365 днів війни очима воєнкора Радіо Свобода (фотогалерея)

Жінка обіймає дитину, ховаючись від можливих обстрілів на станції метро «Голосіївська», Київ, 24 лютого 2022 року.

Перші години війни, одні люди ще звично їдуть у метро у справах, а інші вже поспішають із валізами виїхати з міста

Місцеві жителі розглядають колону знищеної російської техніки на центральній вулиці Бучі, Київщина, 1 березня 2022 року.

Відео зі знищеною колоною в Бучі я побачив в одному телеграм-каналі 27 лютого. Розпитавши у колег можливі маршрути, ми поїхали до Бучі 1 березня, тоді була ще не визначена лінія зіткнення, на дорогах був хаос, ніхто нічого не знав. Приїхавши в місто, ми спершу знімали в одному супермаркеті, де працівники запустили пекарню, Буча після перших боїв намагалася повернутися до життя. Потім ми поїхали на вулицю Вокзальну, там на невеликому відрізку були спалені декілька десятків різної техніки РФ. Поруч ходили місцеві і буцали ногами розкидані снаряди, поруч майстри намагались полагодити інтернет-кабель, пес сидів у рештках спаленої техніки, від неї ще йшло тепло і він просто грівся. Зустріли місцевих, які були в підвалах своїх будинків, коли точився бій, вони з клунками вцілілих речей йшли геть від своїх зруйнованих будинків. Через 2 дні місто окупують

Тіло російського військового лежить у знищеній російській БМП на вулиці Вокзальній у Бучі, 1 березня 2022 року.

Колона російської техніки була спалена в місті за кілька днів до перших боїв у місті. Це перше мертве тіло цієї війни, яке я сфотографував. Потім їх будуть ще сотні, але першого я запам’ятав назавжди.

Поруч із вулицею Вокзальною – вулиця Яблунська, на якій загине найбільше цивільних. А весь час думаю, чи всі живі з тих, із ким я тоді спілкувався і кого просив евакуюватися.

Масштабна пожежа внаслідок обстрілу складських приміщень у селі Чайки, Київська область, 3 березня 2022 року

Мирні мешканці евакуюються з міста, йдучи вулицею Соборною, що на межі між Бучею та Ірпенем, 11 березня 2022 року.

Кордон між смертю і життям, на горизонті – окупована Буча, звідти закутавшись у все біле виходять цивільні. З сусіднього супермаркету мародер виносить спортивний лук, його кличе до себе військовий на крайньому блокпосту, забирає лук і відправляє чоловіка до поліції для зʼясування особи.

«Звідти ось так виходять, всі в білому. А тих, хто хоче зайти назад у Бучу, росіяни вбивають», – говорить військовий

Поліцейський під час евакуації з Ірпеня допомагає цивільним переходити річку по деревʼяній кладці поруч із підірваним мостом на межі між Ірпенем і житловим масивом Романівка, 12 березня 2022 року

На тлі зруйнованого внаслідок російського обстрілу, як встановили правоохоронні органи, житлового будинку в Святошинському районі виникла Веселка під час гасіння пожежі, Київ, 15 березня 2022 року

Український військовий ховає останки російського солдата в напередодні звільненому ЗСУ селі Лук'янівка у Київській області, 28 березня 2022 року

Валентин Сергійович 1939 року народження, останній житель села Тетерівське на Київщині, 31 березня 2022 року.

На той час село було наполовину зрівняне із землею. Хата 82-річного діда Валентина теж була частково пошкоджена обстрілами. Коли ми випадково побачили його силует і зайшли до нього, якраз російська артилерія розпочала обстріл. Дід не хотів іти з дому, в який вклав 50 років свого життя, але нам вдалося його вмовити

Собаки йдуть повз спалений автомобіль і тіло цивільного, за даними правоохоронних органів, розстріляного російськими військовими, на одній з вулиць звільненої Нової Басані, 1 квітня 2022 року

Військові 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України вʼїжджають рейдовою колоною у щойно звільнений населений пункт на Чернігівщині, 2 квітня 2022 року.

У цій війні мене найбільше вразила не смерть, а момент, коли ти рухаєшся із колоною із рейдовим маршем вглиб окупованої території. Уявіть собі: на шум техніки спочатку з острахом, а потім сміливо після того, як побачили пошматований в боях синьо-жовтий прапор, зі своїх напівзруйнованих будинків, як привиди, виходять українці. Вони біжать, падають на коліна, махають руками, моляться і просто стоять на узбіччях доріг, тихо плачучи

Жінка обіймає військового 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України у щойно звільненому місті Бахмач, Чернігівська область, 2 квітня 2022 року.

