27-28 серпня в Києві відбулась ХІІІ нарада керівників закордонних дипломатичних установ України. У заході брали участь посли, генеральні консули та представники України в міжнародних організаціях. Кореспондент Крим.Реалії зустрівся з новим керівником Генерального консульства України в Ростові-на-Дону Тарасом Малишевським і обговорив тему українських політв'язнів, що утримуються в пенітенціарних установах цього регіону Росії.
‒ Ви не так давно були призначені керівником Генерального консульства України в Ростові-на-Дону. Чи встигли Ви за цей час відвідати суди над українськими політв'язнями?
‒ Моєму призначенню більше ніж місяць, за цей час була можливість увійти в курс справи. Хочу відзначити два дуже важливих аспекти нашої роботи. По-перше, присутність консулів на всіх засіданнях, пов'язаних з українськими політв'язнями. Під час судових процесів є можливість познайомитися, поспілкуватися з членами їхніх сімей, а також з адвокатами. З глибокою повагою я спілкуюся з людьми, які приїжджають з анексованого Криму, знаходять можливість бути на судових засіданнях у Ростові, підтримати хлопців своєю присутністю. Це неймовірно важливо для кожної людини, яка незаконно перебуває в клітці.
Емір-Усеїн Куку на судовому засіданні. Ростов-на-Дону, січень 2018 року
По-друге, після судових процесів, паралельна наша робота пов'язана з можливістю відвідувати політв'язнів у місцях їх утримання, як на стадії слідства, так і після набуття вироками судів чинності. Це розтягнутий у часі процес. За російськими формальностями, спочатку ми робимо запит у Москву в ФСВП (Федеральна служба виконання покарань, ‒ КР), вони беруть для розгляду 10-15 днів, одночасно з цим вони нас просять бажані дати зустрічі вказувати ще на 2-3 тижні пізніше. Тобто від моменту нашого запиту до фактичної дати зустрічі минає місяць-півтора.
Акція «Стратегія-18» з вимогою звільнити політв'язнів Кремля. Москва, 18 липня 2018 року
‒ Чи вдалося вам все ж домогтися дозволів на відвідування українських громадян у СІЗО?
‒ Останньою перед від'їздом до Києва була моя зустріч з Емір-Усеїном Куку, я відвідав його в СІЗО в середині серпня за запитом, який був зроблений ще на початку липня.
Емір-Усеїн Куку
‒ Скільки тривала та як проходила ваша зустріч? Про що вдалося поговорити? Як його стан і настрій?
Наприкінці я від щирого серця обійняв його, постарався своїми обіймами передати всю любов і підтримку з боку України
‒ Моє відвідування було ще до рішення суду, яким усю «ялтинську справу Хізб ут-Тахрір» відіслали на додаткове розслідування. Ми мали розмову упродовж півтори години. Ми спілкувалися просто сидячи за столом, не було ґрат і скла. Наприкінці я від щирого серця обійняв його, постарався своїми обіймами передати всю любов і підтримку з боку України. Це неймовірний за гідністю та силою духу чоловік. Коли я від імені Генконсульства пропонував йому якусь допомогу, він у відповідь говорив: «Не хвилюйтеся, ми тут витримаємо все. Наші сім'ї, наші батьки, наші предки пережили всі жахи депортації. Так що це не найстрашніше. Підтримайте наші сім'ї, наших дітей, вони зараз, як ніхто інший, у складному становищі».
Фігуранти ялтинської «справи Хізб-ут-Тахрір»
Коли я запитував його, що б він хотів передати українському народу, то Емір-Усеїн Куку сказав: «Будь ласка, передайте слова глибокої підтримки як всьому українському народу, так і всім, хто пише листи та підтримує нас».
Він передавав подяку президентові України Петру Порошенку як за зусилля на міжнародній арені, так і за отримані поштою його невеликі послання з нагоди свят. Це важлива складова у підтримці політичних в'язнів.
Я закликаю всіх і передаю цей сигнал від політв'язнів ‒ вони чекають на ваші листи, вони чекають на вашу підтримку
І тому я закликаю всіх і передаю цей сигнал від політв'язнів ‒ вони чекають на ваші листи, вони чекають на вашу підтримку. Звичайно, листи мають бути оформлені належним чином, але постарайтеся відійти від банальних закликів: ми вас знаємо, ми вас любимо, ми вас чекаємо. Передайте те, що хвилює вас. Кожен з тих, кого я відвідав, питав мене, що відбувається в Україні, що хвилює зараз українців, як змінилися люди, наше суспільство за останній час, ну і, звичайно, чи пам'ятають про них наші громадяни, чи вірять, що вдасться повернути їх додому.
