ЧФ Росії зазнає втрат. Як Росія змінила тактику флоту

Фотоколаж

Тринадцять кораблів і катерів, за інформацією Генштабу ЗСУ, втратив флот Росії від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Це орієнтовні цифри без уточнень характеру ушкоджень. Експерти ж кажуть, що можна обговорювати такі втрати: крейсер «Москва», ВДК «Саратов», десантний катер типу «Серна» і три катери типу «Раптор». Що відомо про ті кораблі, що стоять на ремонті в Севастополі? Як Росія змінила тактику на морі? І чи українські ракети зможуть дістати Зміїний, якщо Росія посилила протиповітряну оборону острова? Про це читайте у нашому матеріалі.

Після знищення крейсера «Москва» фрегат «Адмирал Макаров», ймовірно, призначений флагманом Чорноморського флоту Росії. Про це говорили закордонні та українські експерти. Офіційного повідомлення Росії про це немає. Російське агентство ТАСС повідомляло з посиланням на своє джерело, близьке до силових структур Криму, про те, що «поки що вибір зроблено на користь «Адмирала Макарова».

Фрегат «Адмирал Макаров» повернувся до Севастополя після виконання завдань у Середземному морі, березень 2019 року

Коли корабель іде в Чорне море, це йдуть смертники, яких рано чи пізно можуть «бахнути» «Нептуном»
Павло Лакійчук

Функція флагмана – це похідний штаб. На крейсері «Москва» площа дозволяла розмістити близько 50 людей такого штабу. На фрегаті такої можливості немає, але й охочих не набереться, упевнений військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.

«Адже треба розуміти: коли «Москва» йде в Середземне море, то похідний штаб – це переважно охочі підзаробити старші офіцери, які їдуть, так скажемо, у «середземноморський тур» – заробити трохи валюти та нормально відпочити. Коли корабель іде в Чорне море, це йдуть смертники, яких рано чи пізно можуть «бахнути» «Нептуном». А якщо не «Нептуном», то хтось вилізе на палубу та отримає «Байрактар». Охочих йти до похідного штабу стало набагато менше», – зазначає Павло Лакійчук.

Макет української протикорабельної крилатої ракети Р-360 комплексу «Нептун»

За даними моніторингової групи редакції BlackSeaNews та
«Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», наприкінці 2021-го та на початку 2022 року Росія перебазувала із Середземного моря у Чорне 20 військових кораблів (з них 14 – це кораблі Чорноморського флоту, 6 – Північного та Балтійського флотів) та 7 великих десантних кораблів.

Втрати Росії – це крейсер «Москва», великий десантний корабель «Саратов», десантний катер типу «Серна», три катери типу «Раптор»
Павло Лакійчук

Загалом варто враховувати, що Чорноморський флот – це близько 200 одиниць, бо йдеться і про допоміжні судна різних типів і класів.

Генштаб Збройних сил України в оперативному зведенні втрат Росії наводить цифру в 13 кораблів і катерів. Це орієнтовні оцінки.

«Втрати Росії, про які достеменно відомо, це крейсер «Москва», великий десантний корабель «Саратов», десантний катер типу «Серна», три катери типу «Раптор» – зазначає військовий експерт Павло Лакійчук.

Про них є підтвердження, зокрема супутникові знімки.

Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

У соцмережі ВКонтакте активно обговорювали загибель на «Рапторі» розвідника-водолаза Олексія Федорова. Оскільки його друзі ВКонтакте, у групі «Братство героїв спецназу», повідомили, що його було тяжко поранено в ногу, «боровся за життя дві доби, надаючи собі першу долікарську допомогу при евакуації, але в результаті помер від втрати крові».

Що відомо про пошкоджені кораблі та катери Росії?

Немає підтвердження інформації про ураження в березні ракетним залпом патрульного корабля «Василий Быков». Військовий експерт Павло Лакійчук вважає, що це все ж таки був не він.

«У разі пошкодження корабля, патрульного корабля з РСЗП – це не військово-морського флоту корабель, це був патрульний корабель морських частин прикордонних військ Російської Федерації. Вони дуже схожі за конфігурацією, за відміткою радіолокації, тому їх важко розрізнити», – пояснює Павло Лакійчук.

«Макаров» двічі встиг потрапити під роздачу, але йому добре «щастило»
Павло Лакійчук

У день знищення в Бердянську ВДК «Саратов» було пошкоджено десантні кораблі «Цезарь Куников» і «Новочеркасск». 13 травня Крим.Реалії повідомляли, що «Цезарь Куников» став на ремонт. Хоча номери та назви на кораблях зафарбували після повномасштабного вторгнення, але літери іноді можна розрізнити.

20 травня стало відомо, що у 13-й судноремонтний завод у Севастополі став на ремонт ще один ВДК.

Буксири переміщують великий десантний корабель «Цезарь Куников» до Південної бухти Севастополя, 14 травня 2022 року

Були й інші пошкоджені кораблі.

