Халепи з російським андроїдним (людиноподібним) роботом, запущеним на Міжнародну космічну станцію і ледь не втраченим, знову привернули увагу до теми роботів у космосі, тим паче – роботів-андроїдів. Для чого їх хочуть використати – і для чого вже використовують?
Російський людиноподібний робот «Федір», що сидів у космонавтському кріслі російського космічного корабля «Союз МС-14», нарешті зі своїм кораблем пристикувався до Міжнародної космічної станції. Це було зроблено з другої спроби – після того, як екіпаж МКС на іншому кораблі «Союз МС-13» здійснив ризиковану операцію ручного перестикування до стикувального вузла, в якому вийшла з ладу автоматика. Таким чином, для «Федора» звільнили вузол, працездатний в автоматичному режимі. Адже ручного керування його кораблем, ні з МКС, ні з Землі, просто не передбачили. Тож, якби не вдалася й друга спроба, корабель із роботом просто затопили б в океані.
Для чого ж було заради робота – і ще вантажу тульських пряників на борту корабля, що стало особливою погордою для жителів російського міста Тули, – ризикувати як не життям екіпажу, то його місією? Бо ж у разі невдачі з перестикуванням людям довелося б повертатися на Землю.
Кстати, вчера в последней укладке загрузили коробку с тульскими пряниками. Хорошо, что не пирожки. Иначе пришлось бы на шлем натягивать красную шапочку. Шутка. pic.twitter.com/0y6yNuLD5t
— FEDOR (@FEDOR37516789) August 17, 2019
Москва каже, що має на цього робота далекосяжні плани. Головний «ідеолог» цього пристрою, голова російського космічного агентства «Роскосмос» Дмитро Рогозін, запевняє, що «Федір» – чи, радше, його наступники – з часом працюватиме не лише всередині станції, а й на її поверхні, у відкритому космосі, а колись у майбутньому – і при освоєнні Росією Місяця.
Але тим часом, під час нинішнього польоту, завдання робота значно скромніші: механічно повторювати рухи космонавта-оператора, вдягненого у спеціальний костюм-екзоскелет. Також виявилися зайвими ноги людиноподібного пристрою: в космосі, за умов невагомості, вони просто не потрібні, і робот, як планується, працюватиме тільки верхньою частиною тулуба, закріплений на поясі.
Здравствуйте, друзья! Сегодня учился открывать бутылку минеральной воды и подносить её к технологическому отверстию, которые вы называете ртом pic.twitter.com/pfrjyHXCih
— FEDOR (@FEDOR37516789) July 28, 2019
Взагалі-то робота розробляли для потреб російського Міністерства надзвичайних ситуацій. Чому він «змінив спеціалізацію» з рятувальника на «космонавта» – офіційно не пояснюють.
Скептики ж пояснюють це особистими амбіціями і «піаром» Рогозіна (нагадуючи, зокрема, що Федір – це ім’я його онука), а ще – прагненням «наздогнати й перегнати» США, які свого робота запустили на МКС іще 2011 року.
Rockets for F.E.D.O.R.https://t.co/7nKMW8Z4PI@roscosmos
— Дмитрий Рогозин (@Rogozin) August 20, 2019
Щоправда, тепер формальна назва робота – вже не людське ім’я «Федір» (рос. Федор, Фёдор), а FEDOR. Тепер це ніби абревіатура вочевидь підігнаного під нього неоковирного англійського виразу Final Experimental Demonstration Object Research, що в Росії перекладають як «Фінальний експериментальний демонстраційний об’єкт досліджень» – хоча такий «переклад» суперечить граматиці англійської фрази (там не «об’єкт досліджень», а «дослідження об’єкта»).
А в російських соцмережах досі цитують уже дещо застаріле повідомлення про здатності робота станом на 2017 рік: він, мовляв, уміє «відчиняти двері, працювати з дрилем, стріляти з пістолета, сідати в авто і квадроцикл та кермувати ними в автономному режимі». Особливі жарти викликає друге з названих умінь – після минулорічної історії з діркою в обшивці російського корабля, пристикованого до МКС – як твердив тоді Рогозін, ту дірку просвердлили «навмисно».
Злоключения робота Фёдора вызвали у подавляющего большинства блогеров, включая и тех, кто лоялен к власти, не сочувствие, а злорадствоhttps://t.co/EboSkuhY6j
— Радио Свобода (@SvobodaRadio) August 26, 2019
Реальні можливості «Федора» в космосі нині, через кілька годин після запізнілого стикування з МКС, іще не відомі. А тим часом США свого робота на станції вже випробували, повернули на Землю – і після модернізації готуються знову доставити його в космос.
