Перший місяць нової Верховної Ради: недоскасована недоторканність і неодностайна більшість

Протягом місяця свого існування Верховна Рада України дев’ятого скликання працювала 9 днів у режимі пленарних засідань. За цей час парламент, зокрема його більшість, уособлена фракцією «Слуга народу», продемонстрував безпрецедентні темп і результативність роботи. Водночас з боку опозиції звучали нарікання на порушення регламенту і якість ухвалених законів. Крім того, вже наприкінці вересня стало помітно, що фракція більшості не завжди є одностайною.

Під час першої сесії новообраного парламенту, яка вклалася в один день, Верховна Рада призначила собі керівництво, сформувала депутатські фракції та комітети, а також визначила парламентську більшість, до якої вперше увійшла лише одна депутатська фракція – «Слуга народу».

Крім того, в перший день роботи депутати призначили прем’єр-міністром Олексія Гончарука, весь склад кабінету міністрів, а також згідно з Конституцією, окремо проголосували за призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ, голови Служби безпеки та генерального прокурора.

Як у перший день нової Ради прем'єра обирали – відео

Відповідно парламентарі звільнили прем’єра Володимира Гройсмана, його уряд та решту попередників новопризначених очільників міністерств і відомств.

Конституційні зміни

Того ж дня Верховна Рада ухвалила постанову про попереднє схвалення проєкту змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (законопроєкт №7203).

Процес розгляду конституційних змін продовжився і під час другої сесії парламенту дев’ятого скликання. До Конституційного суду України направлено 7 документів, ухвалених депутатами у першому читанні.

Це законопроєкти, що мають на меті:

– скасувати адвокатську монополію (1013);

– надати президентові право утворювати незалежні регуляторні органи, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань (1014);

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков (праворуч) і перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук

– встановити порядок законодавчої ініціативи народу (1015);

– надати Верховні Раді право призначати своїх уповноважених у сферах, які визначить сам парламент (1016);

– скоротити кількість депутатів Верховної Ради з 450 до 300 (1017);

– запровадити додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України (1027);

– надати Верховній Раді право утворювати для себе нові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи (1028).

Відхилені

Протягом першого місяця роботи нинішньої Верховної Ради переважна більшість голосувань були результативними. Законопроєкти, запропоновані президентом чи депутатами фракції «Слуга народу», ухвалювалися кількістю голосів, помітно більшою за мінімально необхідну. Але подекуди такий алгоритм давав збій.

Показовим став зрив голосування у другому читанні та в цілому за проєкт закону про внесення змін щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (1009).

Документ передбачав вилучення з Кримінального кодексу норм, які забороняють слідчі дії щодо народних депутатів без дозволу Верховної Ради.

Рада обмежила депутатську недоторканність – відео

Вилучення такої заборони з законодавства мало стати логічним продовженням конституційних змін, що обмежили недоторканність депутатів. Утім «за» проголосували лише 184 депутата з фракції «Слуга народу», двоє позафракційних депутатів, та 10 з фракції «Голос». Відтак Кримінальний кодекс і надалі забороняє вчиняти слідчі дії щодо народних депутатів без санкції парламенту, що нівелює обмеження депутатської недоторканності.

Утім, в сесійній залі таки знайшлося 242 голоси «за», щоб відправити законопроект на доопрацювання. Тобто згодом має відбутися повторне голосування у другому читанні і в цілому за скасування норм Кримінального кодексу, які де-факто унеможливлюють кримінальне переслідування народних депутатів без дозволу Верховної Ради.

Не знайшлося достатньої кількості голосів і для підтримки проєкту змін до закону «Про правонаступництво України», якими передбачалося скасувати дію актів СРСР та УРСР на території України. Цей документ – відхилений, на доопрацювання його не відправляли.

Крім того, депутати відхилили майже 70 поправок до різних законопроєктів, а також поданий депутатами фракції «Європейська солідарність» проєкт постанови про скасування рішення ухвалити в цілому закон України про особливу процедуру усунення президента України з посади (імпічмент).

Ухвалені остаточно

Верховна Рада протягом місяця остаточно (в цілому) ухвалила понад 30 рішень. Серед них – заява українського парламенту про невизнання легітимності так званих місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях України – Автономна Республіка Крим і місто Севастополь.

