Крим у глобальному конфлікті на Чорному морі: як завадити блокаді Росією українських портів

Ближче до середини серпня ситуація в Азово-Чорноморському регіоні загострилася і призвела до практичного скорочення морських перевезень, згортання та ігнорування Кремлем існуючих мирних міжнародних домовленостей, а також принципів використання морських просторів Причорномор’я. Ескалація глобального конфлікту в Чорному морі остаточно втягне у нього весь Крим і Севастополь. Точні влучання в Керченський (Кримський) міст, мости на Чонгарі, російські військові об’єкти на Кримському півострові, пошкодження та затоплення військових кораблів ЧФ РФ в Азово-Чорноморських акваторіях – уже вписані у військову історію.

Чому в Кремлі активізували «не братній поділ» Чорного моря, як це пов’язано з мілітаризацією Чорноморського регіону та «правом збройного конфлікту на морі», якою є реакція міжнародної спільноти на те, що відбувається, і чи є перспективи просування нових ініціатив, – у матеріалі Крим.Реалії.

Москва хоче контролювати все Причорномор’я

Російська влада в односторонньому порядку анулювала домовленості щодо зернового коридору і 20 липня запровадила повну заборону на рух суден, що прямують до чорноморських портів України. Було заявлено, що Росія розглядатиме «країни прапора таких суден як такі, що залучені до українського конфлікту на стороні Києва». Основну роль щодо забезпечення такої заяви відведено Кремлем Чорноморському флоту. Водночас там вирішили зосередити ракетні атаки на портовій інфраструктурі Одеси та Одеської області.

Судно під завантаженням в порту Одеси, грудень 2022 року

«Головна мета ракетних атак росіян на Одесу та регіон – це спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря», – такий висновок опублікував у соціальних мережах секретар РНБО України Олексій Данілов.

У відповідь на дії Росії Міністерство оборони України 21 липня поставило «на приціл» усі судна, що прямують чорноморською акваторією до російських портів, а також до українських портів, розташованих на окупованій РФ території України. Такі судна можуть розглядатися офіційним Києвом як такі, що перевозять вантажі військового призначення.

Водночас Україна заявила про відкриття коридору для «руху суден на власний страх і ризик»: з Одеси через територіальні води та виняткову морську економічну зону Румунії. Мапу опублікував у себе на сторінці у фейсбуці Андрій Клименко – головний редактор видання BlackSeaNews та керівник моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.

Демонструючи «серйозність своїх претензій на все Чорне море», Росія задіяла військовий корабель для зупинки та огляду цивільного судна поблизу Босфору, неподалік від краю територіальних вод Туреччини. Це місце на мапі також наочно показав Андрій Клименко. Об’єктом стало турецьке суховантажне судно Sukru Okan (турецькою мовою судно називається Şükrü Okan) під прапором Палау, яке йшло в український порт Ізмаїл.

У ніч проти 16 серпня російські війська знову обстріляли Одеський регіон. Міністерка закордонних справ Румунії Луміниця Одобеску засудила продовження Росією ударів по Україні, зокрема по зерносховищам в українських портах Рені та Ізмаїл.

Наслідки удару Росії по ангару для зберігання зерна в Одеській області, 16 серпня 2023 року

Право збройного конфлікту на морі: блокада, захоплення, знищення та міни

Правові рамки для конфліктуючих на морі сторін на своїй сторінці у фейсбуці виклав директор «Українського інституту морського права та безпеки» (Київ), юрист-міжнародник, спеціаліст у галузі міжнародного морського публічного права Богдан Устименко:

• морські води можуть бути поділені на «національні води» (внутрішні води, територіальне море та архіпелажні води), на які поширюється суверенітет держав, та «міжнародні води», на які не поширюється суверенітет будь-якої держави; нейтральні держави можуть самостійно регулювати плавання кораблів воюючих сторін у водах аж до заборони руху;
• військово-морські сили мають право атакувати військові цілі будь-де за винятком територій (національних вод) нейтральних держав;
• ворожі торгівельні судна можуть бути захоплені (такі захоплені судна називають «призом») де завгодно, крім нейтральних територій (вод); вони можуть бути об’єктами атаки за межами нейтральних територій (вод) лише в тому випадку, коли вони – військові цілі: відмовляються зупинитися, чинять активний опір візиту та обшуку чи захопленню, здійснюють плавання під конвоєм військових кораблів або авіації, якщо вони включені до системи військової розвідки чи діють як допоміжні разом з військовими супротивника;
• такі самі норми поширюються як на надводні кораблі, так і на підводні човни;
• військовий корабель воюючої сторони може керувати рухом нейтрального торговельного судна або цивільного літального апарату, чия присутність у безпосередній близькості від місця військово-морської операції може поставити під загрозу проведення такої операції; невиконання вказівки військового корабля у зазначеній зоні може спричинити обстріл чи захоплення;
• воюючі держави можуть встановлювати морські та повітряні зони різного призначення поза власними територіями (водами); спеціальні зони також можуть встановлюватися на підставі рішень Ради безпеки ООН; блокада повинна застосовуватися до всіх без винятку суден і літальних апаратів усіх держав;
• морські міни використовуються для стримування, оборони узбережжя та гаваней, проти ворожих надводних кораблів і підводних човнів, блокади; мінні поля підлягають моніторингу та реєстрації, про них повідомляється публічно; не можна мінувати нейтральні території (води), використовувати міни для запобігання транзитному проходу нейтральних суден/кораблів через міжнародні протоки забороняється.

