Спеціально для Крим.Реалії
Військова ескалація та «несподівані маневри», як, наприклад, анексія українського Криму, були основним інструментом зовнішньої політики путінської Росії. Кремль, «висмикуючи» лідерів США та ЄС на переговори, усвідомлено підвищував градус конфронтації, розраховуючи на поступки з боку Заходу. Експерти назвали такий підхід «гопництвом», порівнюючи дії російського начальства з поведінкою вуличних хуліганів та грабіжників. Тепер кремлівське «биття вікон» перестало спрацьовувати.
Президент США Дональд Трамп скасував зустріч з російським колегою Володимиром Путіним під час саміту «Великої двадцятки» в Аргентині, але невелика бесіда лідерів двох країн все ж відбулася. Як розповіла журналістам прес-секретар Білого дому Сара Сандерс, глави держав коротко обмінялися думками. «Як це зазвичай відбувається на багатосторонніх заходах, минулого вечора на обіді у президента Трампа та першої леді було кілька неформальних бесід зі світовими лідерами, зокрема й з президентом Путіним», ‒ зазначила Сандерс.
Володимир Путін вже після завершення саміту, виступаючи на прес-конференції, підтвердив, що поспілкувався з президентом Трампом «на ногах» і без конкретики. «У двох словах я відповів на його запитання, пов'язані з цим інцидентом в Чорному морі. У нього своя позиція з цих питань і проблем, у мене ‒ своя. Ми залишилися при своїй думці, але, у всякому разі, я його поінформував про наше бачення цього інциденту», ‒ сказав російський президент.
Найважливіша для американо-російських відносин заява прозвучала з вуст міністра оборони США Джеймса Меттіса, хоча генерал і не брав участь у саміті «двадцятки». Чиновник, виступаючи на форумі з безпеки в Каліфорнії, звинуватив Кремль у спробах втручання у вибори до Конгресу в 2018 році. Генерал Меттіс публічно визнав, що відносини між США та Росією погіршилися з вини Володимира Путіна, який «погано вчиться на своїх помилках». Очільник Пентагону повторив заяву, висловлену декількома днями раніше про те, що Росії не можна довіряти, адже вона «не тримає слова» і порушує укладені нею ж угоди. Він мав на увазі захоплення росіянами трьох українських кораблів і 24 моряків у районі Керченської протоки.
Саме відкритий напад російських прикордонників на українських моряків, які на законних підставах намагалися пройти через Керченську протоку, став причиною скасування зустрічі Трампа з Путіним. Голова Державного департаменту США Майк Помпео підтвердив журналістам, що основною умовою зустрічі президентів було звільнення бранців і повернення Україні її кораблів. Судячи зі спілкування російського президента з європейськими лідерами, Володимир Путін має намір утримувати українських військових і надалі.
Скасування зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним вказує, що «геополітичне гопництво» як основний метод Москви перестає працювати
Напад на українських моряків у Чорному морі матиме негативні наслідки для відносин між Вашингтоном і Москвою. По-перше, скасування зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним вказує, що «геополітичне гопництво» як основний метод Москви у досягненні поставлених цілей перестає працювати. Путін, як і в 2014 році, показово «б'є скло», розраховуючи, що еліти США та ЄС почнуть його заспокоювати й пропонувати різні поступки. Нічого подібного не сталося. Влада США відкрито вказує росіянам, що не довіряє їм і чекає поступок вже з їхнього боку. Коротка зустріч «на ногах», як висловився російський лідер, виявилася для Кремля абсолютно марною. Володимиру Путіну особисто вказали, що Білий дім категорично відкидає його версію подій, що сталися в Чорному морі.
По-друге, російський лідер робить усе можливе, щоб переконати американців та європейців в тому, що питання анексованого Криму не можна відкладати «на потім». Явні прихильники Путіна, що пропонують визнати Крим «російським» в обмін на нібито мирне врегулювання на Донбасі, ніяк не виявляють себе в США, а в ЄС вони складають меншість. Незважаючи на це, Москва могла розраховувати на поступове скасування санкцій в разі умиротворення на сході України. При цьому обмеження, накладені за анексію Криму, залишалися б чинними.
Російська влада, атакуючи українських моряків, вистрілила собі в ногу. Москва за один день зруйнувала власний міф про те, що Росія «не воює» з Україною
Лідери Франції та Німеччини неодноразово про це говорили: санкції за Донбас можуть бути зняті в разі політичного прогресу на сході України. Тепер Москва робить усе можливе, щоб кримські санкції та економічні заходи Заходу, запроваджені у відповідь за бійню на Донбасі, об'єднали в один пакет. Умова про те, що зустріч Трампа з Путіним відбудеться після того, як Кремль звільнить військових і поверне Україні кораблі, вказує саме на такий варіант розвитку подій. Анексований півострів, морська акваторія навколо нього, а також окуповані райони Донбасу ‒ фронти однієї війни, яку Москва розв'язала проти України та її західних союзників. Російська влада, атакуючи українських моряків, вистрілила собі в ногу. Москва за один день зруйнувала власний міф про те, що Росія «не воює» з Україною.
Третій аспект ‒ Кремль у черговий раз нагадав уважній публіці, наскільки російська зовнішня політика зосереджена на графіку зустрічей Володимира Путіна з президентом Трампом. Російські пропагандисти, висвітлюючи саміт «Великої двадцятки», уважно відстежували, чи подивився Дональд Трамп на Володимира Путіна, на якій вони відстані були під час офіційних церемоній, як американський лідер нібито «ховався» від російського колеги тощо. Особливо в цьому плані старалися редакції державних ЗМІ, намагаючись зобразити, ніби підсумки саміту багато в чому залежали тільки від президента Путіна.
Кремль атакував українські кораблі, розраховуючи використовувати інцидент як переговорний майданчик під час зустрічі «Великої двадцятки», але зазнав невдачі. Російській владі жорстко дали зрозуміти, що «гопницькі» методи не принесуть їм бажаного результату. Якщо в 2014 році, захоплюючи український Крим, Москва діяла в умовах раптовості й непередбачуваності, то тепер дії росіян не складно спрогнозувати. Володимир Путін, не маючи можливості відступити, змушений нарощувати градус конфронтації. Основна проблема для російського лідера полягає в тому, що перші особи США йому не довіряють і відмовляються вести з ним діалог.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції