Фахівці Росгеології впевнені, що питання із забезпеченням Кримського півострова водопостачанням можна вирішити з використанням місцевих джерел води, тому установка опріснювальних установок може відбутися лише в крайньому разі. Про це в п'ятницю в ефірі «Россия-24» заявив віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін, якого призначили «куратором» Криму.
«Ми дуже довго це питання (з установкою опріснювачів – КР) обговорювали, поки колеги з Росгеології абсолютно впевнено заявляють, що запаси води місцевої (я про підземні джерела говорю) – понад мільйон кубометрів, це дуже багато. В основному ми ж беремо воду з поверхневих водозаборів, водосховищ, які взимку наповнюються, тобто це основний обсяг, є, звісно, і підземний забір із підземних джерел, тому все-таки колеги вважають, що ми вирішимо завдання через ці заходи, які ми затвердили, і, в крайньому разі, якщо нам не вистачатиме, ставитимемо опріснювачі», – сказав він.
Хуснуллін також уточнив, чому було ухвалене рішення відкласти питання з установкою опріснювачів у Криму.
«Тому що, по-перше, у насув країні такого обсягу опріснювачів поки ще ніде не працює, і якщо ми хочемо гарантовано отримати результати, то бажано не ризикувати з не випробуваними технологіями. Це перше. Друге – ми чітко розуміємо, що ці технології дуже дорогі, в кінцевому підсумку вони «ляжуть» потім на тарифи. Тому ми, виконавши першочергові термінові заходи, виконавши середньострокові заходи, ми порахуємо, гарантовано (чи) можемо забезпечити, якщо ми вже гарантовано не забезпечимо, то ми підемо на опріснення», – заявив він.
Вчені «Кримського федерального університету ім. Вернадського» готують комплексний проєкт з опріснення морської води та очищення стічних вод для розв'язання проблеми водопостачання півострова.
Напередодні віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін повідомив російському президенту Володимиру Путіну, що план уряду з боротьби з дефіцитом води в Криму охоплює будівництво двох опріснювальних установок морської води, але остаточне рішення щодо їхнього використання ще не ухвалене.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.