Коллеги из @NASA готовят мне вот такого напарника https://t.co/cYk0V9gDpi . Буду рад познакомиться с ним pic.twitter.com/NnPgcpDbiz
— FEDOR (@FEDOR37516789) August 2, 2019
Ідеться про проект «Робонавт» (Robonaut) – «робот-астронавт». Першу модель, R1, випробовували на Землі, другу, Robonaut 2 (R2), підготували для роботи в космосі. Один зі збудованих її примірників R2B ще 2011 року почав працювати на МКС, виконуючи випробувальні завдання.
Look at me, I%27m moving! http://t.co/YRRUvOu5
— Robonaut (@AstroRobonaut) November 2, 2011
На відміну від російського робота, американський прибув на станцію без «ніг». Але згодом нижні кінцівки для нього таки розробили. Тільки це радше ще одні «руки»: на кінці в них хапальні пристрої, якими робот має триматися за поручні, встановлені в МКС для пересування космонавтів та астронавтів.
Проблеми не оминули й американського робота: в нього виявився недолік у системі електричного живлення. Врешті 2018 року його повернули на Землю для ремонту і переобладнання.
Цей робот теж у майбутньому має отримати здатність працювати й поза межами космічної станції. Крім того, він має виконувати якнайбільше завдань автономно, без втручання людини, лише з періодичним контролем.
А його творці тим часом уже розробляють новіші модифікації людиноподібних роботів, що згодом замінили б нинішнього.
Один із них – R5, або Valkyrie, який (чи, радше, яку, бо роботові свідомо надали деякі зовнішні жіночі риси), як і «Робонавта», вже кілька років розробляє американська Національна аерокосмічна адміністрація (NASA). Цей робот, теж, як і російський «Федір», спершу розроблений для дій у разі природних катастроф, як припускають, міг би працювати на Марсі, коли людина візьметься освоювати цю планету.
Want to write some code for Valkyrie? Check out the Space Robotics Challenge! https://t.co/y6JOfBSJZz
— NASA Valkyrie (@NASAValkyrie) August 18, 2016
Найчастіше механізми-роботи призначені для виконання фізично важких для людини завдань і пристосовану до цих завдань форму. Наприклад, інший робот, що працює на зовнішній поверхні МКС із 2008 року, канадський Dextre, є лише тулубом із двома довжелезними «руками». 2011 року він уперше самостійно, поки екіпаж спав, розвантажив вантажний корабель, що прибув до станції. А зовсім недавно, наприкінці квітня, Dextre замінив назовні МКС блок електроживлення, що вийшов із ладу.
Роботи-андроїди чи гуманоїди, схожі за формою і рухами на людину, мають в умовах космосу інше призначення: допомагати екіпажеві у звичних справах, користуючись тими ж інструментами, що й людина. І російського «Федора», і американського «Робонавта» збираються «навчити» вміло користуватися ними. Тим часом для «Федора» запланована робота – під керівництвом космонавта-оператора – з викруткою і гайковими ключами.
А іноді «космічні роботи» бувають такими, як японський «Кіробо»: 34-сантиметрова на зріст, кілограмова на вагу людиноподібна лялька, здатна, зокрема, розпізнавати мову і сама говорити (щоправда, лише японською мовою). «Кіробо» пробув на орбіті в Міжнародній космічній станції півтора року, ставши першим у космосі «роботом-компаньйоном» – для японського астронавта, який працював на МКС.
У той час як США готують свого «Робонавта» до повторного космічного польоту, російський «Федір» – саме той, що в космосі зараз – найімовірніше, після повернення потрапить до музею, хоча він, на відміну від американських «Робонавтів», існує в єдиному примірнику. Для подальших польотів у такому разі використовуватимуть нові апарати з родини «Федорів».
Іще один цінний експонат з’явиться в музеї: та сама коробка тульських пряників, яка побувала в космосі і повернеться у вересні разом із «Федором» – неторканою. Адже їсти в умовах невагомості такий крихкий продукт небезпечно: його крихти розлетяться по всьому приміщенню станції, забиваючи повітряні фільтри і загрожуючи очам чи носам космонавтів…
Що ж до невдачі зі стикуванням «Федора», то в Росії пояснення традиційне: винні іноземці, але не самі росіяни. За словами Рогозіна, радіообладнання стикувального вузла зі складу російської системи автоматичного стикування «Курс», яке вийшло з ладу, було «не російського виробництва».
А у ЗМІ, так само традиційно, винними призначили українців. «За даними з відкритих джерел, апаратура вироблена в Україні», – пише російське агентство «РИА Новости».
Рогозин рассказал о сломавшейся аппаратуре системы стыковки на МКСhttps://t.co/3wGeUzDLkM pic.twitter.com/MMFtVWinKO
— РИА Новости (@rianru) August 27, 2019
І це, враховуючи технологічний рівень російського виробництва, цілком може бути правдою. Адже сам «Федір», власне, теж далеко не зовсім російський. За повідомленнями російських засобів інформації, лише половина його деталей – російського виробництва, решту за спецзамовленнями виготовляли в Японії, Німеччині, Швейцарії, США й інших країнах.