Атаки та «прильоти» на російські військові об'єкти в окупованому Криму з настанням осені трапляються майже щодня. Судячи з підтвердженої інформації про уражені минулого тижня об'єкти, серед першочергових цілей українських Сил оборони в анексованому Росією Криму опинилися кораблі та об'єкти Чорноморського флоту Росії, а також російські установки ППО.
Російський уряд Криму традиційно намагається приховати чи зменшити результати атак на військові об'єкти на Кримському півострові. На цьому тлі спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов пропонує запровадити штрафи за публікацію знімків роботи російської ППО у Криму, а також результатів «прильотів».
Про результативність цих атак, як вони впливають на перебіг війни Росії проти України та як на них реагує російська влада Криму, ведучий Радіо Крим.Реалії Сергій Мокрушин говорив із керівником військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павлом Лакійчуком і капітаном 1 рангу в запасі ВМС України, стратегічним експертом компанії «Соната» Андрієм Риженком.
Серії так званих «прильотів» минулого тижня передувала операція, під час якої під контроль України повернули нафтовидобувні платформи на шельфі Чорного моря (так звані «вишки Бойка»). Вони були захоплені Росією ще в 2015 році, і незабаром на них було розміщено російські станції радіолокацій. ГУР МО України опублікувало відео операції, яке, серед іншого, ще раз підтвердило, що Росія використовувала платформи у військових цілях.
Самопідйомна бурова установка «Петро Годованець», що належить ДАТ «Чорноморнафтогаз» на шельфі Чорного моря, одна з двох так званих «вишок Бойка», 2012 рік
Контроль над цими «вишками Бойка» – одна з операцій, які вирішують два завдання Сил оборони України: забезпечення судноплавства у західній частині Чорного моря, відновлення транспортного коридору та допомога українським військам, що наступають на півдні України, руйнування логістики, знищення складів боєприпасів та озброєння, ПММ, знищення особового складу армії ворога, вважає військовий експерт Павло Лакійчук.
Утворився коридор для завдання успішних, результативних ударів по Севастопольській морській базіПавло Лакійчук
За його словами, виконання цих завдань почалося зі звільнення Україною острова Зміїний і торік ударами по платформах. І на платформах, і на острові були знищені російські станції радіолокації та апаратура радіотехнічної розвідки.
«Після знищення системи спостереження за повітряним і надводним простором у північно-західній частині Чорного моря та ударів по системі радіотехнічного спостереження на Тарханкуті (крім знищеного ЗРК З 400 «Тріумф», там ще радіотехнічний полк був) утворився коридор для завдання успішних, результативних ударів по Севастопольській морській базі», – каже Павло Лакійчук.
Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
13 вересня вибухи пролунали в Севастополі, по мережі швидко розійшлися знімки Севморзаводу у вогні, який активно використовується Чорноморським флотом Росії для ремонту військових кораблів.
Дим над Севастопольським морським заводом, 13 вересня 2023 року
Було серйозно пошкоджено ВДК «Минск» і підводний човен «Ростов-на-Дону». На відміну від російських ударів по цивільній інфраструктурі українських міст, як заявляють російські політики, із застосуванням високоточної зброї, справжню високоточну зброю застосували українські Сили оборони, каже Павло Лакійчук.
ВДК Балтійського флоту відновленню не підлягає і критичне ураження має підводний човен «Ростов-на-Дону»Павло Лакійчук
Він зазначив, що Севморзавод розташований у центрі Севастополя, і всі ракети влучили чітко в ціль – не просто в плавдок, а в судна, які там стояли.
«Там видно дірки від ураження ракетами: ВДК Балтійського флоту («Минск» – КР), він прийшлий, відновленню не підлягає, і, що найголовніше, критичне ураження має підводний човен 636 проєкту «Ростов-на-Дону». Це один із підводних човнів, – три одиниці залишилися таких – здатних завдавати ударів крилатими ракетами «Калібр» по наших містах. Такі ракети запускаються з підводної позиції. Ми можемо їх виявити лише тоді, коли вони вже летять на Одесу, Миколаїв, Кіровоград, Вінницю. Мінус один човен – жорсткий корпус там зруйнований», – упевнений військовий експерт.
Your browser doesn’t support HTML5
Новые подробности удара по Севастополю (видео)
Наступного дня вибухи побачили та почули в Євпаторії. Пізніше стало відомо, що було знищено російську ЗРК С-400, відому також під назвою «Тріумф». Сили спеціальних операцій ЗСУ повідомляли, що український спецназ десантувався в Крим для коригування вогню.
База ППО та ЗРК, Євпаторія, 12-ий зенітний ракетний полк. Складається з двох дивізіонів ЗРК С-400
У Росії багато систем ППО С-300 та С-400, але їх все одно не вистачає для прикриття Криму, вважає військовий експерт. Тому, каже Павло Лакійчук, їх стягують з російської Півночі та Далекого Сходу. Українські Сили оборони тим часом прокладають коридор уздовж західного узбережжя Кримського півострова для атак на російські військові об'єкти.
«Таким чином, на якийсь час, поки там не поставлять нові системи, створюється коридор можливостей для завдання ударів по військових об'єктах на заході Криму, можливо, навіть захід на центральну (частину півострова) із застосуванням широкого спектра зброї, а також по кораблях противника у морі», – зазначає Павло Лакійчук.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Вибухове літо. Як завдають ударів по Криму?19 вересня із Севастополя та Керчі надійшли повідомлення про масштабні задимлення, російська влада це пояснює навчаннями із застосуванням димової завіси. У Севастополі задимлення відбувалося два дні поспіль, у Керчі подібні навчання проводили минулої весни.
Дим над мостом через Керченську протоку після серії звуків вибухів над Керчю, 12 серпня 2023 року
Це стандартний прийом захисту об'єктів, який відомий з Першої світової війни, говорить капітан 1 рангу в запасі ВМС України, стратегічний експерт компанії «Соната» Андрій Риженко.
Це класичний прийом захисту. Вони це відпрацьовуютьАндрій Риженко
«Дими дають можливість, якщо в ракеті використовується оптичний канал управління або безпілотник управляється оператором, що ціль може бути не знайдена, і безпілотник, і ракета йдуть не за призначенням і можуть влучити у другорядний об'єкт. Це класичний прийом захисту. Вони це відпрацьовують. Якщо інше не виходить, роблять це», – зазначає Андрій Риженко.
Андрій Риженко, капітан 1 рангу запасу ВМС України, стратегічний експерт компанії «Соната»
За інформацією Риженка, на момент удару по Севморзаводу доковий ремонт проходили два підводні човни Чорноморського флоту Росії: «Ростов-на-Дону» – у Севастополі, а «Колпино» – у Новоросійську. Саме в такий момент кораблі атакувати простіше, каже військовий експерт.
«Бо при перебуванні в доці, що корабель, що підводний човен позбавлені мобільності. А в бухті біля причалу вони перебувають у певній бойовій готовності. За 2-3 години вони можуть вийти з бази», – зазначив Риженко.
Російський підводний човен «Ростов-на-Дону», архівне фото
В епоху розвитку засобів космічної розвідки розташування кораблів противника нескладно встановити. Таку інформацію Україна отримує від своїх партнерів, каже Андрій Риженко. Також відомо, де російські військові можуть ремонтувати свої кораблі, зазначає експерт. Це бази у Севастополі, Новоросійську, Керчі та Феодосії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.