Постійний представник президента Володимира Зеленського в АРК і Севастополі Антон Кориневич повідомив, що позиція української влади щодо постачання води в Крим залишається незмінною.
Про це він сказав Крим.Реалії, коментуючи слова спікера української делегації в тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі, радника голови Офісу президента Олексія Арестовича про можливе відновлення постачань дніпровської води в Крим в обмін на «серйозні поступки» Росії стосовно Донбасу.
«У нас є стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, зокрема Криму і міста Севастополя. Вона була ухвалена на засіданні Ради національної безпеки та оборони України 11 березня цього року і затверджена указом президента. У цій стратегії є пункт 66, в якому йдеться про те, що відновлення водопостачання на територію Кримського півострова можливе тільки після деокупації та встановлення конституційного ладу, а також повернення туди українського прапора. Ця стратегія підтримана всіма членами РНБО. Це не просто політична позиція, а частина нормативно-правової системи України», – сказав Кориневич.
У нещодавньому інтерв'ю виданню «Телеграф» Олексій Арестович сказав, що українська влада може змінити свою позицію щодо відновлення поставок води в Крим при «дуже серйозних поступках» з боку Росії – «виконання Мінських угод, виведення військ з Донбасу, повернення ОРДЛО на умовах України».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Влада Криму заявила, що готується подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови в російські суди.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.