«Аксенов готується до нового спалаху»: навіщо у Криму військові мобільні госпіталі

Колаж

У Ялті і Сімферополі розгортають тимчасові військові госпіталі для боротьби з епідемією COVID-19, заявив на пресконференції 24 грудня підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов. За його словами, цьому посприяв президент Росії Володимир Путін. Аксенов стверджував, що в госпіталях працюватимуть російські медики, які зможуть приймати пацієнтів з 25 грудня.

Кримський історик і політолог Олександр Севастьянов висловив Крим.Реалії думку, що російська влада Криму таким чином готується до нового спалаху епідемії у січні, з якою може не впоратися звичайна система охорони здоров'я на півострові.

Кримські готелі очікують до півмільйона людей, так що, схоже, кримська влада намагається заглянути трохи вперед

– Тут треба говорити не стільки про успішність, скільки про збалансованість і продуманості політики влади Криму. Ми можемо сказати, що «гойдалки» зі статистикою коронавірусу і сьогоднішні цифри є наслідком курортного сезону, коли практично всі обмеження для поїздок з регіонів Росії були зняті, і не було скільки-небудь серйозного контролю над ситуацією. Владі треба було випустити пар після жорсткого карантину у Росії навесні. В результаті ми маємо другу хвилю захворюваності, і керівники Криму змушені просити про допомогу ззовні, від федеральних російських органів. На мій погляд, зараз Аксенов чинить правильно, адже наближатися зимовий сезон відпусток. Кримські готелі очікують до півмільйона людей, так що, схоже, кримська влада намагається заглянути трохи вперед, щоб наприкінці січня не зіткнутися зі ще однією хвилею.

Олександр Севастьянов зазначає, що в Москві з першими хвилями епідемії в цілому впоралися, і передбачає, що російські чиновники у Криму могли б перейняти досвід московських керівників.

Ефективність дій російської влади у цілому умовна і дуже неоднозначна

– Інша справа, що епідемія всередині Росії набула політичного характеру. Скажімо так, нею умовно керують. Коли виникає необхідність приглушити епідемію і створити картинку стабілізації, ця тема відходить на другий план. Це вже відбувалося у зв'язку з парадом Перемоги і голосуванням за поправки до Конституції Росії. Те ж саме було з курортним сезоном, який привів до нової хвилі восени. Так що ефективність дій російської влади у цілому умовна і дуже неоднозначна.

Тим часом Сергій Аксенов на пресконференції також торкнувся теми видобутку прісної води з-під Азовського моря, яку раніше підняв президент Росії Володимир Путін:

«До обґрунтування цих робіт вже приступили, але структури, які цим опікуються, я назвати не можу у зв'язку з режимом санкцій. Словом, процес уже стартував, і буквально до кінця року ми підіб'ємо підсумки та проінформуємо щодо якості води та таке інше. Робота триває щодня. Головне, щоб цю воду окремо не довелося опріснювати».

Сергій Аксенов

На думку Олександра Севастьянова, Росія дійсно може витратити значні суми на подібні проєкти.

Як і у випадку з коронавірусом, ефективність цієї роботи можна буде оцінити тільки за підсумком

– Як і у випадку з коронавірусом, ефективність цієї роботи можна буде оцінити тільки за підсумком. Судити про неї ми будемо хіба що до літа 2021 року. Якщо ситуація з водою стає критичною, загрозливою і ризикує перерости в гуманітарну катастрофу, тоді російський уряд буде стояти перед необхідністю витратити великі гроші на проєкти з опріснення води, прокладання трубопроводів і так далі. Це завдання трудомістке, і на нього, що називається, треба зважитися. Або ж російській владі доведеться йти на перемовини з Україною щодо каналу (Північно-Кримського – КР), проте це загрожує іміджевими втратами. Мені здається, тема з видобутком води з-під Азовського моря буде однією з головних, і якщо такий варіант буде виправданий, Росія його використовує.

Раніше представники української влади неодноразово заявляли, що відновлять постачання води Північно-Кримським каналом тільки в разі деокупацію півострова. До 2014 року водні потреби Криму на 80% задовольняла саме дніпровська вода.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Коронавірусна інфекція COVID-19

Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.

Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.