Російські силовики прийшли до дружини засудженого кримчанина Джеппарова

Заріна Джеппарова

Російські силовики прийшли для відпрацювання операції «неофіт» за місцем прописки дружини фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсена Джеппарова Заріни Джеппарової. Як уточнюється, Заріна жила за цією адресою до одруження. Поліцейські, не заставши Джеппарову, опитали її сусідів, повідомляє «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Лілю Гемеджи, до якої жінка звернулася за консультацією.

«Співробітники поліції, не заставши її за місцем реєстрації, провели опитування сусідів і з'ясовували наступні питання. Якого вона віросповідання? Як давно прийняла Іслам? Чи дотримується канонів Ісламу? Чи носить хустку? І як сусіди можуть її характеризувати. Ми можемо спостерігати тенденцію, коли такі відпрацювання проходять вже масово по всьому Криму. Надходять й інші відомості щодо таких візитів», – розповіла Гемеджи.

На думку Гемеджи, такі операції російських силовиків у Криму мають незаконний характер, а люди мають право відмовлятися від опитувань, які зачіпають їхні конституційні права.

«Всі ті люди, до яких звертаються співробітники поліції за отриманням інформації щодо тих чи інших осіб, можуть абсолютно невмотивовано, без пояснення причин відмовлятися від участі в такому опитуванні. Це не є для них обов'язковим. І, перш ніж давати будь-які пояснення, необхідно пам'ятати, що такі пояснення, якщо вони будуть брехливими, будуть оскаржені в рамках чинного законодавства. І я хотіла б зазначити, що і Аня (Богачова, дружина ще одного фігуранта цієї справи, до якої приходили для відпрацювання операції «неофіт»), і Заріна залишаються стійкими, ці дівчата витримали тиск, кримінальне переслідування своїх чоловіків і впораються з тиском і переслідуванням щодо них самих», – додала адвокат.

Нагадаємо, до дружини фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Вадима Сірука Ганни Богачової також приходили співробітники російської поліції з «опитуванням». Вони стверджували, що виконували наказ підконтрольного Росії МВС анексованого Криму «відпрацювати неофітів».

Військовий апеляційний суд міста Власіха в Московській області (Росія) 25 червня повністю залишив чинним вирок шістьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Таким чином, залишилося чинним рішення, яке ухвалив у 2019 році Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону. Згідно з рішенням суду, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув'язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.

Amnesty International назвала в'язнями совісті всіх фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Представник російського відділення Amnesty International Олександр Артем'єв назвав «політичним переслідуванням» цей вирок.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні у зв'язку з цим вироком.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Російський правозахисний центр «Меморіал» також визнав усіх фігурантів «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» політичними в'язнями.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.