Ексміністр оборони України: «Ми очікуємо цього року спроби Росії окупувати Чорне море»

Корабель ВМС Росії під час навчань у Чорному морі, 14 квітня 2021 року

Росія найближчими днями перекриє в акваторії Чорного та Азовського морів кілька зон, оголосивши їх місцем навчань, що призведе до проблем із доставкою вантажів до українських портів. Колишній міністр оборони України, голова правління Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», заявив, що «не можна так робити, це суперечить і морським практикам, і практикам навчань». «Але, на жаль, цього року бачитимемо всю цю гібридну історію з російською спробою, так би мовити, окупувати Чорне море», – каже він.

– Як ви оцінюєте те, що відбувається в Чорному та Азовському морях, як ви можете оцінити російське морське угруповання та його дії?

Вперше за весь час вони перекрили зони, де зазвичай проходять морські шляхи для цивільних суден

– Так, це проблема. Тому що вперше за весь час вони перекрили зони, де зазвичай проходять морські шляхи для цивільних суден. Тобто, відповідно, зараз з 13 до 19 лютого буде велика проблема для цивільних суден взагалі доходити до чорноморських портів України. Це велика проблема, тому що це порушить свободу судноплавства, зокрема, для цивільних суден. Ніколи досі такого не було.

І тут ключове питання – в тому, що Росія дивитиметься на те, як відреагує на це Україна та решта світу. Тому що один із реальних ризикових сценаріїв для України – це те, що Росія, так би мовити, почне душити Україну з морського боку. Тобто, притискати її, скажімо так, до берега та перекривати морські шляхи. Ми як аналітичний центр писали про це ще два роки тому, це досить відома історія. Але зараз схоже, що Росія вирішила спробувати це зробити і подивитися, що буде.

Ключове питання – як відреагує світ

Ключове питання – як відреагує світ, бо так не можна робити. Це реально заважає нормальному життю та діяльності суверенної держави. Тому зараз дивитимемося, якою буде світова реакція.

– А якою ця реакція, на вашу думку, має бути?

Це суперечить і морським практикам, і практикам навчань

– Вона має бути дуже жорсткою. Тому що уявіть собі будь-який світовий порт, який завгодно, який є частиною суверенної держави, і що інша країна проводить якісь навчання, якусь свою діяльність, яка повністю перекриває життєдіяльність цього порту. Не можна так робити, це суперечить і морським практикам, і практикам навчань! Росія постійно проводить навчання у Чорному морі, але ніколи раніше такого не робила.

Чому вона це робить на кілька днів? Тому що вона хоче подивитись, що буде далі. Росіяни готуються до якихось операцій на морі, як ми бачимо, туди приходять кораблі, нещодавно перейшли ще шість великих десантних кораблів, тобто їх там лише 11. Відповідно, вони можуть взяти бригаду морської піхоти на всі 11 кораблів, плюс техніку. Плюс вони мають ще інші кораблі, деякі кораблі при цьому йшли дуже здалеку, з Мурманська, наприклад. Навіщо витрачати так багато зусиль, ресурсів, навіщо?

Ми очікуємо, що, на жаль, цього року бачитимемо всю цю гібридну історію з російською спробою, так би мовити, окупувати Чорне море. Тому світ має це розуміти, і ми маємо на це правильно реагувати.

– Чи можна назвати це провокацією?

– Це можна назвати провокацією, так.

– Упродовж останніх тижнів США та деякі країни Європи активно підтримували Україну в умовах ескалації конфлікту з Росією. Ми бачили озброєння, яке надходило до країни. Що зараз являє собою українська армія і на що вона здатна?

– Вона і до цього була не дуже слабкою, м'яко кажучи. Вона дуже серйозно піднялася з 2014 року: і з погляду озброєнь, і з погляду підготовки особового складу, досвіду.

В української армії кожен батальйон має безпосередній бойовий досвід. Усі командири, які зараз обіймають хоч якісь важливі посади, мають бойовий досвід. Психологічно вони готові до цього, психологічно розуміли роками, що Росія може піти далі. І коли світ майже забув про війну, вони якраз про неї не забували, вони нею жили. Тому, в принципі, це люди досить загартовані фізично та насамперед психологічно, з погляду знань тощо.

Вже зараз Україна має більше протитанкових комплексів, ніж у Росії танків

Але ці поставки озброєння, які були, дуже змінили баланс шансів Росії на тривалу успішність потенційної наземної операції, програми з вторгнення. Тому що якщо вона буде, вона, звісно, буде йти на броньованій техніці, танках, БТРах, інших видах броньованої техніки. І вже зараз Україна має більше протитанкових комплексів, ніж у Росії танків. Тобто, відповідно, ми говоримо про дуже серйозні втрати. При цьому те панування в повітрі, про яке говорять усі аналітики, не матиме таких серйозних переваг, якщо ми говоримо про легкі мобільні групи, легкі мобільні комплекси.

Your browser doesn’t support HTML5

В польский Жешув переброшены 1700 американских десантников

Тому загалом ситуація не виглядає так, щоб велика повномасштабна військова операція для Росії могла б бути дуже успішною. Звичайно, вони можуть пройти, в принципі, на будь-яку обрану територію. Але ж пройти – це ж не все. Тут постає питання: а що далі? Як вони там затримаються, скільки там будуть і який взагалі кінцевий план? Кінцевий план залишатись і тримати окуповану територію – це буде дуже складно, якщо взагалі можливо у низці напрямків.

