«Кримська платформа». «Маячня» чи реальний крок для деокупації Криму?

Колаж

«Кримська платформа» розширюється. Щонайменше 6 країн дали згоду на участь у переговорах щодо деокупації Криму. Чи буде ефективним новий переговорний майданчик, і які саме країни вирішуватимуть долю півострова? Крим.Реалії запитали в українських дипломатів і експертів Львівського безпекового форуму.

Your browser doesn’t support HTML5

Чи домовлятиметься Кремль про Крим?

Формат «Кримської платформи» українські дипломати готували місяцями. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів про цю ініціативу Крим.Реалії в ексклюзивному інтерв’ю ще в липні. 20 жовтня кримські переговори анонсував президент України. «Ми створюємо формат «Кримська платформа». Це координація міжнародних зусиль для захисту прав кримчан та деокупації півострова. Я вже предметно обговорив цю ініціативу з представниками ЄС, Великобританії, Канади, Туреччини. Більшість із них готові приєднатися та брати в ній активну участь», – сказав Володимир Зеленський.

Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді, 20 жовтня 2020 року

Офіс президента і МЗС України обговорили «Кримську платформу» із Жозепом Боррелем, верховним представником Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки. «ЄС поділяє політику невизнання окупації Криму. Це було заявлено на всіх рівнях. ЄС зацікавлений у роботі в межах «Кримської платформи». І тепер ми шукаємо формат такої співпраці», – каже перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

Еміне Джеппар, перша заступниця міністра закордонних справ України, 17 вересня 2018 року

Ефективність «Кримської платформи»

Чому «Кримська платформа» – це не порожні балачки? Еміне Джеппар пояснює на прикладі ув’язнення у Криму громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова. Коли він вийшов на свободу, припустив, що його не катували у тюрмі тільки через публічність справи.

Ми б, напевно, мали б не сто з чимось політичних в’язнів, а тисячі
Еміне Джеппар

«Якби не всі ці декларації і резолюції ми б, напевно, мали б не сто з чимось політичних в’язнів, а тисячі. І це дуже важливо, і це якраз про цей дискурс, і «Кримська платформа» є новим способом і свіжим поглядом на те, що системно і, по суті, незмінно відбувається в Криму» – каже Еміне Джеппар.

Наріман Мемедемінов на свободі, Ростовська обл., Росія, 21 вересня 2020 року

«Мені подобається ідея цієї платформи….Якщо ми забудемо про Крим, люди розійдуться і забудуть про це, і півострів вже не буде топ-темою, тому важливо нагадувати міжнародній спільноті, що 2014 року тисячі російських військових перебували на суверенній території України», – каже екскомандувач армією США в Європі Бен Годжес.

Захоплення українського Криму. Російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки») у селі Перевальне, 3 березня 2014 року

«Історія з Кримом і поверненням Криму назад в Україну повноцінно, як окупована територія, буде мати навіть більш легкий варіант. Тому що там не було бойових дій таких як сьогодні, як вони на частково окупованому Донбасі. Менше крові пролито», – вважає міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Олексій Резніков, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Директор Центру міжнародних і європейських студій Університету в Стамбулі Дімітріос Тріантафілу не поділяє оптимізму українських дипломатів і чиновників і порівнює Крим із Північним Кіпром. Самопроголошений Північний Кіпр від 1975 року визнала тільки Туреччина, інші країни та ООН вважають цей регіон частиною Кіпру. Проте, реального возз'єднання Північного Кіпру з Кіпром не відбувається.

Фамагуста, Північний Кіпр, 12 травня 2014 рік

Північ Кіпру все більше заселяють переселенці з Туреччини
Дімітріос Тріантафілу

«Кожні півроку туди приїздить ЮНІСЕФ і миротворча місія, моніторять зелену лінію (умовна лінія розмежування Північного Кіпру і Кіпру), намагаються організувати переговори. І що відбувається? Нічого... Що насправді відбувається? Так це те, що північ Кіпру все більше заселяють переселенці з Туреччини. І зараз всіх підштовхують до виборів. Схоже, все йде до ухвалення рішення про реальний розподіл Кіпру, якого весь світ довгий час намагався уникнути», – каже Дімітріос Тріантафілу.

Про створення міжнародного майданчика для переговорів щодо Криму знають і чиновники на окупованому півострові, підконтрольні Кремлю.

«Зеленський нещодавно виступив з ініціативою створення майданчика дискусійного щодо деокупації Криму. Ну це маячня, взагалі. Цілковита. Йому б створити майданчик зі збитків, яких він завдав Криму, з розгляду тих злочинів, вчинених проти нашої республіки, проти громадян Криму, проти вбивства наших громадян», – сказав голова Державної Ради Криму, призначений Кремлем, Володимир Константинов.

Володимир Константинов, голова Державної Ради Криму, призначений Кремлем

Хто візьме участь у «Кримській платформі»?

Росія, яка окупувала Крим, несе повну відповідальність за ситуацію в Криму
Еміне Джеппар

«Почну з Росії. Однозначно, будемо запрошувати. Ми це вже оголосили. Ми шукаємо відповідну форму запрошення. Ми вважаємо, що це країна номер один, яка повинна брати участь у подібних форматах, бо це країна, яка окупувала Крим, яка несе повну відповідальність за ситуацію в Криму, в тому числі щодо захищеного населення, а це 2,5 мільйона громадян України», – каже Еміне Джеппар.

США, Канада, Великобританія та Туреччина вже дали згоду на участь у Кримській платформі, раніше про це заявляв Володимир Зеленський. Наразі останніми свою присутність підтвердили Словаччина та Молдова.

Майя Санду завжди чітко висловлювалася з приводу російської агресії і з приводу незаконної окупації Криму Росією
Дмитро Кулеба

«Обрання Майї Санду на посаду президента Молдови дозволяє нам перегорнути негативну сторінку з цією сусідньою країною, оскільки Майя Санду завжди чітко висловлювалася з приводу російської агресії і з приводу незаконної окупації Криму Росією. Ми маємо тепер сусіда, який однозначно кваліфікує події в Криму і буде нашим партнером в просуванні відповідних ініціатив на міжнародній арені, пов’язаних з Кримом. Отримаємо додаткового партнера, додаткового союзника в просуванні цієї проблематики. Тобто хор звучатиме так само голосно, але додасться ще один учасник», – ексклюзивно Крим.Реалії розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Дмитро Кулеба, міністра закордонних справ України, 24 серпня 2020 року

Роль Туреччини у «Кримській платформі»

«Я думаю платформа президента Зеленського важлива. І Туреччина – це точно та країна, яка має бути частиною цієї платформи. Тому що серед усіх країн у регіоні у Туреччини єдиної свій власний інтерес. І це кримські татари. І це, можливо, той головний факт, який змусив президента Ердогана публічно заявити, що він не визнає анексії Криму і що він підтримує Україну», – сказав Бен Годжес.

Президент України Володимир Зеленський (праворуч) і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган (ліворуч). Київ, 3 лютого 2020 року.

Туреччина – це союзник чи опонент України на «Кримській платформі»? Одностайності серед аналітиків немає.

Якщо ви сподіваєтесь на прогрес у відносинах між Україною та Туреччиною, то це пов’язано з відносинами Туреччини та Росії
Дімітріос Тріантафілу

«Росія каже, що в нас є Туреччина, бо вони потребують наших газу та нафти. Туреччина відповідає: «Все це добре, але ми б хотіли продовжити політичну гру з Україною». Ви повинні розуміти, якщо ви сподіваєтесь на прогрес у відносинах між Україною та Туреччиною, то це пов’язано з відносинами Туреччини та Росії. Будьте обережні, ви дійсно хочете пограти у ці ігри»? – переконує Директор Центру міжнародних і європейських студій Університету в Стамбулі Дімітріос Тріантафілу.

«Так, Туреччина домовилась з Росією щодо різних територій – у Нагірному Карабасі, у Сирії. Але це не означає, що Туреччина – союзник Росії. У нас багато відмінностей: Східне Середземномор’я, Кіпр, і, звичайно, Туреччина ніколи не визнає анексії Криму. Гадаю, це й робить Туреччину союзником України і пояснює чому, наразі, Анкара поглиблює співпрацю з Києвом», – вважає директор програм дослідження Туреччини при Вашингтонському інституті політики Близького Сходу Сонер Кагапті.

Яку стратегію обере Туреччина, і хто ще приєднається до «Кримської платформи» стане відомо у травні, коли відбудеться перший саміт нового переговорного майданчика. Українська сторона наполягає провести зустріч наживо, а не в онлайн режимі.