Кримський пантеон: хто з відомих людей похований на півострові (фотогалерея)

Надмогильний пам'ятник українському поетові, літературному перекладачеві, медику Степану Руданському (1834-1873) на ялтинському Полікуровському меморіальному кладовищі.
В Ялті він поєднував обов'язки міського лікаря, завідувача лікарнею, карантинного лікаря в морпорту, лікаря Ялтинського повіту. Переклав українською «Іліаду» Гомера, «Слово о полку Ігоревім», поему «Демон» Михайла Лермонтова, старогрецьку пародію «Батрахоміомахія».
 Руданський також – автор слів популярних українських пісень «Повій вітре на Вкраїну», «Гей-гей волі! Чого ж ви стали», «Не дивуйтесь добрi люди» та інших

У тій же Ялті на міському кладовищі на вулиці Блюхера похований Максим Богданович (1891-1917) – білоруський поет, публіцист, літературознавець, перекладач, один з творців білоруської літератури і сучасної літературної білоруської мови

Місце поховання всесвітньо відомого художника-мариніста вірменського походження Івана Айвазовського (1817-1900) у Феодосії. Його могила – найбільш відвідувана в місті

Могила Айвазовського на території середньовічної вірменської церкви Сурб Саркіс, постійним прихожанином якої він був. Тут в 1817 році художника хрестили, в 1848 році він вінчався зі своєю першою дружиною. На власні кошти Айвазовського храм реставрували в 1888 році

Місце поховання російського поета і художника Максиміліана Волошина (1877-1932) на горі Кучук-Янишар, що зі сходу височіє над морем і селищем Коктебель

На могильну плиту Волошина туристи приносять монети і камені з моря з особистими побажаннями. Це вже стало традицією

На міському кладовищі Старого Криму похований російський письменник, автор відомого роману «Та, що біжить по хвилях» і повісті-феєрії «Червоні вітрила» Олександр Грін (1880-1932). На його могилі в 1980 році встановили скульптуру, що зображує Ассоль – головну героїню повісті «Червоні вітрила»

Неподалік могили Гріна – поховання радянського кінематографіста і кіносценариста, беззмінного ведучого телепрограми «Кінопанорама» Олексія Каплера (1903-1979) і його дружини, поетеси Юлії Друніної (1924-1991)

На кладовищі села Холмівка Бахчисарайського району похований Євген Адамцевич (1903-1972) – сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних історичних пісень, автор знаменитого «Запорозького маршу»

На старому міському кладовищі Сімферополя «Абдал» похований колишній голова Верховної Ради АРК, ректор Таврійського національного університету імені Вернадського, Герой України Микола Васильович Багров (1937-2015). Ліворуч – надгробний пам'ятник на могилі колишнього міського голови Сімферополя Валерія Єрмака (1942-2013)

Могила Героя України, української вишивальниці, засновниці школи української народної вишивки в Криму Віри Роїк (1911-2010) на Сімферопольському міському кладовищі «Абдал». Роїк володіла 300 видами технік вишивання народів світу, її роботи зберігаються в 44 музеях

Могила кримськотатарського просвітителя, видавця і політика Ісмаїла Гаспринського (1851-1914) на території Зинджирли медресе в Бахчисараї. Багато праць Гаспринського були присвячені і ролі духовенства в житті мусульманського суспільства.
Саме Ісмаїл Гаспринський запровадив літературну норму кримськотатарської мови: «Немає потреби говорити про важливість і значення загальнолітературної мови для розвитку книжкової справи і зростання читача. Мова – основний елемент, головне знаряддя розвитку народу»

Могила кримськотатарського письменника, драматурга, громадського і політичного діяча Амета Озенбашли в Бахчисараї. «Кримські татари звикли жити вільним життям ... і цілком гідні вільного і самостійного будівництва свого... життя на своїй же землі», – Озенбашли в Києві у 1917 на З'їзді народів