Російський малий ракетний корабель, схожий на «Самум», Севастополь, 5 квітня 2022 року

І ось недавно знову дісталося «Макарову». Що тут можна сказати? З другого разу не потопили, з третього потоплять
Павло Лакійчук

«Ще в перші дні був пошкоджений значною мірою РКПП – ракетний корабель на підводних крилах «Бора» або «Самум». Зважаючи на те, що на 13-му заводі другий місяць стоїть «Самум» – це був саме він. «Макаров», наскільки я розумію, двічі встиг потрапити під роздачу, серйозних пошкоджень не отримав, але йому добре «щастило». Там якось у березні говорили про Адмірал Ессен, ось це насправді був Макаров. І ось недавно знову дісталося «Макарову». Що тут можна сказати? З другого разу не потопили, з третього потоплять. Адже він не кішка, у нього не сім життів», – вважає військовий експерт Павло Лакійчук.

Фрегат ЧФ Росії «Адмирал Эссен», Севастополь

У соцмережах та ЗМІ також обговорювалася доля розвідувального корабля «Экватор» – через похорон старшого моториста бойової частини корабля Мурата Хатажукова та радіотелеграфіста звідти ж Дмитра Дєєва. Питання про корабель виникли в українських користувачів соцмереж, а й у російських.

Некрологи загиблим членам розвідувального корабля ЧФ Росії «Экватор»

Але український військовий експерт Павло Лакійчук вважає, що про пошкодження корабля все ж таки не йдеться.

«Щодо «Экватора» – це моя особиста думка – з тієї кількості похоронок, які були опубліковані, це, швидше за все, не ураження корабля, а знищення КРГ – корабельної розвідувальної групи, яка була висаджена на Зміїний, і там потрапила під роздачу. Існує така позаштатна структура на розвідувальних кораблях російських і радянських, як КРГ», – вважає експерт.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Український ракетний комплекс «Нептун»: «Вбивця епічних кораблів»

12 травня представник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук повідомив у своєму телеграм-каналі про удар ЗСУ по російському судну тилового забезпечення «Всеволод Бобров» у районі острова Зміїний.

«Загорілося судно тилового забезпечення «Всеволод Бобров», одне з найновіших. Кажуть, що йде у бік Севастополя. Наразі ця інформація вимагає уточнення», – заявив 12 травня спікер ОВА Сергій Братчук.

Через два дні «Всеволод Бобров» був помічений у Севастополі. Туди прийшов своїм ходом, серйозних видимих пошкоджень не помітно. Російські військові цю заяву не коментували.

Судно тилового забезпечення «Всеволод Бобров» заходить у Севастопольську бухту, 14 травня 2022 року

За даними моніторингової групи редакції BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», у Чорному морі залишилися такі носії ракет «Калібр»:

  • фрегати «Адмирал Эссен» і «Адмирал Макаров»
  • корвети «Вышний Волочек», «Гайворон», «Ингушетия»,
  • підчовни «Ростов-на-Дону», «Старый Оскол», «Великий Новгород», «Колпино».

Вінниця. Два підводні човни проєкту «Варшав'янка» у Південній бухті

Після знищення крейсера «Москва» досі не зрозуміла доля командувача Чорноморського флоту Ігоря Осипова. На святкуванні дня Чорноморського флоту в Севастополі його не було. Російський глава Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що Осипов «на бойовому посту» і йому зараз «не до соціальних мереж і привітань».

Британська розвідка припускає, що він міг бути усунений з посади у квітні. Головне управління розвідки Міноборони України зазначає, що, швидше за все, йдеться про тимчасове усунення.

Командувач Чорноморського флоту Росії Ігор Осипов

«Поки триває розслідування, однозначно усувають від влади, ну, від посади. А потім вже буде видно», – зазначив представник ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький.

Росія може використати захоплені та затонулі українські кораблі

Нещодавно російські військові заявили, що підняливу Маріуполі затоплений український бронекатер «Лубни». Раніше було захоплено катер цього ж проєкту «Кременчук» у Бердянську – «Аккерман» та «Вишгород». Українські експерти і військові обговорювали, чи зможе Росія використати кораблі України, зокрема, захоплені раніше в Криму.

«Експерти-колеги, військові моряки кажуть, що «Ольшанського» вони не зможуть ввести в дію, там фактично зруйновано енергетичну установку. Щодо малих протичовнових кораблів – вони занадто розкрутили на запчастини для своїх «орківських». Щодо наших свіжозахоплених корабликів, теоретично вони можуть їх використати. І в порівнянні, й у співвідношенні сил це не дуже великі у них трофеї. Вони можуть, як і у 2018 році, розкурити їх, ознайомитися з нашими засобами зв'язку, деякими засобами управління та скористатися цим у розвідувальних цілях. Ось це небезпечно», – каже військовий експерт Павло Лакійчук.

Глава Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній під час відвідин катера «Лубни». Маріуполь, 14 травня 2019 року

Ворог намагатиметься використовувати такий катер, ще й під українським прапором, у своїх провокаціях
Владислав Назаров

26 травня оперативне командування «Південь» повідомило, що російські військові привели до острова Зміїний один із захоплених ними бронекатерів ВМС України.

