Відома українська журналістка, телеведуча Маша Єфросініна, сама родом із Керчі. 2014 року вона публічно виступила проти окупації, що фактично закрило їй шлях на малу батьківщину.
Маша займається благодійністю, є почесним послом Фонду ООН у сфері народонаселення. Незабаром на Крим.Реалії вийде велике інтерв'ю з керчанкою, в якому вона розповідає про бомбардування в Києві, благодійність та особисті переживання через велику війну Росії в Україні. А зараз ми публікуємо частину розмови, присвяченої Криму.
Маша розповідає, що після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну рідні з Росії та Криму їй навіть не написали. Телеведуча поділилася з нами, чи вона підтримує зв'язок із друзями дитинства з Керчі, і чому практично не дає інтерв'ю про Крим.
– …На 4-й день, на 5-й, ніхто з моїх родичів мені не написав.
– Це родичі в Росії чи Криму?
– У мене в Петербурзі та в Керчі рідні.
– І з Керчі не написали?
– Ні.
– А які у вас емоції щодо Криму? Ви про Крим думаєте цими днями? Про свою малу батьківщину.
Я про Крим думаю з 2014 року, але ви не знайдете практично моїх інтерв'ю на цю тему – я завжди відмовляюся
– Я про Крим думаю не лише у ці дні. Я про Крим думаю з 2014 року, але ви не знайдете практично моїх інтерв'ю на цю тему – я завжди відмовляюся. Я жодного разу з 14-го року не була в Криму. Жодного разу. Спершу я була у списках за те, що активно виступала проти анексії та окупації. Я уточнювала, бо у нас є традиція сім'єю приїжджати (до Криму – КР), там похований мій батько. Ця традиція розбилася об ці списки. Я пережила це як особисту трагедію. Відтоді я поселила це в собі, як свою особисту історію. Мені не дає задоволення, я не бачу інтересу, важливості в тому, щоб цю тему з кимось обговорювати. Особисто мені це не потрібно.
Це моя особиста рана з однієї причини: я не вірила в те, що люди з доброї волі пішли на референдум тоді в Криму, але я й не можу заперечувати можливість того, що кримчани дійсно проголосували за приєднання до Росії. І як людина, яка не володіє достовірною інформацією, як усе було насправді (бо її не має ніхто, крім тих покидьків, які цей «референдум» проводили), я вирішила, що оплакуватиму це особисто всередині себе. Я не знаю правду, як і ви, але я не вірю в те, що показник «референдуму» міг бути таким високим. Я там жила.
Я не можу говорити про це просто так – це моя кров, мої рідні, і вони хотіли в Росію
Мій дідусь покійний (у 14-му році помер) за місяць до своєї смерті кричав мені у слухавку: «Маняша, Маняша, нарешті у тебе російський дід!» І я не можу говорити про це просто так – це моя кров, мої рідні, і вони хотіли в Росію. Тому робити це постійним предметом обговорення на ток-шоу мені не хотілося. Я говорю вам про це зараз, бо час такий.
Друге. Я не поїхала відтоді туди жодного разу з тієї причини, що захотіла залишити собі на противагу цій трагедії свою пам'ять про Крим, про мій рідний будинок, який я любила, саме такою, якою вона є. З живим татом, живими бабусею та дідусем, які годували мене так, ніби я востаннє до них приїжджаю в гості. З моїми неймовірними друзями, які не написали мені, а тоді вони були найближчими та найріднішими. У мене живе там найближча подруга. І, сподіваюся, вона перебуває у доброму здоров'ї і, сподіваюся, ти, Олю, це дивишся. Я розумію, чому ти не написала мені. Я все розумію.
Доступ до сайту Крим.Реалії заблокований Роскомнаглядом (Роскомнадзором). Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d3e1m6ew10i0fy.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.