Нова резолюція Генасамблеї ООН щодо Криму. Головне

Генеральна Асамблея ООН 9 грудня схвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України. Документ, розроблений Україною, країнами ЄС, США, Канадою, і Туреччиною, отримав назву «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів». Про зміст і значення резолюції йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Український юрист-міжнародник Борис Бабін пояснив Крим.Реалії, яку вагу для міжнародних відносин має нова резолюція.

Борис Бабін

Будь-яка країна на підставі резолюції може розробляти відповідне законодавство, запроваджувати санкції
Борис Бабін

– Важливість цієї резолюції полягає в тому, що вона продовжує резолюцію минулого року. Таким чином, щодо Криму ми маємо вже дві лінійки щорічних резолюцій. Одна лінійка триває три роки і стосується обмеження прав людини, включно з правами корінних народів. Друга лінійка якраз пов'язана з мілітаризацією півострова. По-перше, ці акти є обов'язковими для посадових осіб ООН та підконтрольних їй організацій, то ж у рамках цієї глобальної світової структури ми і наші партнери можемо дуже ефективно використовувати цю резолюцію, зокрема, для протидії російській агресії і мілітаризації. Такі документи, хоч і не підлягають обов'язковому виконанню державами-членами ООН, але підлягають добровільному. Це означає, що будь-яка країна на підставі резолюції може розробляти відповідне законодавство, запроваджувати санкції.

Борис Бабін наголошує, що країни Чорноморського та Середземноморського регіону, які підтримали резолюцію, зможуть на її підставі вживати заходів щодо забезпечення своєї національної безпеки у світлі військової загрози з боку Росії.

Росія не просто порушує там права людини і корінних народів, а використовує Крим як знаряддя для подальшої агресії
Борис Бабін

– Це все базується на доведених ООН фактах про те, що Крим не просто окупований, що Росія не просто порушує там права людини і корінних народів, а використовує Крим як знаряддя для подальшої агресії. Це найбільш важливо для України в цій резолюції. Насправді, Росія вже змушена скорочувати зусилля щодо мілітаризації півострова – щодо озброєння, техніки – саме в силу міжнародної уваги. По-друге, після серії резолюцій можливі спеціальні доповіді Генерального секретаря ООН із цього питання, спрямовані на вивчення мілітаризації Криму. Я думаю, що багато країн світу захочуть розібратися в цьому максимально докладно і обговорити в ООН, в тому числі, в Раді безпеки. Ця лінійка резолюцій також допомагає підтримати позицію України в арбітражах щодо порушення її прав у Чорному та Азовському морях.

Депутат Держдуми Росії з анексованого Криму Руслан Бальбек у коментарі РИА «Новости» критично відгукнувся про нову резолюцію Генасамблеї ООН:

«Ми не збираємося ні згортати лінії оборони, ні роззброюватися, ні виводити війська з Криму, оскільки цього вимагають національні інтереси Російської Федерації. Крим волею народу став регіоном Росії, і вказувати кому-небудь, як повинні жити люди, щонайменше, протиприродно».

Керівник програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки українського Центру Разумкова Михайло Пашков зазначає, що міжнародне співтовариство дотримується лінії невизнання анексії Криму і приділяє увагу важливим супутнім проблемам.

Михайло Пашков

– Ця резолюція дивним чином збіглася за часом із нормандським самітом, і паралельно ще було рішення ВАДА щодо відсторонення російських спортсменів. Невелика така зграйка «чорних лебедів» для Кремля. Нова резолюція дуже чітко продовжує лінію Генасамблеї, взяту в 2014 році, щодо деокупації Криму. Ця лінія триває, і навіть якщо ми подивимося на результати голосування в 2018 році, такі ж результати виявилися в 2019-му. Є тверде ядро прихильників деокупації, в тому числі, Європейський союз, а є і група, яка виступає проти: Судан, Зімбабве, деякі пострадянські країни. Серед пунктів резолюції можна виділити те, що нарощування мілітаризації Азовської акваторії негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в Донецькій області. Там також йдеться про Керченський міст.

Михайло Пашков вказує на те, що нова резолюція також засуджує не санкціоновані Україною поїздки офіційних осіб різних країн в анексований Крим.

– Нам необхідно працювати з регіонами, де українські позиції досить слабкі. Їх потрібно посилювати і за рахунок прямої дипломатії, і за рахунок дипломатії наших партнерів і союзників – США, Канади, інших країн. Російський вплив зараз більш виражений на африканському континенті і в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Україні треба розширювати географію активнішого впливу, в тому числі краще працювати з національними делегаціями в Генасамблеї ООН.

Заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський перед ухваленням резолюції спробував переконати Генассамблею в тому, що проблеми мілітаризації Криму не існує:

«Брехня на брехні, неправда на неправді. Навіть у самому заголовку – вже брехня. Проблеми «мілітаризації Криму» не існує. Для довідки: до 2014 року, відповідно до російсько-українських домовленостей, наша країна мала право дислокувати на півострові до 25 тисяч військових. Насправді ж їх було всього 12 тисяч проти 15 тисяч українців. Сьогодні їхнє число ще менше, і ми про це з усією відвертістю інформуємо міжнародне співтовариство».

Раніше заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок повідомив, що російська військова присутність в анексованому Криму, станом на осінь 2019 року, оцінюється 31,5 тисяч військовослужбовців, а також приблизно 1000 одиниць техніки, в тому числі, танків, броньованих машин, потужних бойових засобів артилерії, авіації і флоту. За словами Божка, очікується, що чисельність російських військ і озброєння зросте в півтора рази до 2025 року.

Експерт із питань безпеки, ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан спростовує заяви заступника постійного представника Росії при ООН Полянського.

Є всі підстави говорити про те, що Росія розпочала розміщення в Криму ядерної зброї
Василь Богдан

– Ми прекрасно розуміємо, що таке російська пропаганда. Звісно, російський дипломат каже неправду: Крим перетворюється в військово-морську, військово-повітряну базу Росії. Це вкладається в рамки російської стратегії побудови «сталевої дуги» від Арктики до Середземного моря. Безумовно, в цих планах Крим досить важливий регіон. Після незаконної анексії півострова Росія розпочала переозброєння Чорноморського флоту новими видами кораблів і підводних човнів, завела туди додатковий особовий склад – зараз це вже приблизно 40 тисяч військовослужбовців. Також Росія розмістила там нові ракетні комплекси, протиповітряні системи. Крім того, вже є всі підстави говорити про те, що Росія розпочала розміщення в Криму ядерної зброї. Це суперечить договору про його нерозповсюдження.

Проте Василь Богдан позитивно оцінює останні дипломатичні здобутки України.

– Ми можемо привітати українську дипломатію з тим, що резолюція була схвалена понад 60-ма країнами – це досить серйозний удар по репутації Росії. Москва також «отримала ляпаса» на нормандському саміті, де їй не вдалося «втюхати» Україні пропозиції щодо газу. З того, що відомо публічно, Україна утримала свої «червоні лінії» і не здала національні інтереси. Якщо вміло скористатися цією резолюцією, вона дасть у руки української влади досить серйозний інструмент і для подальших переговорів у «нормандському форматі».

(Текст підготував Владислав Ленцев)