Кримському курорту не вистачає... термальної лазні у Джанкої!

Спеціально для Крим.Реалії

Президія російського кримського парламенту підбила підсумки курортного сезону. Міністр Вадим Волченко назвав його безпрецедентним. За його інформацією, станом на 1 листопада в Криму відпочили 5,5 млн осіб, жовтень провели в Криму 420 тисяч гостей ‒ на 40% більше, ніж у жовтні 2019 року. Голова комітету Олексій Черняк додав, що «судячи із заявок на бронювання номерів, можливо, досягнемо торішніх показників турпотоку», а це понад 7 млн відпочивальників. Втім, незалежні експерти вважають ці цифри завищеними у 2-3 рази.

У Криму ж називають це успіхом, досягнутим завдяки роботі міністерства. Воно провело 17 відеоконференцій, надало фінансову підтримку 70% турфірм ‒ по 12130 рублів на кожного працівника, і ще близько 1 млрд рублів з республіканського бюджету. Опитали 6 тисяч приїжджих, провели 87 рейдів пляжами, склали 78 протоколів про порушення. При цьому прямих податків до бюджету Криму перераховано близько 2 млрд 270 млн рублів. Порівняння цього прибутку з сумами, виплаченими курортному сектору у вигляді компенсацій, підтримки, грантів, допомоги, програми кешбек та інших видів, показує, що працювали у збиток бюджету, у крайньому випадку, по нулях: спочатку виплатили, а потім майже стільки ж і повернули в бюджет. У чому ж успіх?

Голова профільного комітету російського кримського парламенту Олексій Черняк посилив прославляння рідного півострова. Він повідомив, що навіть на тлі того, що «світова туріндустрія втратила до 450 млрд доларів», Крим спрацював краще, ніж весь світ ‒ він «швидко адаптувався». Черняк похвалився: «і працювали тут так акуратно, що не виникло жодного осередку зараження коронавірусом», що погано узгоджується зі щоденними повідомленнями про зростання захворюваності, зокрема і в курортній сфері, і про зараження саме від приїжджих туристів. Він говорив, що «прямі рейси з'єднали нас із Череповцом, Тулою, Краснодаром, Воронежем, потяги ‒ з Омськом, Астраханню, Смоленськом». І мовчав про те, що прямі рейси з Пермі до окупованого Сімферополя скасовані, що «Уральські авіалінії» відмовилися від рейсів з московського аеропорту Внуково до Криму.

А ще в серпні цього року Росія визнала півострів найгіршим у будівництві та ремонті доріг, незважаючи на всі вихваляння траси «Таврида», бо кримчани гірше за інших впоралися з реалізацією програми «Безпечні та якісні автомобільні дороги». За інформацією російського сервісу бронювання житла для відпочинку Tvil.ru, третє місце в рейтингу з найгіршими готелями отримала кримська Ялта, після Челябінська та Пскова. Зрозуміло, що міністр називає тільки вигідні факти і приховує всі недоліки. Але навіщо, якщо їх і так видно всім, хто приїхав на півострів?

Проте, газета пише: «Був зроблений головний висновок. Ми цілком можемо розтягнути курортний сезон до 7-8 місяців». Занадто самовпевнене твердження, при тому що сезон цього року в умовах тривалої пандемії тривав ледве 3-4 місяці.

Коментуючи тему, спікер парламенту Володимир Константинов сказав: «Материк відкрив для себе Крим. Раніше більшість обирала відпочинок за кордоном. Тепер побачили, як у нас добре». Насправді «материк закрив Крим», якщо порівняти нинішній рідкий потік курортників з колишніми 7-8 мільйонами відпочивальників на півострові за України.

Не обійшлося і без нових відкриттів. Володимир Константинов поділився ідеєю: «Мені розповіли, телефонують сюди щодо оренди номерів на свята. Питають у господаря будинку відпочинку: «А лазня у тебе є? Ні? Значить, будемо шукати в іншому місці».

І спікер зайнявся пошуками «лазні». Він поїхав у Джанкойський район, і після цього газета парламенту безапеляційно вигукує: «Термальний курорт у Джанкої? Реальніше за реальне!»

Спрацювала типова для кримських чиновників звичка тяжіння до величі й порівняння незрівнянного. Наприклад, на тому ж засіданні голова профільного комітету кримського парламенту Олексій Черняк курортний сезон 2020 року порівняв з періодом «великої депресії» у США, хоча потрясінь з масштабами періоду 1929-1939 років, коли збанкрутували сотні тисяч, а ціни на продовольство падали до 60% , у Криму, звичайно, не спостерігалося. Просто звичка залишилася: якщо хтось на півострові зіграв у теніс ‒ це неодмінно називали «Кримським Вімблдоном», примітивні стоянки для човнів іменували «маринами». Був випадок, коли московські журналісти закликали на берег моря у Джанкой, а російський портал Travel.ru назвав Джанкой кращим пляжним курортом, ніж Гурзуф і Геленджик. Коли у 2015 році всі горіли ідеєю ігрової зони, то збиралися створювати її в Миколаєвці, говорили, що селище конкуруватиме з Монако. Але й сьогодні Монако поки не постраждала в «соціалістичному змаганні» з «російською» Миколаєвкою.

