Залита дощами набережна та розбирання атомної станції: Щолкіне «мертвого» сезону (фотогалерея)

Єдина автодорога, що безпосередньо пов'язує Щолкіне з райцентром Леніне, а також Феодосією, Сімферополем і Севастополем

Праворуч від дороги – дачний масив і одночасно південне передмістя. На камені посередині однієї з незабудованих земельних ділянок масиву прикріплено меморіальну табличку. На ній вказано, що на цьому місці розташоване середньовічне поховання кримських татар, жителів селища Акташ, що сягає своїм корінням в епоху кіммерійців

У дворі між міськими багатоповерхівками збережено у первозданному вигляді ділянку природного ландшафту

Щолкіне – єдиний у Криму населений пункт, де на житлових будинках вказані лише їх номери та частково рік побудови. Ще місто поділене на кілька мікрорайонів

З утепленим пінопластом фасадом цієї 10-поверхівки, ймовірно, «попрацював» ураганний вітер

Затоплена зимовими дощами міська набережна біля бару «Релакс»

Вдалині видніється мис Черепаха з альтанкою-ротондою імені Терешкової нагорі

Трапеза пляжних котів

Майже всі торгові точки біля моря закриті до наступного курортного сезону

Ця асфальтова доріжка завдовжки близько два з половиною кілометри веде від околиці міста до самої АЕС

Тепер екстремалам і просто любителям селфі дорогу до реакторного відділення геть-чисто закрито. Об'єкт по периметру огороджений будівельним парканом з відеоспостереженням та охороною на автомобілі. За словами охоронця, все це зроблено задля безпеки самих туристів

Підрядник безпосередньо розпочав демонтаж недобудови лише 7 грудня 2021 року

Під знесення потрапили шість об'єктів загальною площею понад 22 тисячі квадратних метрів: дизель-генераторні станції, реакторне відділення, машинний зал з деаераторною етажеркою та приміщеннями електротехнічних пристроїв, а також збудований наполовину фундамент машинного залу і недобудована блокова насосна станція

Розбирання реакторного відділення першого енергоблоку – один із найскладніших об'єктів на майданчику. Підряднику поставлено завдання завершити роботи з його демонтажу до 31 грудня 2022 року.

Залізобетонні стіни трощить екскаватор із гідромолотом. Раніше представник підрядника Олександр Чемеричко сказав місцевим медіа: мовляв, демонтаж проводитимуть за допомогою саме такої техніки, тому що «не можна підірвати те, що зроблено із захистом від вибухів». За бетонними завалами видно смужку Акташського солоного озера