«Київська кримська солідарність» проводить обговорення ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», Київ, 25 квітня 2018 року
Політв'язням довелося навчитися дивитися ці «новини» з їхньою спотвореною реальністю, фільтруючи інформацію
Не можу не відзначити ще одного аспекту нашої розмови, а саме ‒ інформаційної блокади. Емір-Усеїн згадав, що в СІЗО вони можуть дивитися тільки головні російські телеканали з програмами пропагандистського характеру. Їм довелося навчитися дивитися ці так звані «новини» з їхньою спотвореною реальністю, фільтруючи інформацію, розуміти, що відбувається насправді у світі та в Україні. Раніше, за радянських часів, ми читали між рядків. Виявляється, такі навички знову знадобились.
‒ Ви відвідали Емір-Усеїна Куку вже після закінчення голодування. В якому стані він зараз?
‒ Він, звичайно ж, говорив про складнощі виходу з голодування. Цей процес забирає час, він етапний, повільний.
‒ Чи надається йому медична підтримка для виходу з голодування?
‒ У цьому випадку, в цьому СІЗО досить непогана медична служба, як сказав Емір-Усеїн, вони в той період були з ним у щоденному контакті.
‒ Які-небудь правозахисні організації виходять з вами на контакт, відвідують судові засідання? Наприклад, Amnesty International відвідували суди в «ялтинській справі Хізб ут-Тахрір». Як справи в цьому напрямку?
‒ Емір-Усеїн говорив, що отримував посилку від Amnesty International. Він також згадав місцевих правозахисників. Майже в кожному обласному центрі Росії, зокрема, й в Ростові-на-Дону, є місцева громадська спостережна комісія (ОНК), яка проводить моніторинг ситуації в усіх пенітенціарних установах регіону, існують офіси омбудсмена. Голова ОНК відвідував Емір-Усеїна двічі або тричі. В цьому плані вони не сидять, склавши руки, зовсім навпаки ‒ їхня діяльність гідна всілякої подяки.
Онлайн-акція за звільнення Емір-Усеїна Куку. 4 грудня 2017 року
‒ Скільки українських політв'язнів у вашому регіоні?
‒ Їх кількість постійно змінюється. Ми щільно відстежуємо близько 20 осіб.
‒ Скількох з них вам вдалося вже відвідати?
‒ Окрім Емір-Усеїна Куку був у Павла Гриба (Ростов-на-Дону), Андрія Коломійця (Краснодар) та Романа Терновського (Новочеркаськ). У Миколи Дадеу (Новоросійськ) був на апеляційному процесі, але бачив його тільки через відеозв'язок. Мої колеги відвідували інших українських громадян, зокрема хотів згадати наших рибалок, затриманих ще в травні прикордонною службою РФ, яких відвідували в Єйську, Краснодарський край. І, як я вже говорив, щодо бахчисарайської групи «справи Хізб ут-Тахрір» відповідь ФСВП була негативною ‒ нам не дозволяють з ними зустрітися.
‒ А з іншими фігурантами ялтинської групи, окрім Куку?
‒ Щодо ялтинців запити відіслані, але відповідей поки немає. І справу зараз повернули на повторний розгляд і незрозуміло, до кого вона тепер належить, під чиєю юрисдикцією ‒ чи то слідчого, чи то суду.
‒ Виходить, їх можуть разом зі справою повернути до Криму?
‒ Адвокати розглядають це як один зі сценаріїв розвитку подій.
‒ Чи є вже контакти з новим українським омбудсменом Людмилою Денісовою?
‒ У нас була готова програма, ми її чекали після відвідування центру та півночі Росії. Були домовленості, які передбачали відвідування російським омбудсменом їхніх громадян у відповідних установах на території України, а Денісовою ‒ наших громадян на території Росії. Але вони не були дотримані російською стороною і, незважаючи на наше бажання та ініціативи, поки це питання зависло.
Треба знаходити будь-які можливі шляхи, застосовувати інструменти дипломатії, все ‒ в ім'я порятунку наших громадян, українських політв'язнів
Україна пропонує нові ідеї для реанімації цього процесу. Наприклад, є російські громадяни, які перебувають в українських пенітенціарних установах, ціла група з них написала відповідні звернення (з проханням про помилування та видачу Росії, ‒ КР). Треба знаходити будь-які можливі шляхи, застосовувати інструменти дипломатії, все ‒ в ім'я порятунку наших громадян, українських політв'язнів ‒ з кінцевою метою домогтися від російської сторони конкретних кроків у розгляді наших пропозицій. Однак питання в дипломатії вирішуються за допомогою двох сторін, і, якщо вони не можуть знайти спільну мову, тоді на допомогу приходить третя ‒ тут підкреслю, міжнародне товариство всіляко підтримує українську сторону. Ми маємо низку каналів тиску на російську владу, зокрема, тема політв'язнів завжди присутня на кожній зустрічі президента України з його закордонними колегами. Скоро почнеться щорічна сесія Генасамблеї ООН, це питання нашою делегацією буде підніматися серед першочергових.