«Виживання замість високих зарплат». Активісти – про перспективи для молоді у Криму

СІМФЕРОПОЛЬ – Кримські школярі хочуть заробляти на першій роботі понад 60 тисяч рублів на місяць. Таку інформацію отримала в результаті опитування компанія «ЯКлас». Дослідження проводилося у грудні 2021 року. Крим.Реалії вирішили запитати думку кримських активістів: чи відповідають очікування кримських школярів реальній економічної ситуації на Кримському півострові.

Згідно з дослідженням, проведеним компанією «ЯКлас», близько третини учасників опитування мають намір обрати творчі професії, такі як художник, письменник, музикант, блогер. Ще 17% відсотків заявили, що хочуть стати лікарями та IT-фахівцями. 11% мають намір будувати кар'єру у сфері фінансів, 8% хочуть стати юристами, 6% – педагогами.

Кримський громадський діяч і журналіст Рагім Гумбатов зазначає, що прагнучи отримувати високі зарплати, частина випускників їде з Криму, де рівень зарплат невисокий.

«Справа в тому, що між «хочуть стати юристами, лікарями» та ким стануть насправді кримські школярі – велика різниця. Реальність сьогоднішнього дня така, що освітяни про зарплату 60 тисяч навіть не мріють. Як відомо, зарплата кримського вчителя в тридцять тисяч уже вважається хорошою... Тут справа ще в тому, що проблема кримських випускників знайти роботу в самому Криму створює передумову їхнього від'їзду з півострова, отже, зменшення кількості кримчан і заміщення їх приїжджими з різних регіонів Росії. Таким чином, частково змінюється склад населення півострова. Якщо економічна ситуація не покращуватиметься, а все більше підприємства почнуть скорочувати чисельність своїх співробітників або збанкрутують, то в перспективі, видається, кримські учні будуть змушені обирати інші – успішніші регіони – для проживання», – розповів Крим.Реалії громадський діяч.

Рагім Гумбатов

Раніше член російської профспілки «Вчитель» Всеволод Луховицький висловив Крим.Реалії думку, що для того, щоб підняти престиж учительської праці, необхідно насамперед збільшити зарплати всім педагогам, незалежно від місця роботи:

– Якщо держава зацікавлена в учителях, вона працює на їхній престиж, і навпаки. Поки що в нашому законодавстві федеральний бюджет жодного стосунку до оплати праці вчителів не має, тому що їм платять регіони, до того ж немає жодних норм, що визначають мінімум, який має отримувати будь-який учитель у Росії. Виходить кричуща нерівність, несправедливість, які разом із численними іншими чинниками роблять професію вчителя безумовно непрестижною.

У серпні 2021 року резидент Росії Володимир Путін визнав нерівність у якості російської освіти, особливо в середній школі.

За спостереженнями кримського громадського діяча Сергія Акімова, темпи реальної інфляції в Росії набагато вищі за темпи зростання зарплат, і це постійно знижує купівельну спроможність жителів Криму.

«По-перше, вже зараз, крім як піти на державну службу в Росії, більше і нікуди. А саме – стати військовим чи піти в поліцію, на сьогоднішній день це найпопулярніші напрямки, і найзатребуваніші професії для цієї країни, яка веде таку політику, переконуючи населення Росії в тому, що скрізь самі вороги держави. По-друге, так звана бажана зарплата в 50-70 тисяч рублів – це, можливо, для випускників хороші гроші. Але з урахуванням стрімкої інфляції вже зараз на них не пошикуєш. Розвитку економічної політики в Росії не спостерігається, з постійним підняттям цін вже практично щодня, зарплата не витримує у цих перегонах, і весь час програватиме. І по-третє, найголовніше вже зараз – психологія школярів: ніхто не хоче бути просто робітником чи працювати на полі. А потім дивуємося, чому на полицях магазинів сільськогосподарські та промислові товари імпортного виробництва», – зазначив у коментарі Крим.Реалії громадський діяч.

Сергій Акімов

На думку кримського активіста Дмитра Демчука, випускники в Криму одразу опиняються в нерівному становищі порівняно з однолітками, які живуть на материковій частині України та Росії.

«Реальність кримських школярів далеко не така райдужна, як вони мріють. Здати профільний рівень ЄД зможуть одиниці, а отже – і вступити до вищих навчальних закладів зможуть далеко не всі охочі. Кримські дипломи в нинішньому підконтрольному Росії Криму котируються на материку не дуже, не кажучи вже про закордонний цивілізований світ. Тому більшість намагаються «влаштувати» своїх чад хоча б у Краснодар. Але, на жаль, і він, як, власне, Москва – не гумові. Вступити на території материкової України – теж не варіант, тому що у школах Криму знищено ще з 2015 року українську мову, а без її знання – не вступиш», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

Дмитро Демчук

Дмитро Демчук вважає, що більшості кримських випускників складно отримати очікуваний рівень оплати праці.

«Залишаються технікуми та коледжі, на це й розраховують чиновники міносвіти Криму, бо на півострові потрібні кваліфіковані роботяги, а керувати ними будуть їхні рідні діти, всунуті до найкращих ВНЗ країни на бюджет. Ще ті, хто закінчить школу із довідкою замість атестату, можуть піти на сезонну роботу влітку. Але більше 30-40 тисяч рублів за навіть ненормований день покоївки, офіціанта, продавця ніхто не заплатить у Криму. Більше можна заробити тільки на будівництві, але без навичок – різноробочим, і це не реально. Батьки та їхні діти у Криму загнані в кут навіть тим, що програма навчання відрізняється від столичного рівня підготовки учнів, а завдання для ЄД – однакові! Створено всі умови на півострові для підготовки слуг із простих кримських дітей», – поділився своїми спостереженнями активіст.

Кримський активіст Павло Степанченко з розумінням ставиться до бажання кримських школярів заробляти високу зарплату, наголошуючи, що ціни у Криму вже перевершили московські.

Павло Степанченко

«Взяти за показник 2021 рік – згідно з офіційними даними Росстату середня зарплата по Росії 55 тисяч рублів, у Криму вона становить 38 826 руб. За таких суттєво нижчих зарплат у Криму ціни дивують навіть москвичів. Відповідно бажання школярів, студентів та всіх громадян, хто поважають себе, обґрунтоване, оскільки злиденні зарплати не встигають зростати за цінами. При цьому мінімальна зарплата в Криму в 2022 році становить 12280 рублів, і багато вчорашніх школярів йдуть працювати за таку зарплату, де доведеться. Звичайно, можна піти в Росгвардію заробляти 25 тисяч рублів на місяць – там багато розуму не треба, видадуть палицю, головне виконуй команду», – поділився своїм баченням ситуації з Крим.Реалії активіст.

Павло Степанченко розповів, що багато молодих людей змушені їхати з Криму в пошуках кращої долі.

«Я багато знаю молодих хлопців, яким держава не дала можливості реалізувати свій потенціал у Криму і вони були змушені поїхати через Україну за безвізовим режимом до ЄС, де вони змогли отримувати гідну заробітну плату, такий варіант можна розглядати. В іншому, якщо ти не синок чиновника і не мажор, то життя чим далі, тим складніше – в якому доводиться виживати. Наприклад, безробітному тому ж школяреві, щоб влаштуватися працювати з допомогою центру зайнятості, виплачують допомогу у вигляді 1500 рублів. На таку допомогу від держави можна реагувати лише з обуренням і нерозумінням: як взагалі таке можливе у країні, де одна ракета коштує мільйони? За нинішнього режиму у переважної більшості чи то школяів, студентів, чи пенсіонерів, майбутнього і впевненості у завтрашньому дні немає, є лише виживання», – розповів активіст.

Кримський активіст Олексій Єфремов у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що сучасна молодь прагне великих заробітків, але, як правило, у реальному житті діти йдуть стопами батьків.

«Думаю, більшість хлопців або підуть шляхом батьків, або куди ті зможуть приткнути і прилаштувати своє чадо. Якщо батьки – вчителі, то стануть освітянами, якщо міністри – то чиновниками. І лише одиниці оберуть непроторену доріжку, розірвуть коло сансари, і самі намагатимуться вибитися в люди: спочатку «на дядька», а потім самостійно стартапити. Зрозуміло, що трудоголіки змінюються шопоголіками, накопичення споживанням, колективізм жорстким індивідуалізмом. Молодь виховується, в основному, ютюберами та блогерами, де все-все прилизано і дорого-багато. Вони дивляться і заздрять і хочуть таких самих надзаробітків, не напружуючись, і не на п'ятиденці з 9 до 18 години», – зазначив активіст.

Олексій Єфремов

За спостереженнями Олексія Єфремова, молодіжне середовище в Криму стає дедалі інфантильнішим.

«Загалом, суспільство стає дедалі інфантильнішим, дедалі частіше люди хочуть отримувати, а не заробляти. І скільки б вони не відповідали – і 60, і 100 тисяч – людина так влаштована, що їй завжди буде мало, переслідуватиме жадібність. А загалом – випускники отримають зарплату в 2-3 рази меншу за очікувану, наберуть кредитів і вчитимуться виживати у суворих російських реаліях», – вважає активіст.

Кримськотатарський активіст, учасник руху «Стратегія-18» Ільяс Ешреф із Санкт-Петербурга в коментарі Крим.Реалії зазначив, що перспектива у кримських школярів з'явиться, якщо «Україна зможе повернути Крим».

«60 тисяч рублів на місяць – це зараз небагато на тлі цін, що швидко зростають і опускають дно життєвого рівня росіян все нижче. Щодо майбутнього кримських школярів, то тут усе залежатиме від приналежності Криму. У Росії на кримських школярів чекає нерадісна перспектива, тому що в Криму буде навіть гірше, ніж у самій Росії. Якщо Україна зможе повернути Крим, тоді буде перспектива, а інакше – на жаль», – поділився своєю думкою активіст.

Згідно з представленими даними Росстату, лише 2,3% кримчан заробляють понад 100 тисяч рублів, при цьому майже кожен шостий житель півострова отримує менше 15 тисяч рублів (17,8%). Найбільш поширені доходи у регіоні перебувають у діапазоні від 17 до 37 тисяч рублів.