Святині, побут і трагедії: слідами корінних народів Криму (фотогалерея)

Фортеця Чуфут-Кале в Бахчисараї колись була столицею Кримського ханства. За свою багатовікову історію вона перебувала у володінні багатьох народів – у тому числі караїмів і кримчаків. Фортеця вважається древньою святинею караїмського народу. Нинішню назву їй дали кримські хани: в перекладі вона означає «іудейська (єврейська) фортеця»

У стародавньому поселенні Чуфут-Кале збереглися караїмські молитовні будинки – кенаси. Караїмська громада Криму займалася їхньою реставрацією

Кенаса є і в Сімферополі, на вулиці Караїмській. До 2012 року тут була редакція Кримської телерадіокомпанії. Караїми сповідують караїзм – ця релігія визнає тільки Старий Завіт

У дворику сімферопольської кенаси збираються кримські караїми з різних куточків півострова на святкування. На фото – застілля на честь традиційного караїмського свята врожаю у 2019 році

Кубете, караїмські пиріжки та кураб'є – традиційні частування караїмів

Інша святиня караїмів – родове кладовище Балта Тиймез, що розташоване в дубовому гаю. Назва кладовища перекладається з тюркської як «сокира не торкнеться». Це пов'язано з особливим ставленням караїмів до дуба – це дерево для них є священним, і рубати його заборонено. Тут зберігся з десяток старезних дубів

За різними даними, тут понад п'ять тисяч надгробків. Найдавніші з них датовані XIII століттям, більшість – XVI-XVII століттями. Сюди привозили ховати тіла померлих караїмів навіть з-поза меж Криму

У Севастополі є пам'ятник жертвам Голокосту, який належить до історії найменш численного корінного народу півострова – кримчакам. Меморіал був встановлений у 2003 році на місці розстрілу нацистами кількох тисяч євреїв і кримчаків (які традиційно сповідують іудаїзм). На цьому фото, зробленому в квітні 2014 року, пам'ятник осквернили вандали

Про історію найчисленнішого з корінних народів Криму – кримських татар – на півострові збереглося набагато більше пам'яті. Наприклад, у Бахчисараї є будинок-музей, який розповідає про побут кримських татар до депортації. Кримськотатарська сім'я Дервіш роками збирала кожен артефакт, представлений у музеї. Частина з них справжня, частина – відтворена

Депортація – найбільша трагедія в історії кримськотатарського народу. Звідси, зі станції Бузок (до 1952 року – Сюрень), радянська влада насильно вивезла за межі півострова десятки тисяч кримських татар

Ханський палац у Бахчисараї – єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Його заклали у XVI столітті

Мечеті Криму зберігають чимало традицій і пам'яток кримськотатарського народу. На фото – головна мечеть Євпаторії Джума-Джамі. Це одна з найдавніших мусульманських культових споруд Криму. У радянські роки її використовували як склад. Мечеть повернули кримськотатарській мусульманській громаді лише в 1990-х роках

Золоте шиття – старовинна кримськотатарська техніка. Вона виконується двосторонньою гладдю, вишивка виходить об'ємною. Ці експонати – сумки, скриньки та фес (жіночий головний убір) – демонстрували на виставці в Сімферополі

На цьому фесе, виконаному в техніці золотого шиття, вишитий кримськотатарський орнамент «Орьнек». Він внесений до попереднього списку ЮНЕСКО для можливого включення його до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. Це може статися вже в 2021 році. У 2018 році його включили до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України