Військові апетити Москви в Криму перевершують можливості його енергосистеми

Спеціально для Крим.Реалії

Довгий час предметом гордості й навіть хвастощів російської кримської влади було вирішення проблеми енергозабезпечення Криму. Вони завжди підкреслювали, що злоблива Україна у грудні 2015 року влаштувала їм блекаут, але російська думка швидко все здолала ‒ завезли тисячі електрогенераторів, у стислі терміни у 2016 році збудували енергоміст, звели дві нові електростанції, модернізували наявні, й ось ‒ електроенергії хоч відбавляй.​

Щоправда, коли поруч з цими вихваляннями на сайтах регулярно друкують «графіки аварійних вимкнень» на майбутній місяць, цікаві кримчани дивуються хитрості уряду ‒ а звідки він знає за місяць наперед, де в електромережі будуть аварії? І так не один-два рази, а роками! Тому споживачі зрозуміли, що ніякі це не аварійні вимкнення, просто влада під маскою аварійних вимкнень приховує звичайні віялові зниження навантаження в мережах, тому, що енергії на всіх як не вистачало, так і не вистачає, незважаючи і на енергоміст, і на дві нові станції з сіменсовськими турбінами, і на нові блоки. І правда полягає в тому, що поряд з гострішою проблемою дефіциту води кримський уряд не в змозі вирішити і проблему енергетики, при цьому приховує цю правду й соромиться зізнатися. Секрет же полягає в тому, що навантаження на мережі з боку військових заводів і військових частин перевершує всі прогнози.

Поряд з гострішою проблемою дефіциту води кримський уряд не в змозі вирішити і проблему енергетики, при цьому приховує цю правду

Це секрет Полішинеля, про який вже давно здогадалися кримські споживачі, днями розкрив міністр палива та енергетики Криму Євген Рукавишников. У Береговому на запитання Крыминформа він розповів: «До 2030 року нестача буде близько 350 мегават навантаження. За підсумками 2020 року 22 січня ми досягли максимуму перетікання й максимуму навантаження Криму, якого не було з 1990-х років. Це був майже 1,6 млн мегават. Відповідно до своєї генерації у нас гарантовано 1,3 млн мегават».

За словами Рукавишникова, дефіцит потужності фіксується і з іншого боку енергомосту. «У нас і Тамань має дефіцит потужності. І дефіцит потужності відчуває Крим. Поки про це йдеться ще м'яко, але перевантаження енергомосту теж не припустиме. Наразі його навантаження було майже в номіналі, тобто максимально тривало допустиме перетікання. Ще 10% і міст пішов би в перевантаження. Бракує генерувальної потужності на тій стороні берега, і не вистачає її тут».

Міністр уточнив, що ситуація пов'язана зокрема і з ростом кількості населення Криму, а також зі збільшенням кількості підприємств. «Плавне збільшення навантаження у нас відбувається», ‒ сказав Рукавишников.

Дефіцит електричної потужності в Криму особливо відчувається зараз, взимку, коли навантаження збільшується до максимуму, і знову виявилося, що зима прийшла раптово, і ні Рада міністрів, ні міністерство енергетики не подбали про те, щоб проблему вирішити заздалегідь.

Зараз російська влада Ялти зазначає, що лютнева негода з заморозками привели до масових збоїв в електропостачанні в регіоні. «Найбільша кількість скарг надійшла за цей тиждень у частині якості постачання електроенергією. Низькі температури дають серйозне навантаження на мережі, мережі не витримують. Алупка, Симеїз, Оползневе, Місхор, селище Схід ‒ це ті місця, де у нас відбуваються найчастіші проблеми з електроенергією», ‒ сказала на нараді з проблем водопостачання 15 лютого голова адміністрації Ялти Яніна Павленко. Вранці 14 лютого без електроенергії на якийсь час залишилися 1396 абонентів у селах Первомайське, Гвардійське та Червоне Сімферопольського району. Негода стала причиною затримки більше ніж 20 рейсів на виліт і приліт в аеропорту «Сімферополь». Також через погану погоду та ожеледицю під Сімферополем зіткнулися 32 автомобілі».

У Криму серед нових споживачів, через яких збільшується витрата енергії, це в першу чергу нові військові частини, які обслуговують енерговитратні бойові установки, нові аеродроми, ракетні бази, морські військові частини, військові заводи, у першу чергу кораблебудівні

Сьогодні очевидно, що в Криму військові апетити Москви перевершили всі реальні можливості розвитку енергетичної інфраструктури. Тобто у 2016 році, коли будували міст і електростанції, здавалося, що 1,3 млн мегават вистачить з головою. Тоді це було з запасом, і будувати третю електростанцію не стали. Але ось за підсумками минулого року споживачів (не секрет, що у Криму серед нових споживачів, через яких збільшується витрата енергії, це в першу чергу нові військові частини, які обслуговують енерговитратні бойові установки, нові аеродроми, ракетні бази, морські військові частини, військові заводи, у першу чергу кораблебудівні, житло військових і нових переселенців з Росії) набралося стільки, що стали споживати 1,6 млн мегават з перетіканням енергомостом з Кубані, та й то в теплу пору. Морози тільки погіршили ситуацію. Але й на Кубані генерації для себе не вистачає. Доводиться вимикати. Кого? Ну не військових же...

Наявність і невирішеність проблеми підтвердив свого часу заступник голови уряду Марат Хуснуллін. Він повідомив, що Міністерство енергетики Росії розробляє програму модернізації системи електропостачання Криму в межах федеральної цільової програми розвитку півострова.