– При цьому вже понад місяць триває ця ескалація, нарощування російських військових сил поблизу кордонів України...

– Найбільше: вона триває з квітня минулого року. Потім було якесь затишшя, але практично всю цю історію спостерігаємо з листопада. Листопад, грудень, січень – вже три місяці ми про це говоримо щодня.

– Спочатку західні ЗМІ, а потім розвідки різних країн говорили Україні, що Росія може на неї напасти. А Київ на спочатку казав: «Ми не бачимо небезпеки». Чи правильно тоді і зараз робить Україна в плані безпеки?

– Ми говоримо зараз про гіпотетичний сценарій. Але Росія не мислить лінійною стратегією, що вони мають один план на кілька місяців уперед. Російське військово-політичне керівництво та політичне керівництво завжди, з того, що ми бачимо останніми роками, вони гнучкіші. Тому говорити про те, що цей план був у них спочатку як єдиний можливий, не доводиться. Вони набагато розумніші, набагато хитріші, ніж би вони були, якби у них був лише один план.

Україна постійно прораховувала ризики, на відміну від багатьох інших країн

Насправді Україна постійно прораховувала ризики, на відміну від багатьох інших країн. Тому що ми розуміли, що стратегічні цілі Російської Федерації залишаються незмінними протягом років, деякі – десятки років. І ми розуміли, що понад 100 тисяч військових, які були тоді, 110 тисяч, недостатньо для повномасштабного вторгнення з метою захопити всю Україну. Ми бачили логістику, ми розуміли, у якому стані перебуває підготовка. А американці говорили про гіпотетичний план, який був цілком можливо на столі у військово-політичного керівництва Російської Федерації як один із планів. І вони його називали як досить ризиковий та дуже ймовірний.

Але в жодному разі не можна недооцінювати цю історію, із погляду саме комплексності та непередбачуваності тощо. Чесно кажучи, вони підняли величезну хвилю участі світової спільноти в цьому: і преси, і взагалі всіх, і свого керівництва тощо. Тому та підтримка, яку Україна отримала, в принципі, була через те, що ця історія піднялася і в інформаційному просторі, у політичних розмовах та діалозі тощо.

– Який розвиток ситуації ви, Центр оборонних стратегій, бачите далі як найімовірніший?

– Ми абсолютно точно недооцінюємо небезпеку. Тобто, коли ми говоримо, що сценарій повномасштабного вторгнення, яке мало б на меті захоплення половини України, всієї, половини чи третини, ми розглядаємо на цей момент як малоймовірний, оскільки цих сил, які зосереджені біля кордону, і близько не вистачить для того, щоб захопити, а головне – потім утримати ці території. Тому якби була така програма, вона була б абсолютно неуспішною.

Your browser doesn’t support HTML5

"Девочкам тут место, много профессиональных женщин-военных!" Украинские женщины учатся стрелять

Рівень загрози залишається високим

Але якісь локальні сценарії ймовірні, з погляду тих сил та засобів, які сконцентровані біля кордонів України. Тому, звичайно, рівень загрози залишається високим. У жодному разі не можна розслаблятися і думати про те, що все закінчиться якимись діалогами чи дипломатією. Цілком можливо, що щось піде і за більш негативним розкладом. Тому військові сили мають готуватися до цього, як і населення, і територіальна оборона тощо.

З погляду ймовірних сценаріїв, один із найімовірніших – це все-таки морський

Але з погляду ймовірних сценаріїв, ми завжди говорили, що один із найімовірніших – це все-таки морський. І те, що ми бачимо зараз, – це, схоже, його початок, точніше продовження, оскільки воно вже тривало якийсь час. Як ми знаємо, у нас практично була перекрита Керченська протока, і там дуже великі були проблеми для судноплавства, зокрема цивільного. І тепер бачимо подальший розвиток цієї історії.

На жаль, там прогноз негативний зараз. Мається на увазі, що, швидше за все, ситуація нагнітатиметься й надалі. Ну і ми розглядаємо низку локальних варіантів наземної операції, хоча, знову ж таки, найімовірнішим здається все-таки схід України. Але можливі інші, там є варіанти.

Навчання, дипломатія, оборона: найновіші фотографії кризи довкола України

– У зв'язку з тим, що зараз розпочалися російсько-білоруські навчання і паралельно з ними почалися українські навчання, як ви оцінюєте рішення України розпочати навчання у той же момент, коли їх проводять Росія та Білорусь?

– З точки зору ризиків, вони практично нульові. Це просто, скажімо так, означає велику боєготовність Збройних сил України в тому конкретному регіоні, от і все. Вони жодним чином не перетинатимуться, жодним чином не створюватимуть один одному якихось проблем тощо. Технічно ризики практично нульові.

Your browser doesn’t support HTML5

«Готові обороняти міста України»: масштабні навчання МВС, нацгвардійців і рятувальників

– Тобто у вас немає побоювань, що снаряд, що випадково залетів, або якась інша дія, яка піде не за планом, може спровокувати повномасштабну війну?

– Ні, вони далеко один від одного, це нереально. Тобто якщо щось дійде, це лише спеціально, але тоді це зовсім інший сценарій. Ні, Україна не планує жодних «випадкових» влучень, жодних таких речей. Звичайно, вони розуміють, що зараз деякі тільки й очікують, щоб щось трапилося, якась провокація тощо. Тому створювати провокації спеціально Україна точно не в настрої та не в змозі. Бажання немає і політичного, і технічного, і жодного.