Душа починає тремтіти, коли бачиш, як кульгавий чоловік наздоганяє колону і віддає, мабуть, останню банку тушонки, як у звільненому містечку військовий плаче, обіймаючи жінку, яка йому годиться в матері. «Наші, наші…», – каже ця жінка, ледь промовляючи через сльози. І таке ж «Нааааші» чути в різних кінцях невеликої площі

Український військовий біля реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град», Харківська область, 20 квітня 2022 року.

«Найкраща робота у світі», – постійно чув я від усіх військових, коли вони говорили про свої підрозділи

Військовий капелан Олександр благословляє українського військового під час Великодня, село Велика Комишуваха, Харківська область, 24 квітня 2022 року

Український військовий відпочиває після важкого бою неподалік від Ізюму, Харківщина, 2 травня 2022 року

Пожежа на складі соняшникового насіння після повітряного удару російських військових по зерносховищах і сільськогосподарській техніці аграрного підприємства у селі Яковлівка, Донецької області, травень 2022 року.

Наразі це село, розташоване неподалік Соледару, вже окуповане і цілком зруйноване

Пораненого у боях за Сєвєродонецьк українського військового на імʼя Богдан евакуюють з міста, неподалік від Сєвєродонецька Луганської області, 2 червня 2022 року.

Початок червня, тяжкі бої за Сєвєродонецьк, ми заїжджаємо в місто разом з «Іноземним легіоном». Поруч точиться бій, прилітає снаряд і є поранені, ми разом із декількома «трьохсотими» виїжджаємо з міста. Пізніше медики скажуть, що дехто з поранених помер, вказавши на чоловіка на цьому фото. Я не публікував фото з обличчям цього військового з етичних міркувань. Але в День незалежності в соціальних мережах написав, якою ціною нам дається незалежність, і опублікував частину фото, розповівши про цю історію померлого пораненого. Через декілька днів мені написав чоловік на імʼя Богдан і сказав, що це він на фото і він живий. Лікарі тоді помилилися, помер схожий на нього військовий

Учень ходить біля своєї школи, зруйнованої авіаударом російських військ, як встановили правоохоронні органи, серед розсипаних у траві розірваних книжок і зошитів, Бахмут, Донецька область, 8 червня 2022 року

Український танкіст на імʼя Юрій виглядає з люка свого танка, Донецька область, червень 2022 року

Люди палять «фаєри» під час прощання на Байковому кладовищі з відомим громадським активістом і українським військовим Романом Ратушним, 18 червня 2022 року.

Роман Ратушний – найбільш відомий активною протидією забудові Протасового Яру в Києві. Він не раз повідомляв, що отримував погрози через свою діяльність. З першого дня масштабного російського вторгнення Ратушний брав участь у боях під Києвом, потім був розвідником у складі 93-ї бригади «Холодний Яр». Роман загинув 9 червня в бою під Ізюмом на Харківщині. 5 липня йому мало виповнитися 25 років

Український танк стріляє по позиціях російських військових у районі Соледару, Донецька область, 12 серпня 2022 року

Серпень, спека, спрага і бруд, на сусідньому полі падають касетні снаряди, десь на горизонті працює ворожий літак, а тут працює наш танчик. Війна буває красивою, але дуже смертельною

Військовий на імʼя Денис відпочиває, переховуючись від обстрілу у ямі на передньому краю українських позицій неподалік від села Яковлівка, Донецька область, 29 серпня 2022 року.

Денис у мирному житті – археолог і викладач із Миколаєва. Поки був час, ми, сидячи в ямці-могилці на передній лінії, під звуки вибухів розмовляли про несуттєві для війни речі: про історію, античні часи. Денис розповідав, як проводив розкопки на півдні і навчав молодь зберігати культурну спадщину. Ми разом сміялися з того, що тепер він – археолог на Донбасі. Без чорного гумору на війні ніяк, а журналісти інколи в певних місцях – єдині цивільні, яких бійці можуть побачити і з якими поспілкуватися

Вид на зруйнований будинок на околиці району Північна Салтівка у Харкові, вересень 2022 року.

Це найбільш постраждала від війни частина Харкова, Північну Салтівку через це ще називають районом-привидом»

Ексгумація тіла військового із завʼязаними за спиною руками, знайденого на місці масового поховання під Ізюмом, Харківська область, 16 вересня 2022 року.