«Ймовірно, ворог намагатиметься використовувати такий катер, ще й під українським прапором, у своїх провокаціях з обстрілом іноземних цивільних суден, а може, й прибережних районів як України, так і інших держав чорноморського регіону», – заявив речник оперативного командування «Південь» Збройних Сил України Владислав Назаров.

У Криму проходить бойове злагодження ще одна батальйонно-тактична група

Міністерство оборони США вважає, що Росія зможе висадити десант в Одесі. Імовірність великої десантної операції зараз невисока, вважає Павло Лакійчук. Особливо після великих втрат у 810 бригаді морської піхоти Чорноморського флоту.

Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України повідомляло про те, що артилерія знищила один із командних пунктів 810-ї бригади морпіхів. Повідомлялося про 3 загиблих та 14 поранених офіцерів командного складу бригади. Офіційних заяв від Росії немає.

Фото зі сторінки Олени Волошиної, матері морпіха 382-го батальйону 810-ї бригади Максима Одінова

Серед свіжих похоронів – відомо про командира десантно-штурмової роти 382-го батальйону 810-ї бригади Антона Морозова. У коментарях у соцмережі ВКонтакте, у групі «Морська Піхота», його товариші по службі заявляють, що він був начальником одного зі штабів.

Дата його смерті невідома. Але повідомлення про його смерть з'явилося точно того ж дня, що й інформація про знищення командного пункту – 18 травня.

Коментарі до групи ВКонтакте до некролога Антона Морозова

У тематичних пабліках у соцмережі ВКонтакте також обговорюють загалом втрати бригади.

Коментарі до некролога Романа Попова, морпіха 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії

Розвідка міноборони України зазначає, що докладніша інформація за підсумками артилерійського удару по командному пункту 810-ої бригади з'явиться пізніше.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький

«Наслідки цього, як правило, з'являються трохи згодом. Тому що відразу йде маскування, відразу йде дезінформація про те, хто виведений з ладу. Але те, що бригада зазнала втрат, ми чітко знаємо. Ми знаємо, що вони намагаються зараз поповнити свої ряди за рахунок формування та бойового злагодження ще однієї батальйонно-тактичної групи.

У травні така батальйонно-тактична група проходила і поповнення, і бойове злагодження на території Криму. Куди знову відправлять бригаду? Все ж таки, за нашими оцінками, це можуть бути бойові дії безпосередньо на території України. Або це може бути резерв для проведення, для участі та проведення морської десантної операції де завгодно на узбережжі нашої держави», – зазначає представник ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький.

Your browser doesn’t support HTML5

Что известно о погибших?

Росія зміцнює оборону Зміїного

Цілий місяць гарячою точкою залишається острів Зміїний. З квітня російські війська намагаються закріпитися там та облаштувати свої зенітні комплекси. Джерела Defense Express в окупованому Криму повідомляють, що до перекидання туди озброєння було залучено значні сили з десантних катерів, а також кораблів та авіації, які робили прикриття.​

Експерти Defense Express вважають, що на острові розгорнуто до п'яти зенітних ракетних комплексів. Швидше за все, йдеться про комплекс «Тор» та кілька комплексів «Панцир-С1». Якщо інформація підтвердиться, зазначають експерти, можна буде констатувати, що армія Росії створила на Зміїному досить щільну оборону від повітряного нападу з дальністю дії 15-20 кілометрів. Але навряд чи на Зміїний вдалося доставити комплекси С-300, зазначає військовий експерт Павло Лакійчук.

Сирія. Латакія. Вивантаження ЗРС С-300 із літака Ан-124-100 «Руслан» на російській авіабазі Хмеймім. Вересень, 2018

Наявність «Торів» на Зміїному – це не означає, що ми не зможемо знищити ці ракетно-зенітні комплекси
Павло Лакійчук

«Вони вирішили замість «Москви» використовувати Зміїний і туди тягнуть «Тори» на ті функції, що виконувала «трисотка». С-300 досить складно затягнути на Зміїний. Хоча це цілком можливо. Справді, наявність засобів ППО ускладнює ураження цих засобів ППО. Якщо на «Москві» було три рівні протиповітряної оборони – далекого, середнього, ближнього радіусу дії – ми її вразили «Нептунами», то наявність «Торів» на Зміїному – це не означає, що ми не зможемо, за необхідності, знищити ці ракетно-зенітні комплекси. У Зміїний потрапити ракетами «Ураган» значно зручніше, ніж у корабель, що рухається», – вважає військовий експерт Павло Лакійчук.

Острів Зміїний, Україна, 12 травня 2022 року

Президент України закликав партнерів, які надають країні зброю, не боятися ухвалити рішення передати ракетні системи залпового вогню MLRS. Радник офісу президента Микола Подоляк наголошував, що тоді Україна змогла б сама впоратися з розблокуванням Чорного моря.

Про необхідність цих ракетних систем раніше вже заявляв головнокомандувач збройних сил України Валерій Залужний. Раніше Пентагон заявив, що для захисту українського узбережжя Данія передасть країні протикорабельні ракети «Гарпун» та пускові установки для них.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.