І ось чергові Нью-Васюки ‒ термальний курорт у Джанкої. Журналістка, захлинаючись від захвату, пише: «Медведівка ‒ село унікальне. Хоча б тому, що тут на глибині 1700 метрів залягає геотермальне джерело. Температура води становить плюс 64 градуси за Цельсієм. Ще на початку 2000-х у Медведівці збудували невелику електростанцію, яка працює, використовуючи природне джерело, і забезпечує електрикою й теплом соціальні об'єкти. Ну де ще в Криму ви побачите таке?» ‒ запитує необізнана авторка.

Насправді відкриття не нове, хоча і спокушатися перспективами не варто, досить подивитися на вже наявну практику. Електростанція на термальних водах, які можна використовувати в курортних і лікувальних цілях ‒ це те саме, що клеїти грошові купюри замість шпалер. Навіть більше, геотермальні джерела в Криму є не тільки в Медведівці, загалом налічується більше ніж десять родовищ геотермальних вод.

Вони є в Євпаторії ‒ три джерела на Арабатській стрілці ‒ Щасливцеве, Стрілкове та Генічеська Гірка. Є геотермальні джерела на Керченському півострові, у селі П'ятихатки Красногвардійського району, а в Джанкойському районі ще й у селі Нове Життя. Але найвідоміше джерело термальних вод розташоване на бальнеологічному курорті Саки, де люди давно лікують ожиріння, панкреатит, гастрит, ентерит, виразку та хвороби жовчного міхура. Інші цілющі джерела в Сакському районі розташовані в селах Низинне та Іллінка. Є декілька джерел у Сімферопольському районі. Кримчани здавна намагаються їх так чи інакше використовувати.

Цілющі копалини: Сакське грязьове озеро (фотогалерея)

Євпаторійські мінеральні джерела на території Криму чи не єдині офіційно визнані й популяризовані. У самій Євпаторії діють джерела мінеральної води з температурою до 39°С, вони цінуються за свою корисність для післяопераційної реабілітації, адже допомагають загоєнню та відновленню, для реабілітації дітей, які перенесли поліомієліт. Село Новоселівське, розташоване за 35 кілометрів від Євпаторії, має джерело з температурою 53°С і надвисокою мінералізацією 38,2 мг/л. Це означає, що солоність води вища, ніж у середньому морської води. Основні компоненти мінералізації ‒ сполуки натрію, йоду, брому, кальцію, а також солі амонію.

На території санаторію «Таврія» діє джерело води, насиченої хлоридо-карбонат-натрієвими сполуками. На території санаторію «Алмазний» зведений бювет над свердловиною, що дає гідрокарбонатно-хлоридно-натрієву воду. У дитячому санаторії Міноборони Росії свердловина дає хлоридно-натрієву воду з температурою 36°С. Санаторій «Геліос» має у своєму розпорядженні свердловину з температурою 16°С і високим рівнем мінералізації, але її не можна впевнено відносити до субтермальних, адже ця вода через насиченість солями для пиття непридатна, а для терапевтичних ванн її все ж доводиться підігрівати до 30°С...

Спікер, звичайно ж, не вперше почув про це диво, просто навмисне перебільшує. Він каже: «У Медведівці б'ють артезіанські води. І відразу розширився інвестиційний майданчик. Вода термальна, тобто гаряча. У всьому світі курорти з термами вкрай популярні. Вони й профілактику пропонують, і конкретне лікування. Тому створення тут санаторного комплексу має хороші перспективи. Абсолютно переконаний, що рано чи пізно сюди прийде інвестор».

Автора ідеї можна розчарувати: всюди інвестори вже побували декілька десятиліть тому, і проєктів було безліч. Але жоден з них, окрім Сак, не був реалізований, і не тому, що не хотіли, а тому, що не вигідно ‒ і дебет води недостатній для серйозного промислового використання, і потік туристів рухається іншими маршрутами. У степ мало хто їде, та й вміст солей у воді не завжди оптимальний або безпечний, і немає гарантії, що запас води в джерелі не вичерпається ще до того, як проєкт окупиться. А без гарантії прибутку, як відомо, жодних інвестицій не буває.

Як Миколаєвка не може ще конкурувати з Монако, так і Джанкой не зможе конкурувати зі світовими термальними курортами Швейцарії, Чехії, Німеччини, Австрії, Італії, а також Грузії та Туреччини. Поки у Джанкої багато ракет, танків, гармат, військових літаків і править «русскій мір», ніякого курорту не передбачається.

А, йдеться просто про лазню? Так лазня ‒ не курорт! Лазня ‒ це дійсно реальніше за реальне! Лазню ‒ завжди, будь ласка. Тільки який це інвестиційний проєкт? Хіба тільки для того, щоб затуманити голови чиновникам у Москві, та організувати столичним ревізорам миття, коли приїдуть до Криму...

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції