Білоруські протести – шанс для Криму і Донбасу?

Загострення подій у Білорусі – це шанс для деокупації українських територій. Так вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Та чи справді це так? Крим.Реалії запитали про це у Мустафи Джемілєва, Олега Сенцова, Ахтема Чийгоза, Володимира Балуха та білоруських політологів.

Свою заяву Рефат Чубаров зробив на особистій сторінці у Facebook. У ній голова Меджлісу кримськотатарського народу припускає, що у разі введення Росією військ на територію Білорусі виникне нова, ще більша криза в міжнародних відносинах. Проте саме це може сприяти деокупації непідконтрольних Україні територій.

«… Такий розвиток подій може стати шансом для України відновити власну територіальну цілісність, включно з Кримом. Україні вже зараз варто бути готовою до ситуації, яка може статися, запропонувати лідерам держав – членів ЄС, Великої Британії, США і Канади пакет конкретних міжнародних заходів із примусу Росії до дотримання міжнародного права, зокрема негайного виведення нею своїх військ з окупованих територій України», – зазначив у своїй публікації голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Публікація Рефата Чубарова на особистій сторінці у Facebook

Погоджується з цими тезами і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Каже, хоч це і «звучить цинічно», але загострення в Білорусі можуть грати на руку Україні.

«Тоді проблема деокупації у світі стоятиме значно гостріше. І звісно ж, коли говоритимуть про виведення військ із території суверенної Білорусі, одночасно йтиметься і про забезпечення територіальної цілісності України», – зазначив у коментарі Крим.Реалії лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Мустафа Джемілєв

А от білоруський політолог Валерій Карбалевич із тезами Чубарова не погоджується. Каже, у Білорусі – суто внутрішньополітичний конфлікт, протестувальники хочуть змінити лише лідера держави і не виступають проти дружби з Росією. Відповідно Кремлю не треба нічого анексовувати.

Валерій Карбалевич, білоруський політолог

«Я дуже скептично ставлюся до цієї ідеї. Оскільки Лукашенко, на повну потужність поки не задіяв ще власні силові структури. От якби він їх задіяв, і вони відмовилися виконувати його вказівки – ось тоді можна говорити про російське втручання. Якщо є своє – навіщо чуже?», – сказав білоруський політолог Валерій Карбалевич у коментарі Крим.Реалії.

Найімовірніше, силового зіткнення з Росією в Білорусі не буде – переконаний колишній політв’язень Ахтем Чийгоз. Масові протести – це перемога, але вона навряд чи щось змінить. А от підґрунтя для деокупації він бачить таке:

Ахтем Чийгоз

«Суспільство в Білорусі не має партійних чи громадських структур, і розраховувати на те, що актив народу зуміє на цьому етапі змінити ситуацію в Білорусі – думаю, що це дуже оптимістично. Другий момент – це відсутність національних пріоритетів. Нині відбувається лише зародження національного розуміння та національної ідентифікації в Білорусі. І концентрація зусиль світової спільноти проти злочинного режиму в Росії – ось що може дати поштовх і закласти процеси в деокупацію Криму», – пояснив у коментарі Крим.Реалії колишній політв'язень Кремля Ахтем Чийгоз.

Якщо гарячої фази не буде – Росія все одно, за кримським сценарієм, застосує так звану «м’яку анексію», – вважає білоруський політолог Павло Усов.

Павло Усов, білоруський політолог

«Сценарій Криму почнеться в рамках внутрішньої політики. Сюди одразу ж буде направлений десант чиновників білорусько-російського походження. Силовиків замінять на лояльних до Росії людей, буде зачищений інформаційний простір, зачищене громадянське поле, буде висилка людей або їхні арешти як терористів тощо. Громадянське суспільство може бути звинувачене в тероризмі, багатьох може спіткати доля Олега Сенцова – кримського політв’язня», – сказав у коментарі телепроєкту Крим.Реалії білоруський політолог Павло Усов.

20-го серпня білоруська генпрокуратура відкрила кримінальну справу за статтею «захоплення влади». І звинуватила членів Координаційної ради з питань передачі влади, яку нещодавно створила опозиція. До цієї ради входять нобелівська лауреатка з літератури, ексміністр культури та правозахисники. У самому координаційному комітеті заявили, що не бачать у своїх діях підстав для статті про захоплення влади. На думку Володимира Балуха – колишнього політв’язня Кремля – на Білорусь може чекати доля Криму.

Володимир Балух

«Паралелі подій у Криму та Білорусі видно неозброєним оком. Путін запровадив термін «інкорпоровані», – тобто території, що за згодою «законної» влади вступили до Російської імперії. Нині «законність» білоруської влади, така ж як і в Криму – «законна» в лапках. От і всі паралелі...» – прокоментував Крим.Реалії колишній політв'язень Кремля Володимир Балух.

Олег Сенцов – понад п'ять років пробув у російському ув'язненні. Торік разом із Балухом був обміняний Україною як політв’язень. Протести в Білорусі підтримує. Вважає, що ці події можуть перекинутись і на Росію, там революція теж назріває. І тоді Крим може повернутись в Україну.

Олег Сенцов

«Якісь дії у відповідь на протистояння в Білорусі можуть спалахнути і в самій Росії. Це може призвести до якихось глобальніших процесів всередині Росії. Процесів, що назрівають дуже давно. І Хабаровськ – це один із проявів таких ось процесів. І тоді відбудуться центробіжні явища в Російській Федерації, тоді вона втрачатиме частини своїх територій, чого ми всі чекаємо із задоволенням. І ось тоді, з'явиться шанс повернення Криму. Події в Білорусі можуть запустити процеси, які можуть вплинути на ситуацію з територіями. Безпосередньо – ні, а побічно – так!» – сказав в ексклюзивному коментарі Крим.Реалії Олег Сенцов.

Протести у Білорусі. Мінськ, 16 серпня 2020 року

Мустафа Джемілєв переконаний, що через події в Білорусі Україна зобов’язана нагадувати міжнародній спільноті про те, як Росія анексувала Крим і розв’язала конфлікт на Донбасі. Але для цього Офіс президента України та МЗС мають висловити чіткішу позицію за ту, що звучить нині.

«Україна має зайняти чіткішу позицію. Вона має бути в авангарді. Добре, що зараз європейські країни не визнали результатів виборів, але про це чіткіше повинна була сказати сама Україна теж. На жаль, цього не зробила. Хоча це зробити ще не пізно», – каже Крим.Реалії Мустафа Джемілєв.

На офіційному сайті МЗС щодо Білорусі новин небагато. Опублікована заява про виклик на консультації з Мінська до Києва українського посла через передачу Росії затриманих «вагнерівців». Також опубліковане занепокоєння необґрунтованою жорстокістю правоохоронців. На сайті Офісу Президента – повідомлення про наради й оцінку ризиків для України у зв'язку з загостренням ситуації у Білорусі.

«Зараз потрібно це питання порушувати, показувати можливу загрозу Росії. Стежити за ситуацією на кордоні з Білоруссю й освіжати в пам'яті європейців факт, що Росія – це не друг, не союзник, а агресор, і Білорусь може стати черговою жертвою», – переконаний білоруський політолог Павло Усов.

«Будь-які події, що знесилюють, знекровлюють державу окупанта – Україна має використовувати в контексті своїх інтересів. Тут усе дуже просто – це додаткові можливості для тиску на Росію як на державу-окупанта», – наголосив у коментарі Крим.Реалії Володимир Балух.

Європейський Союз вже заявив, що не визнає результатів виборів президента Білорусі, а відтак і Олександра Лукашенка в статусі очільника держави. Такі ж заяви зробили США, Велика Британія, Ірландія і Канада.