Чуфут-Кале: прогулянка старовинними вулицями печерного міста (фотогалерея)

Старовинне мусульманське кладовище Гази-Мансур, поховання на якому проводилися з XV до XIX століття. Тут збереглося небагато середньовічних надгробків з вапняку. Раніше на цьому місці розташовувалося Текіє дервішів – монастир мусульманських ченців, пов'язаних із громадою Чуфут-Кале

Прохід до акведуків. Під час бойових дій і блокади фортеці гарнізон забезпечувався водою за допомогою складних підземних інженерних споруд. Археологи припускають, що в нижніх частинах колодязя проводили релігійні обряди

Підйом на плато до печерного міста Чуфут-Кале

Від найдавнішої частини Чуфут-Кале збереглися головна стіна та арка X століття. Місто було під контролем половців і Золотої Орди. У різні роки його заселяли караїми й алани

Мощена вулиця в місті

Загалом у місті сто сімдесят печер, але люди в них не жили – вони зводили будинки, а в скелях вирубували підсобки й підвали. Виняток – темниця, в якій тримали іменитих в'язнів

У західній частині збереглися численні печери, руїни мечеті, мавзолей дочки ординського хана Тохтамиша Джаніке, два караїмські храми (кенаси). У східній частині був монетний двір, де за часів ханства карбували кримські монети

Серед архітектурних пам'яток, що збереглися до сьогодні, слід відзначити оборонну стіну Х століття. Її будували з трьох шарів – вапняку і ламаного каменю. Загальна товщина стіни досягала п'яти метрів

Стіна однієї з караїмської кенаси – культової будівлі караїмів

Караїми за мовою, фольклором, побутовими звичаями і способом життя схожі на тюркські народи. Однак традиційно вони сповідували караїзм – релігію на кшталт іудаїзму

Краєвид на стежки, що ведуть у місто

Дюрбе Джаніке-Ханим. Це мавзолей, який побудували в 1437 році для Джаніке-Ханим, дочки Тохтамиш-хана, останнього великого золотоординського правителя. Одна з легенд говорить, що Джаніке-Ханим жила в палаці на Чуфут-Кале і командувала гарнізоном в тисячу воїнів. Вона загинула під час облоги міста, а її батько – Тохтамиш-хан – наказав побудувати на місці її загибелі восьмигранний мавзолей, прикрашений різьбленими колонами

Краєвид з вершини Чуфут-Кале на сусіднє плато і долину

Будинок Авраама Фірковича – караїмського письменника, археолога і священнослужителя. Він займався вивченням надгробних написів караїмського кладовища Балта-Тіймез, розташованого неподалік

Вчений першим скопіював, перевів і опублікував деякі написи з надгробків кладовища

Караїмський цвинтар в Іософатовій долині «Балта Тіймез» – саме його досліджував Фіркович. Тут маршрут нашої подорожі по Чуфут-Кале завершується