У масовому похованні під Ізюмом знайдені тіла військових ЗСУ, яких, ймовірно, катували, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

«Я тут побачив місце, де поховані військові ЗСУ. Є факти – наприклад, зв’язані руки – що їх катували і вбивали впритул», – розповів Дмитро Лубінець у коментарі Радіо Свобода на місці знайденого поховання

Український військовий відпочиває після спроб збити російські дрони (БПЛА) іранського виробництва Shahed-136, якими атакували центр Києва,17 жовтня 2022 року

Пожежники гасять пожежу у щойно зруйнованому після влучання російського дрона іранського виробництва Shahed-136, як заявила українська влада, житловому будинку в центрі Києва,17 жовтня 2022 року.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

Мешканці Херсону обіймають українських військових у центрі міста у перші дні після деокупації і повернення української влади, 13 листопада 2022 року

Українська пшениця, яка залишилася незібраною під час російської окупації Херсонщини, 13 листопада 2022 року

11-річна Софійка обіймає свою морську свинку Пеппу під час евакуації з села Макіївка, Луганська область, 19 листопада 2022 року.

Нещодавно ЗСУ звільнили село Макіївка, що у Луганській області. Нині цей населений пункт став справжнім фронтом, за даними влади, навколо кожна будівля розбита вщент, а снаряди падають у двори людей щохвилини. Волонтерці Ользі Зайцевій разом із журналістами Радіо Свобода вдалося потрапити на одну із віддалених вулиць села і допомогти евакуюватися людям. Софійка вісім місяців провела в окупації, часто довго пересиджуючи обстріли в погребі – єдиному укритті. Батько Софійки відмовився евакуюватися з Макіївки, сама дівчина зараз перебуває на Західній Україні

Парамедики надають першу медичну допомогу пораненому українському військовому на стабілізаційному пункті у місті Бахмут, Донецької області, листопад 2022 року.

Бої за Бахмут – найтяжчі на війні за весь час. Після цього фото мені писали десятки людей, хтось на ньому впізнав свого батька, брата, чоловіка, всі шукають надію, що їхній близький живий в цьому пеклі на Землі. Поранений чоловік на фото після стабілізації стану був переведений в госпіталь

Українські військові активно застосовують 155-міліметрові гаубиці М777, які передали країни Заходу в рамках оборонної допомоги, Донецька область, листопад 2022 року.

Саме завдяки цим гарматам ЗСУ успішно продовжують протистояти активним спробам атаки з боку російської армії

Родичі та близькі прощаються із українським військовим Володимиром Єжовим, який загинув під Бахмутом Донецької області, Київ, 27 грудня 2022 року.

Єжов працював над персонажами гри S.T.A.L.K.E.R. Clear Sky

Кулеметник Олександр із позивним «Доля» курить, відпочиваючи біля своєї бойової позиції, неподалік від Соледару Донецької області, 14 січня 2023 року.«Доля» йде до кулеметної точки та прострілює свою ділянку відповідальності, аби з цього напрямку не рушили сили. Після коротких черг у бік противника «Доля» тягнеться за цигаркою, запалює і розповідає: «Ми он з тієї посадки відходили 2,5 години. З боєм. 1200 метрів йшли 2,5 години. Я мав шість магазинів, споряджених патронами, ще в кишенях розсипом. Йшли і відстрілювалися. Вже пізніше, коли потрапив на базу, то побачив, що у магазині залишився один патрон, ще один – у патроннику. Витратили усе, що мали». До війни Олександр був комірником у торговельному центрі, після мобілізації – піхотинець в окремому гірсько-штурмовому баталь

Залишені бронежилети і аптечки загиблих і поранених українських військових, неподалік від Соледару Донецької області, січень 2023 року.

Україна отримає ракети, танки, бойову авіацію і багато чого ще. Але, кажуть вони, є один ресурс, із яким союзники допомагати не будуть ніколи

Могили українських військових на Марсовому полі у Львові, 12 грудня 2022 року.

Після початку повномасштабної війни на Марсовому полі створили Меморіальний комплекс Героїв України, де зараз ховають загиблих українських військових

Пошматований прапор внаслідок обстрілів російської армії. Стяг майоріє на кладовищі українських воїнів, полеглих під час операції Об’єднаних сил на сході України. Чернігів, квітень 2022 року