, лише засоби ППО можуть», – зазначив Павло Лакійчук.

Запуск ракет 3М-14 комплексу «Калібр-НК» з акваторії Чорного моря з малого ракетного корабля проєкту 21631 («Буян-М»)

Можливо, застосувати озброєння вдасться і раніше, вважає експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу ЗСУ Андрій Риженко.

Як тільки ракетні системи буде поставлено в Україну, дуже швидко вони можуть бути застосовані
Андрій Риженко

«Заздалегідь було відправлено групи для навчання, підготовки операторів на цих системах. Я думаю, що зараз триває навчання. І як тільки ракетні системи буде поставлено в Україну, дуже швидко вони можуть бути застосовані», – зазначає Андрій Риженко.

Але загалом, щоб убезпечити українські порти та море, цього недостатньо. Потрібен комплексний підхід із трьох складових, наголошує Андрій Риженко.

«Три складові. По-перше, це повна інформаційна «картинка» над морем і узбережжям. По-друге, це недопущення супротивника, його стримування. Це фактично силове попередження про те, що його буде знищено. І третя позиція – захист наших портів. Тому що противник намагатиметься відправити туди свої диверсійні підрозділи, які добре підготовлені, і вони можуть там здійснювати диверсії різного характеру, ну, переважно, це міни», – пояснює експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.

Військовий експерт наголошує, що третя складова має бути максимально продуманою.

«Це контроль ділянки моря, що включає комплексний захист портів – від мін, диверсантів – та протиповітряну оборону. Це комплекс можливостей, тобто, можуть бути різні системи. Наприклад, якщо нам потрібно боротися з підводними човнами, що кажуть у нас? – «Німеччина, давайте нам підводні човни». Підводний човен – це чудовий інженерний продукт. Але давайте подумаємо про гроші. Скільки коштуватиме її утримання і чи можемо ми собі дозволити це зараз? І де ми її базуватимемо? Тому що наша північна частина моря мілка, замерзає взимку, там глибини невеликі. Для човнів таких як німецькі, наприклад, 209-й, 212-й, 214-й проєкти, потрібна глибина, абсолютний мінімум – 50 метрів. Я б для боротьби з підводними човнами розглянув підводні роботи, безпілотні апарати. До речі, сьогодні починається епоха цих безпілотних апаратів, збільшується його живучість істотно. Тому що мозок, що керує апаратом, перебуває на березі, у безпечному місці», – каже Андрій Риженко.

Бердянськ, знищення російського ВДК «Саратов», пошкоджені ВДК «Цезарь Куников» та «Новочеркасск» , 24 березня 2022 року

Експерт зазначає, що концепція комплексного підходу захисту України з моря розроблена та відома.

«Про це знають, ці документи розроблялися ще три роки тому, навіть три з половиною. Головне, щоб не було якихось емоційних рішень», – вважає експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.

У міністерстві оборони США вже офіційно підтвердили, що поставлять Україні ракетні системи високої мобільності, зокрема РСЗВ HIMARS. Вашингтон надасть українській армії боєприпаси до них. Про це повідомляється на сторінці Пентагону в мережі Facebook.

П'ятого червня президент Росії Володимир Путін заявив, що у разі, якщо Україні буде поставлено далекобійні ракети, Росія почне завдавати ударів по тих об'єктах, по яких вона «поки що їх не завдавала».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.