Депутати остаточно ухвалили закон, який вносить зміни до Конституції України, що обмежують недоторканність народних депутатів (7203), закон про особливу процедуру усунення президента України з посади, тобто імпічмент (1012) та звільнили весь склад Центральної виборчої комісії і призначили нового керівника апарату Верховної Ради.

Рада ухвалила закон про імпічмент президента – відео

Крім того, ухвалили закони щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури (1032), про внесення змін до законодавства щодо перезавантаження влади (1066) та про внесення змін до закону «Про оборону України», якими уточнили і розширили визначення поняття «план оборони України» (1011). Серед ухвалених – і документ про внесення змін до закону «Про Вищий антикорупційний суд», якими ВАКС запустили у роботу (1025).

Також депутати ухвалили три постанови про перейменування населених пунктів: село Іванівка в Одеській області стало селом Яновка, село Рябухине у Харківській області – Гуляй Поле, а село Текуче у Івано-Франківській області – Текуча.

Призначили і парламентські слухання на дві теми: «Пріоритети екологічної політики парламенту на наступні 5 років» (27 листопада 2019 року) та «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» (6 листопада 2019 року).

Більша частина (понад два десятки) ухвалених у цілому законів стосуються економіки та бюджетно-фінансової сфери. Депутати внесли зміни до Бюджетного кодексу щодо державної підтримки кінематографії (1074) і до закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні», якими змінили порядок надання державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб'єктом при виробництві фільму в Україні (1058).

Заради залучення інвестицій в Україну депутати внесли зміни до низки законів (1059) і окремо – до Кримінального та Процесуального кодексів, які передбачають зменшення тиску на бізнес (1080), а також ухвалили закон про режим спільного транзиту і запровадження національної електронної транзитної системи (1082).

Захистити українських підприємців покликані ухвалені зміни до законів щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень (1065), щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (1050), щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів (1062) у сфері використання ядерної енергії (1084).

Водночас посилити контроль за підприємницькою діяльність та змусити її до детінізації можуть такі ухвалені зміни:

– до закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (1053-1);

– до закону «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення публічних закупівель (1076);

– до закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (1057);

– до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (1073);

– до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (1072);

Будівля Верховної Ради України

– до низки законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг (1069-2);

– до деяких законів щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації (1070);

– до законодавчих актів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг (1085-1);

– до низки законів у зв'язку з прийняттям закону «Про стандартизацію» (1068).

Частина ухвалених протягом місяця рішень стосуються автомобілістів: зміни до Бюджетного кодексу щодо джерел формування державного дорожнього фонду (1063), а також відтермінування застосування штрафних санкцій до нерозмитнених автомобілів, так званих «євроблях» (1030).

Верховна Рада також ратифікувала:

– протокол між урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал;

– протоколу між урядом України і урядом Турецької Республіки про внесення змін до угоди між Урядом України і урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.

Ухвалені попередньо

Протягом вересня цього року парламентарі ухвалили у першому читанні понад 60 законопроектів. Серед них документи, що мають на меті встановити відповідальність депутатів за прогули, перевести документообіг у Верховній Раді з паперового у електронний формат та запровадити системність і планування законотворчості, скоротити можливості депутатів щодо подання поправок до законопроєктів.

Рада ухвалила у першому читанні «конфіскацію незаконних активів» – відео

Серед документів, взятих за основу, – законопроєкт щодо відповідальності за так зване «незаконне збагачення»; зміни до порядку приватизації державного майна; нововведення щодо будівельних норм; антикорупційні ініціативи; законопроєкти щодо впорядкування дорожнього господарства; зміни до законів щодо суддівського самоврядування та загалом роботи судів.

Другого читання чекають і проєкти законів, що стосуються врегулювання у сферах: космічній, цифрових ефірних телемереж, ліцензування господарської діяльності, соціального страхування, інтелектуальної власності, утворення концесій, а також матеріальної відповідальності військовослужбовців.

Верховна Рада, згідно з календарним планом, продовжить роботу в режимі пленарних засідань 15 жовтня 2019 року.