Зимове сонце над Гогерджін-Юваси: туристичними маршрутами Криму (фотогалерея)

Залиті зимовим сонцем Гогерджін-Юваси. Внизу – село Білокам'яне

Характерні соти в скелі – результат тривалого вивітрювання. Вчені вважають, що спочатку вапнякова порода руйнувалася під впливом перепадів температури, осушення та зволоження. Потім порода оброблялася дрібними піщинками, принесеними вітром

Такого ж походження і сусідня скеля Уч-Кая

До гроту під Уч-Кая заглянуло променисте сонце

Мисливець поки нікого не підстрелив

Стріляна гільза холостого автоматного патрона. Того дня на Уч-Кая можна було зібрати добру жменю таких гільз

На протилежному боці в легкому ранковому тумані – скеля Курбан-Кая (з кримськотатарської – «Жертовна скеля»). Туристи-пішоходи прозвали її Кубишкою, щоб таким чином відрізняти від ще від однієї Курбан-Кая поблизу селища Щебетовка в Східному Криму

Кубишка – останець характерної форми висотою понад 379 метрів над рівнем моря. Вона сформована вапняковими породами, які багаті збереженими фрагментами фауни палеогенового періоду (66-23 млн років тому)

На кущі барбарису збереглися ягоди

Найближчий до Гогерджін-Юваси житловий сільський будинок із присадибною ділянкою

На «діагоналях» природи

Чимало жителів Білокам'яного мають свої теплиці, в яких вирощують ранні овочі та зелень

На вуличці без назви

Руїни будинків на передгірній околиці села

Мечеть Білокам'яного. Біля неї – кінцева автобусна зупинка