Спостереження, контроль, огляд: як Росія охороняє Керченський міст

Російське «будівництво століття» в анексованому Криму завершене, автомагістраль через Керченську протоку відкрита вже понад місяць. Є, щоправда, обмеження для водіїв і контроль для пасажирів. З моря Росія охороняє міст як стратегічний об'єкт ‒ бойовими катерами, безпілотними субмаринами та десятками камер спостереження.

Блогери ‒ росіянка Олена Бардівська та українець Віктор Петровський ‒ організували своє тестування автопереходу, вони одними з перших проїхали відкритим Керченським мостом. Віктор, родом з Миколаєва, похвалився, що з українським паспортом їде в російський Краснодарський край без будь-яких перешкод.

Але вже на наступний день, після публікації блогу в мережі, через свою хвальковитість, Віктор разом з подругою, стали героями інтернет-заголовків. Їхні прізвища, як «антиукраїнських пропагандистів» з'явилися в публічній базі української неурядової організації «Миротворець» із позначкою, що вони порушили правила перетину державного кордону.

«Ось, 3,5 тисячі гривень штраф, ну це взагалі смішно. Мало не до кримінального покарання до трьох років в'язниці за зраду батьківщині», ‒ обурився Віктор.

Українські прикордонники пояснюють суть правопорушення блогера Петровського так: у зв'язку з анексією Криму Україна не може контролювати Керченську протоку, тому її перетин ‒ з будь-якого боку ‒ незаконний.

«Цей громадянин України, якщо його можна так назвати, вчинив адміністративне правопорушення... Якщо він з'явиться в пунктах пропуску, які діють на в'їзд в Україну ‒ він буде притягнутий до адміністративної відповідальності. Але, думаю, що крім адміністративної відповідальності, з ним буде цікаво поспілкуватися й іншим правоохоронним органам», ‒ розповів спікер Державної прикордонної служби України Олег Слободян.

Блогер Віктор Петровський

Сам блогер говорить, що живе в Криму з 2014 року, півострів називає не російським чи українським, а своїм. На материкову частину України повертатися поки не збирається, навіть більше ‒ агітує відпочивати на Кримському півострові та в сусідній Росії.

Під особливим контролем

За час анексії таких порушників державна прикордонна служба України нарахувала близько 30 тисяч осіб. Як збирали цю інформацію ‒ не повідомляють, а ось російські спецслужби пишаються своїми системами нагляду.

Десятки відеокамер і спеціальний моніторинговий центр ‒ все це, щоб захистити міст від українських диверсантів.

«Особливу увагу відомства приділяють «Кримському мосту», у бандерівців він викликає особливу злість», ‒ повідомляють російські ЗМІ.

Керченський міст охороняють на землі, з неба та під водою. На всіх 18-ти кілометрах автомобільний потік контролюють відразу три блокпости. На в'їзді з Керчі, з Тамані, та на острові Тузла. Поліцейські зупиняють кожен десятий автомобіль, особливо, якщо машина на іноземних номерах і з тонованими вікнами. Автобуси перевіряють всі без винятку, частину пасажирів змушують проходити через металошукачі та через повний огляд особистих речей.

З моря міст охороняють співробітники Росгвардії та спецслужби ФСБ Росії. В їхньому арсеналі: прикордонний сторожовий катер «Ламантин», катер-перехоплювач «Соболь», протидиверсійний катер «Грачонок», десантний катер «Раптор» і підводний безпілотний комплекс «Пінгвін».

«Навіть гумовий човен не здатний дістатися непоміченим до «Кримського мосту» та Кримського переходу», ‒ запевняє журналістів співробітник прикордонної служби ФСБ Росії Олександр Глазков.

Михайло Самусь

Цю невелику флотилію український військовий експерт Михайло Самусь вважає стандартними заходами охорони стратегічного об'єкта. Для України ж ці катери ніякої загрози не становлять, вони лише можуть створити незручності для цивільних суден.

«Наприклад, «Раптор» призначений для оперативної доставки групи спецназу... Якщо говорити про «Грачонка», «Соболя» та «Ламантина» ‒ це, в принципі, патрульні кораблі, які більше підходять для прикордонної служби», ‒ зазначає експерт.

Однак, міст охороняють не тільки спецназівці, насправді, він під більш пильним наглядом, говорить Самусь. Це не просто дорога для туристів, а стратегічний шлях для ротації військової техніки, тому його справжня охорона прихована від цікавих очей туристів.

«Насправді обороною цього мосту займається величезна кількість сил... Починаючи з С-400, С-300 і закінчуючи такими системами як ТОР. Це системи протиповітряної та протиракетної оборони, які мають накрити куполом цей міст», ‒ зазначає український військовий експерт

Чи витримає?

У 1976 році радянською технікою випробовували на міцність Північний міст у Києві. Тоді переправу перевіряли навантаженими щебенем КрАЗами, які вишикувалися лавою через весь автоперехід. Керченським мостом на вантажівці ще 15 травня дозволив собі проїхати тільки нинішній президент Росії Володимир Путін і десятка два робочих КамАЗів. Більше «важковаговиків» на переправу не пускають, експерти вбачають у тому вагомі причини.

«Якщо повне навантаження не пустили, це говорить про те, що є якісь сумніви, які ще перевіряють. Тобто, ті, хто проектував цей міст, і ті, хто будував цей міст, мають свої певні застереження», ‒ говорить віце-президент Асоціації «Мости України» Петро Коваль.

Російська влада виправдовується, мовляв, вантажівки не пускають, щоб не заважали туристам. Російський же геолог Юрій Медовар, який на етапі будівництва говорив, що міст довго не простоїть, від своїх слів не відмовляється і тепер. Навіть більше, наполягає, що міст не витримає навантажень, тому що збудований на м'яких ґрунтах.

На цю ж тему: «Я наголошував: будувати міст не можна» ‒ експерт про головну небезпеку Керченського мосту

«А те, що збудували ‒ нехай стоїть, головне, щоб ніхто не загинув, але там все попереду. Тому вони й не дали назву мосту на честь Путіна. Не дали ‒ бояться, що він не довговічний буде. Я особисто цим мостом ніколи не поїду», ‒ запевнив старший науковий співробітник Інституту водних проблем Російської академії наук Юрій Медовар.

Російські статисти, у свою чергу, підрахували, що з 1 червня мостом вже встигли скористатися близько 460 тисяч чоловік.

В основному кримчани через міст їдуть з цікавості, а росіяни ‒ на відпочинок до моря.

При цьому знизити ціни на продукти, як цього очікувала російська влада в Криму, міст поки не допоміг. Навіть більше, експерти фіксують подорожчання бензину та хліба. І поки єдині, хто примудрився заробити на Керченському мості ‒ це туристичні агенції та артисти. Перші возять на переправу екскурсії, другі ‒ співають замовні пісні.