«Мало води й туристів»: кримські фермери ‒ про загрози для своїх врожаїв після теплої зими

Кримські фермери бояться, що тепла зима може погано позначитися на врожаї цього року. Загрозу бачать не тільки в нестачі води через мізерні опади, але й у можливих різких перепадах температури в березні-квітні. Так, севастопольське видання «Форпост» випустило матеріал про ризики теплої зими для врожаю фруктів цього року.

Наприкінці листопада Радіо Крим.Реалії випустило програму про те, як тепла та суха осінь може вплинути на врожай озимих у Криму ‒ тоді почала з'являтися інформація про те, що через тривалу відсутність дощів посіви озимих культур на півострові сходять неоднорідно. Як на них та інші культури вплинула тепла й відносно суха зима, йшлося в новому ефірі Радіо Крим.Реалії.

Начальниця відділу метеорологічних прогнозів Кримського гідрометцентру Раїса Степанова розповіла Крим.Реалії, що не вважає минулу зиму аномальною для півострова.

‒ Цього року на погоду переважно впливала атлантична повітряна маса. В принципі, зима не була аномальною, тому що у нас вже траплялися такі періоди з теплою погодою, особливо в лютому. Щодо врожаю, все залежить від кількості опадів, а їх випало не дуже багато, недостатньо. Не було снігу, не було належного танення, так що водосховища заповнені не на повну потужність. Будемо дивитися, скільки ще випаде опадів, але з водою, напевно, все ж таки будуть проблеми. На найближчий тиждень ми очікуємо суху погоду, буде тепло й без опадів. Вночі очікується 7-12 градусів тепла, вдень ‒ 17-22 градуси. На узбережжі, у горах буде прохолодніше ‒ 11-16 градусів. Приблизно з 9 березня буде йти холодний фронт, але великі опади не очікуються.

У листопаді 2019 року в ефірі Радіо Крим.Реалії фермер з Євпаторії Петро висловлював занепокоєння, що через нестачу вологи у нього зіпсується врожай озимих. Зараз він скаржиться на шкідників і на те, що російська влада не підтримує фермерів у складних умовах.

‒ Зими практично не було. Дуже багато різних хвороб, миші розвелися страшно ‒ я не пам'ятаю такого за українські роки. Хімія дорога. Зараз волога у ґрунті ніби є, посіяли ярі, ячмінь ‒ ніби починає прокльовуватися. Але якщо завтра дощів не буде, воно все виросте ‒ а далі що? Ніхто не застрахований, а ця держава нам не допоможе. Коли працював Північно-Кримський канал, йшли випаровування, вони перетворювалися на дощі, і таких проблем не було. Навіть якщо зараз буде врожай, він не буде таким, як до 2014 року. Подивимося, як зійде ‒ поки мені складно давати прогнози. У липні-серпні будемо збирати озимі. Головне, щоб усе це купили за гідною ціною, щоб були кошти вкладати в наступний урожай.

Посів озимих культур у Криму, листопад 2019 року

Щодо врожаю фруктів, головний науковий співробітник відділу плодових культур Нікітського ботанічного саду Анатолій Смиков у коментарі виданню «Форпост» вказав на ризики, які несе з собою тепла зима для цих культур:

«Поки що рано говорити, тому що у нас ще не було заморозків. Але в принципі небезпека така є, тому що зима була тепла, і плодові культури, особливо кісточкові, вже вийшли зі стану спокою. Тому, якщо в період цвітіння будуть провокаційні заморозки ‒ при зниженні температури до мінус трьох градусів ‒ квіткові бруньки, які розпустяться раніше, ніж потрібно, через теплу зиму, можуть підмерзнути. Це позначиться на врожаї, тому певна небезпека є».

Кримський фермер Аріф із Бахчисарайського району займається вирощуванням персиків і хвилюється не тільки через весняні заморозки, а й через низький попит.

‒ Коли зима тепла, то навесні, під час цвітіння та зав'язі плодів починаються заморозки. Щороку ми до цього готуємося, якщо морози невеликі ‒ до 2,5 градусів нижче нуля ‒ то вранці перед сходом сонця влаштовуємо димові завіси. Якщо морози 3-4 градуси, вони вже не рятують. Я вже 10 років займаюся фруктами, і в останні роки бачу два ризики: по-перше, чи будуть морози під час цвітіння, по-друге, чи будуть відпочивальники. Раніше реалізація врожаю завжди була на хорошому рівні: приїжджали з України, з Прибалтики, Білорусі, Європи, багатих росіян було багато. Зараз туристів набагато менше, переважно це росіяни, і купівельна спроможність у них помітно знизилася. Якщо раніше біля нашої точки постійно дві-три машини стояли в черзі, то зараз довше чекаєш, коли хоч хтось зупиниться.

Пшеничне поле в Криму, червень 2018 року

Голова Союзу українського селянства, експрезидент Асоціації фермерів і землевласників України Іван Томич переконаний в тому, що зимова посуха створює загрози для всього сільського господарства півдня України.

‒ Тепла зима ‒ це, звичайно, велика благодать у плані економії енергоресурсу та тепла, але в землі вологи накопичується дуже мало. Це один з найважливіших критеріїв для формування врожаїв усіх сільськогосподарських культур і плодових дерев. Якщо дефіцит вологи зберігатиметься в найближчі місяць-два, то у нас будуть проблеми з багатьма культурами. Окрім того, як уже говорили, невідомо, чи будуть морози, які можуть завдати серйозного удару плодовим деревам. Взагалі, сільське господарство Криму без зрошення, без його крапельних видів ‒ це великий ризик для виробництва сільськогосподарської продукції. Треба виходити з цього при плануванні врожаю. Ситуація також буде ускладнюватися у зв'язку зі змінами клімату в цілому в багатьох областях півдня України, а Крим тут на передньому краї. Давати позитивні прогнози тут неможливо.

Голова української Асоціації аграрного експорту Дмитро Крошка нагадує, що навіть короткочасні заморозки можуть стати фатальними для врожаю.

‒ Для фруктів і взагалі продукції з високим вмістом води, звичайно, необхідна волога. На жаль, у нас із промислових насаджень навіть половина не обладнана системами поливу. Тому український фермер сьогодні більше сподівається на погоду, на достатню кількість опадів для врожаю. Однак набагато більше ризиків несе температурний режим, так що я не думаю, що нинішня аномальна зима істотно вплине на врожай, з точки зору нестачі вологи. Багато про що говорити поки зарано, оскільки весна ще попереду, а це найбільш ризикований період для багатьох культур. У 2017 році, на початку травня температура дуже впала ‒ до 8 градусів морозу ‒ і ці кілька годин знищили близько 40% врожаю. Це позначилося і на цінах, і на експорті, і на доступності для населення.

Крапельне зрошення у фермерському господарстві Первомайського району

Тим часом наприкінці лютого телеканал «Крым 24» показав сюжет про лабораторію Академії біоресурсів і природокористування Кримського федерального університету імені Вернадського, де, за словами журналістів, вчені вивели п'ятнадцять нових посухостійких сортів соргових кормових культур. За словами старшого викладача кафедри рослинництва Віктора Бритвіна, для розвитку цих культур практично не потрібна вода, завдяки глибокій кореневій системі, особливій будові продихів листя та восковому нальоту.

(Текст підготував Владислав Ленцев)