«Росіяни в перші дні повномасштабного вторгнення обстрілювали і топили торгівельні судна інших держав, зокрема, Молдови, Панами... Судновласники та страхові компанії серйозно сприймають ці російські зпгрози, та складно спрогнозувати розвиток подій. Поки існує Чорноморський флот РФ в Азовському та Чорному морі, він є джерелом постійної небезпеки не лише для України, а й для всього регіону», – заявив Богдан Устименко в інтерв’ю німецькій DW.

Богдан Устименко, директор «Українського інституту морського права та безпеки» (Київ), юрист-міжнародник

Перспективи – неоднозначні: проривати російську блокаду чи домовлятися?

Тим часом США закликають «всіх учасників» якнайшвидше відновити Чорноморську зернову ініціативу. Про це повідомив представник Державного департаменту, відповідаючи на запит Української служби Голосу Америки.

Про те, що слід прорвати російську блокаду, а не намагатися домовлятися з Росією, пишуть експерти польського Інституту міжнародних відносин (PISM) Даніел Шлеговський і Марцін Піотровський.

«Кораблі НАТО можуть увійти у Чорне море і перебувати там протягом трьох тижнів, згідно з конвенцією Монтре. Крім того, є три країни НАТО з виходом у Чорне море – Румунія, Болгарія та Туреччина», – вважає старший науковий співробітник дослідницького центру Атлантичної Ради Андерс Аслунд, який підтримав запропонований представниками PISM варіант створення коаліції для конвою суден у Чорному морі.

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник дослідницького центру Атлантичної Ради

Раніше координатор стратегічної комунікації Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що Вашингтон таку можливість поки не розглядає.

Туреччина та міжнародні організації: «піратство» Росії поки що безкарне

«Росія продовжує безкарно чинити всілякі воєнні злочини. …У Чорноморському регіоні вона фактично узаконила піратство», – написало агентство Укрінформ.

Кандидатка політичних наук, старший аналітик Атлантичної Ради та Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер в окремій статті для видання UA South вказала на невипадкову відсутність офіційних заяв Анкари у зв’язку з російськими діями щодо судна Sukru Okan.

Євгенія Габер, старша аналітикиня Атлантичної Ради та Центру досліджень сучасної Туреччини

«Поки що найбільш різкою реакцією на інцидент з боку Туреччини став знак «сірих вовків» – символу турецького націоналізму, який показав на камеру росіянам один із турецьких моряків, стоячи на колінах на палубі власного судна. …Збереження інформаційної тиші невипадкове. У другій половині серпня очікується візит Путіна до Туреччини», – наголосила експертка.

Члени екіпажу суховантажного судна Sukru Okan стоять на колінах на палубі під час операції, проведеної російським військовим кораблем ЧФ РФ для висадки на борт судна та його огляду. Чорне море, 13 серпня 2023 року. Скріншот з відео МО Росії

За прогнозами Андрія Клименка, опублікованими раніше на його сторінці у фейсбуці, у Кремлі також вважають за краще тягнути час до зустрічі або телефонної розмови Володимира Путіна та Реджепа Тайїпа Ердогана.

«НАТО й надалі ірраціонально боятиметься Росії, яка, користуючись цим, продовжуватиме зупиняти торгівельні судна для огляду та імітувати повітряні атаки на розвідувальні безпілотники Альянсу, знищувати споруди в українських портах, а також демонструвати мінування підходів до них. Коли Туреччина побачить, що Чорне море перетворюється на «російське озеро», вона буде змушена піти на «загострення» – тобто направити в українські порти торгівельні судна своїх судновласників або (у крайньому випадку) демонструвати якимось чином свою військову присутність у Чорному морі», – наголосив Андрій Клименко.

Андрій Клименко, головний редактор видання BlackSeaNews, керівник моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень

Немає також реакції з боку Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), де з 1 липня до кінця року головує Туреччина. Відповідно до статуту організації, з 1 січня 2024 року головування в ОЧЕС може перейти до України.

Представник президента України в АР Крим (2017-2018), експерт з міжнародного права професор Борис Бабін у бесіді з журналістом Крим.Реалії звернув увагу на необхідність комплексної та координованої протидії агресії Росії в Чорному морі з боку міжнародних організацій.

«Російські провокації щодо зернової угоди мають очевидний глобальний та регіональний вимір; це, відповідно, шантаж щодо санкційної політики та прагнення «зафіксувати» стан російської морської агресії в Чорному морі й окупацію приморських територій України. Агресор прагне залучати у цьому злочинному форматі й міжнародні організації, використовуючи їх як «майданчик для переговорів», тому надважливою є спільна протидія таким задумам з боку дипломатів України та держав-партнерів», – зазначив експерт.

Борис Бабін, експерт міжнародного права, професор

За повідомленням міністра інфраструктури України Олександра Кубракова, перше після відмови РФ від «зернової угоди» судно – німецький контейнеровоз під прапором Гонконгу – вийшло з Одеси із продовольством 16 серпня. Про пропозицію нового коридору Україна раніше інформувала Міжнародну морську організацію (ІМО).