«Пакет Константинова»: нова порція цензури для кримчан

Спеціально для Крим.Реалії

Підконтрольна Кремлю влада анексованого Криму має намір розробити низку законопроектів, що підсилюють цензуру в навчальних закладах півострова та сусідньої Росії.

Голова російського парламенту Криму Володимир Константинов повідомив, що підконтрольний Кремлю регіональний парламент підготує «пакет законів» після масового вбивства в Керчі. «Нами в профільних комітетах розробляється цілий пакет законодавчих ініціатив (щодо недопущення повторення керченської трагедії), низку з яких ми надішлемо в федеральні законодавчі та виконавчі органи. Вони стануть основою нашої законотворчої діяльності під час нинішньої сесії», ‒ повідомив Константинов, виступаючи на пленарному засіданні.

Спікер уточнив, що передбачається внести зміни в соціальну та інформаційну політику, в організацію системи безпеки в дитячих і освітніх установах, а також підвищити контроль психологічного стану дітей та підлітків. «Думаю, що керченська трагедія має прискорити перетворення в системі освіти в масштабах усієї країни. Вони й без того назріли. Не можна залишати школу один на один із проблемами виховання нового покоління. Це має бути турботою всього суспільства», ‒ зазначив спікер.

Приводом для активності парламентаріїв став гучний терористичний акт, що стався в Керчі 17 жовтня. У місцевому політехнічному коледжі відбувся спочатку вибух, а потім почалася стрілянина. За версією російських силовиків, вибух влаштував студент 4-го курсу, 18-річний Владислав Росляков, який «наклав на себе руки». Повідомлялося, що в результаті трагедії загинула 21 особа.

Що кримчанам варто очікувати від ініціатив пана Константинова? З огляду на вкорінені в Криму російські політичні традиції, відповідь практично лежить на поверхні. Кримські депутати, швидше за все, запропонують посилити цензуру в інтернеті, підвищити градус пропаганди та «патріотичного виховання» в освітніх установах.

Спочатку пропагандисти намагалися зв'язати Владислава Рослякова з «українськими націоналістами». Потім з подачі російського президента Володимира Путіна причиною трагедії назвали «згубний вплив» Заходу: соціальні мережі та глобалізацію. «Трагедія (вбивство керченських студентів ‒ КР) ‒ це зокрема, судячи з усього, результат глобалізації, як не дивно. Ось у соцмережах, в інтернеті ми бачимо, що там цілі товариства створені, все почалося з відомих трагічних подій у школах Сполучених Штатів», ‒ сказав Путін наступного дня після теракту.

Російська влада Криму слідуватиме саме цій лінії, пояснюючи керченську трагедію «надмірною» свободою поширення інформації. Питання полягає в тому, наскільки «пакет законів», які розробляють підлеглі Володимира Константинова, буде адекватно відображати наявні на півострові реалії. Є серйозні підстави вважати, що користі від парламентських ініціатив не буде.

По-перше, варто оцінити всю глибину абсурду. Російська влада республіки, як їм здається, намагається запобігти подібним нападам у майбутньому, але в той же час систематично привчає кримських дітей користуватися зброєю, вибухівкою. У регіоні триває безпрецедентна кампанія мілітаризації дитячої свідомості та насадження культу агресії. Влада, прикриваючись «патріотичним вихованням», перетворює кримських дітей на агресивних «росіян». Незміцнілі уми та душі травмують ударними дозами пропаганди та ненависті до всього іншого світу: перш за все до України та Заходу. Хлопців, починаючи з молодшого шкільного віку, привчають до того, що війна та вбивства ‒ «це нормально».​

По-друге, як пропозиції регіональних депутатів будуть співвідноситися з горезвісним «пакетом Яровою»? Кримчан уже позбавили приватності в інтернеті. На анексованому півострові не дотримуються навіть тих цивільних прав, що записані в «конституції» Криму та основному законі Російської Федерації, зокрема права на таємницю листування та недоторканність житла. Слова пана Константинова про необхідність коригування «інформаційної політики» означають запровадження тотальної цензури й обмежень у навчальних закладах: заборона використання соціальних мереж, блокування «сумнівних» сайтів.

Наявна цензура й тотальний контроль над кримським інтернетом не допомогли владі та Кремлю запобігти трагедії в Керчі. Якщо відкинути версію про те, що напад інспірувало ФСБ, а Рослякова після завершення операції застрелили, то картина для чекістів буде сумною. Зловмисник (або організована група) під носом у безлічі російських силових структур роздобув зброю, боєприпаси, змайстрував вибуховий пристрій і пішов вбивати людей.

Третій аспект ‒ чи буде готова Москва прийняти кримські ініціативи чи ні? У Володимира Константинова є негативний досвід у просуванні кримських «законопроектів» на федеральному рівні. 2014 року Кремль боляче вдарив регіональному начальству по руках за самодіяльність. На хвилі «російської весни» та масованої пропаганди місцевий бомонд щиро повірив у власну винятковість і готовність Москви потурати їхнім примхам. Наприкінці першого року анексії Володимир Константинов намагався протягнути через російський парламент законопроект про продовження «перехідного періоду» в регіоні. Тодішній спікер Сергій Наришкін відповів відмовою. Потім у російських ЗМІ мусувалася інформація, що Москва незадоволена своїми ставлениками в регіоні, адже вони пропонують законопроекти без попереднього узгодження з Кремлем.

«Пакет Константинова» буде розглянутий у російському парламенті тільки в тому випадку, якщо його заздалегідь схвалять в адміністрації президента Путіна. Кремлю вигідно використовувати Керченську трагедію для закручування гайок у молодіжному середовищі. Особливо з урахуванням того, що російські школярі та студенти стали активно виходити на вуличні протести. Замість того, щоб захистити дітей від терористів, на них надінуть «політичний намордник».

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції