Крізь «стіну мовчання». З чим пов'язані затримання на «Чонгарі»

Російські силовики в Криму

На пункті пропуску «Чонгар» на адмінкордоні з Кримом 15 листопада були затримані кримські татари: Леммар Юнусов, Мустафа Асаба та Наріман Джелял. Через сім годин після затримання всі троє були відпущені.

Під час «бесіди» російські силовики висловили невдоволення тим, що кримські татари везли з собою з материкової України книгу про анексію Криму, написану українським автором, та монету, викарбувану на честь 100-річчя Курултаю кримськотатарського народу.

За повідомленнями Нарімана Джеляла, російські правоохоронці заявили, що книга «містить екстремістські матеріали», хоча, як підкреслюють затримані, вона не значиться в списках забороненої літератури. Також увагу митників привернули блокноти з конференції Курултаю кримськотатарського народу, з якої поверталися затримані.

Your browser doesn’t support HTML5

Наріман Джелял розповів подробиці затримання на «Чонгарі» (відео)

Конференція делегатів Курултаю кримськотатарського народу VI скликання відбулася в Києві 12 листопада. Як пояснив в інтерв'ю Крим.Реалії кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв, російська влада Криму почала чинити тиск на делегатів ще до їхнього від'їзду на материкову частину України.

Багато хто повідомляв нам, що з ними вже провели низку бесід, під час яких прямо заявлялося: «Ми вас назад до Криму не пустимо»
Заїр Смедляєв

«Силовики проводили «роботу» з делегатами Курултаю ще до початку конференції. На підприємців чинився досить жорсткий тиск: їм перешкоджали у веденні бізнесу, створювали труднощі з документацією та отриманням ліцензій. Спочатку повідомлялося, що російська влада не має претензій до правильно оформлених українських документів, однак зараз російські чиновники вишукують «помилки» у цих документах, часом змушуючи переоформляти папери двадцятирічної давності, оскільки ті нібито не відповідають новим російським стандартам. Вся ця упередженість і тиск мали на меті змусити людей відмовитися від відвідування конференції, щоб на з'їзді не набралося кворуму», ‒ вважає Смедляєв.

Найбільш жорсткими інструментами тиску, за словами активіста, були спроби впливати на членів сімей делегатів і погрози, що в разі виїзду до Києва учасників конференції не пропустять назад до Криму.

«Багато хто повідомляв нам, що з ними вже провели низку бесід, під час яких прямо заявлялося: «Ми вас назад до Криму не пустимо». Таким чином, людям доводилося робити вибір між відвідуванням конференції та сім'єю, тому що вони розуміли: в разі, якщо їм буде закритий в'їзд назад, вони ще довго не зможуть побачити своїх дітей та онуків», ‒ розповідає Заїр Смедляєв.

Курултай у режимі НС

Він підкреслив, що частина активістів не наважилися поїхати на з'їзд через подібні погрози. Деякі з обраних делегатів на момент конференції вже померли природною смертю, хтось не зміг відвідати захід через хворобу: свою або близьких.

«Приблизно два десятка зі складу делегатів ‒ це колаборанти, які однозначно відмовилися їхати. Кілька людей уже мертві, дехто важко хворий. Один із делегатів, якого я добре знаю, онкохворий. Він би міг не витримати поневірянь із семигодинним затриманням. Інший не наважився залишити онкохвору дружину, боячись, що його не впустять назад, і не буде кому подбати про його тяжкохвору дружину. Ми вже знаємо приклади того, як Ахтем Чийгоз не зміг поховати свою матір, а Різа Шевкієв не зміг поховати батька через кримінальну справу, порушену проти нього російськими прокурорами. Також не змогли бути присутніми на похоронах батька депортований із Криму 2014 року Синавер Кадиров та дружина депортованого Ісмета Юкселя Гаяна Юксель», ‒ говорить Смедляєв.

Для російських правоохоронців немає нічого неможливого
Заїр Смедляєв

«З іншого боку, якби російська влада не пропустила на територію Криму кримських татар, яким вона раніше практично насильно видала російський паспорт, це виглядало б так, що вони самі не визнають свій власний документ. Якщо вони вважають кримчан громадянами своєї держави, як вони могли не пустити їх додому? Однак біда в тому, що для російських правоохоронців немає нічого неможливого», ‒ розмірковує активіст.

Також Заїр Смедляєв зазначив, що російська влада не наважилася провести затримання раніше, коли делегати їхали на конференцію до Києва.

«Якби делегатів затримали в процесі виїзду з Криму, ця справа набула б величезного розголосу. На конференції були присутні дипломати країн НАТО, посли, іноземні журналісти та інші. Російська влада боялася подібного скандалу. Потім, після конференції відбулося вшанування ювілею лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, і багато делегатів залишилися на це святкування. Тільки після повернення до Криму, після цих заходів силовики наважилися провести затримання», ‒ пояснив він.

Усього, за словами Заїра Смедляєва, конференцію відвідали приблизно третини делегатів, і ще не менше третини повідомили, що підтримають рішення конференції і підтвердять це письмово.

Російська влада намагається звести навколо Криму стіну мовчання, як це було за радянських часів
Заїр Смедляєв

«Важливо, що міжнародне товариство побачило: традиційні виборні інститути кримських татар збереглися та діють. Силовики спробували провести чергову акцію залякування, щоб люди не наважувались виходити за межі півострова та розповідати про порушення прав людини, про викрадення, убивства, обшуки та арешти, що відбуваються тут, про інші проблеми, що існують у Криму. Вони не допускають до Криму ніяких міжнародних експертів, які могли б провести моніторинг ситуації з правами людини та поспілкуватися з сім'ями, яких торкнулися репресії, тобто з рідними й близькими убитих, викрадених і ув'язнених, відносно до яких застосовуються тортури. Російська влада намагається звести навколо Криму стіну мовчання, як це було за радянських часів. Також вони намагаються розірвати зв'язок кримських татар зі створеними ними інститутами самоврядування, з лідерами нашого народу», ‒ вважає Заїр Смедляєв.