На конференції ОБСЄ з прав людини у Варшаві 17 вересня відбулася панельна дискусія, на якій обговорили переслідування журналістів в анексованому Криму. Про це Крим.Реалії повідомив кореспондент російської служби Радіо Свобода.
Зокрема, під час дискусії відбулася презентація книги Юрія Луканова «Прес-машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму» – про переслідування російською владою журналістів на півострові, в тому числі про справу Миколи Семени, якого звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії.
«Ситуація зі свободою слова в Криму погіршується з кожним роком. Усе починалося під час окупації з переслідування журналістів. Потім почалися серії арештів, обшуків та залякувань активістів, після цього репресії поширили на блогерів і тих, хто просто публікує соціально значиму інформацію в соціальних мережах. В основному від таких репресій страждають українські та кримськотатарські активісти. Плюс до цього ми фіксуємо регулярне блокування роботи українських інформаційних ресурсів на території Криму. Це стосується не тільки інтернет сайтів, а й мовлення ефірних радіостанцій», – розповіла член Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.
Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, представники російської делегації ОБСЄ також були присутні на панельній дискусії.
На конференції ОБСЄ з питань людського виміру 11 вересня в Варшаві українська делегація не дала виступити двом російським «представникам» Криму. Пізніше, за даними російських ЗМІ, на конференції зміг виступити голова підконтрольної Росії болгарської національно-культурної автономії Криму Іван Абажер.
Еміне Джеппар висловила думку, що російські ЗМІ з анексованого Криму, які брали участь у щорічній нараді ОБСЄ з людського виміру у Варшаві, «діяли в рамках гібридної війни».
10 вересня в Варшаві відкрилася щорічна конференція ОБСЄ з огляду виконання зобов'язань держав-учасників у людському вимірі. Участь у ній беруть близько 1,5 тисяч представників урядів і громадянського суспільства країн-членів ОБСЄ і країн-партнерів.
Метою конференції є перегляд зобов'язань, які взяли на себе уряди країн-членів у сфері дотримання фундаментальних прав і свобод людини, демократії, толерантності та протидії дискримінації. Крім того, на заході порушуються питання свободи ЗМІ, прав мігрантів, подолання расизму та ксенофобії.