Міністр енергетики Криму Євген Рукавишников говорить про це ще з квітня минулого року. Наприклад, в інтерв'ю кореспонденту «Российской газеты» він сказав: «потрібно ліквідувати завали невиконаних договорів на технологічні приєднання до електричних мереж ДУП РК «Крименерго». Можете уявити, люди уклали договори й не можуть упродовж трьох-чотирьох років під'єднати електрику. Десь зависли документи, десь слив термін техумов, його не продовжують, і цей сніжний шар тільки зростає. Люди не можуть під'єднати своє житло до електромереж, не можуть на законних підставах користуватися електроенергією. Кількість таких договорів сьогодні наближається до 10 тисяч. Більшість з них зі зривом термінів виконання пів року й більше...»

Тут потрібно уточнити слова міністра. Річ у тім, що через дефіцит електроенергії на півострові уряд Сергія Аксенова та «Крименерго» штучно стримували зростання споживання шляхом відмови у під'єднанні новим споживачам. Потім стримувати цей процес стало політично невигідно, і тоді вони дозволили подавати документи, укладати договори, але тягнули з реальним під'єднанням. І таких договорів набралося більше ніж тисяча, про що не раз говорилося на нарадах.

Євген Рукавишников, як виявилося, просто не знає кримських умов експлуатації електромереж. Він, наприклад, розповідав: «Тут немає таких жорстких кліматичних умов, як, наприклад, у Сибіру або на Уралі. Немає таких снігопадів, немає обмерзання дротів, коли діаметр налиплого снігу може перевищувати 300 ‒ 400 міліметрів. За винятком гірської частини, у Криму досить комфортні умови для обслуговування мереж...» Міністр, який виріс і працював на Уралі, не знає, що раз у 8-10 років у Криму бувають великі снігопади, приблизно як зараз, тривалі морози та обмерзання мереж і споруд, особливо в Північному Криму та в районі Керченської протоки. Так було в середині першого десятиліття двотисячних, коли обмерзання порвало потужні лінії ЛЕП під Джанкоєм, Красноперекопськом та Керчю. Врешті-решт можна згадати, що саме обмерзання в Азовському морі та Керченській протоці в лютому 1945 року зруйнувало перший Керченський міст, збудований за німецьким проєктом і з німецьких матеріалів.

Your browser doesn’t support HTML5

Крым без российской электроэнергии | Радио Крым.Реалии

Міністр визнає, що енергосистема потребує реконструкції, проте намагається відбутися «дрібними кроками». Він вважає, що «у Криму дійсно є проблема так званих «замкнених потужностей». Це коли ми не можемо з робочої напруги у 10 кіловольт відібрати потужності, тому що трансформатори в основному перевантажені. Тому зараз опрацьовується питання будівництва нових і реконструкції 22 наявних об'єктів електроенергетики, що дозволить, по-перше, забезпечити приєднання нових споживачів, а по-друге, за допомогою оновленого обладнання знизити кількість аварійних вимкнень.

На повну потужність працюють кораблебудівні та інші військові заводи в Керчі, Феодосії, Севастополі, які споживають прірву енергії. Їх ніхто не наважиться обмежувати, а значить, будуть вимикати побутових споживачів

Йдеться про те, що Росія навантажує Крим понад тієї міри, яку він може витримати. На повну потужність працюють кораблебудівні та інші військові заводи в Керчі, Феодосії, Севастополі, які споживають прірву енергії. Їх ніхто не наважиться обмежувати, а значить, будуть вимикати побутових споживачів. Окрім того, через переселенців з Росії населення вже перевищує 3 мільйони осіб. Всього за рік у Криму, за інформацією міністра, в середньому спостерігається близько 17 тисяч вимкнень. А зараз на порядку денному освітлення траси «Таврида» та електрифікація залізниці на Керченському мосту. Ці проєкти теж ніхто не наважиться затягувати, тому що Керченський міст на тепловозній тязі не виправдовує себе, а трасу без освітлення не приймуть в експлуатацію.

«Одне з перших у черзі технічних приєднань, які лежать на моєму столі, це освітлення «Тавриди», ‒ розповів Євген Рукавишников. ‒ Зараз рух потягів на самому Кримському мосту забезпечують тепловози. Окрім того, ділянка залізниці від Багерового до Джанкоя не електрифікована... Цей етап електрифікації на змінному струмі зажадає за приблизними оцінками від 110 до 130 МВт додаткового навантаження. Для цього необхідне будівництво п'яти нових тягових підстанцій потужністю від 25 до 40 мегават кожна. За приблизними оцінками це вимагатиме близько 40 мільярдів рублів витрат. Завдання непросте, тому термін його реалізації попередньо визначений до 2028 року. Для генерації такої додаткової потужності, на мій погляд, у тому районі потрібна ще одна електростанція. Її треба ставити в центрі навантажень, може бути ближче до Щолкіного...»

Швидше за все, саме тому в Криму й вирішили знести будівлі Щолкінської атомної, щоб на її місці збудувати нову ТЕЦ. Але до того часу, поки її збудують, навантаження на мережі зросте ще сильніше, адже апетити військових не можуть зупинитися. Тому виходить, що Крим тепер хронічно, тобто назавжди, приречений на віялові вимкнення, які будуть називати аваріями, та вічний дефіцит енергії.

Це називається ‒ все для кримчан, все заради кримчан...

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.