«Вирок буде до кінця літа»: як просувається справа «ялтинської шістки»

Наприкінці травня міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала лист кримськотатарського активіста, правозахисника Емір-Усеїна Куку ‒ фігуранта «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» ‒ із російської в'язниці. Ув'язнений скаржиться на абсурдність висунутих проти нього звинувачень у підготовці до насильницького захоплення влади в Криму.

Правозахисник повідомив, що зараз у Криму та в російському Ростові-на-Дону перебувають в ув'язненні за політичними звинуваченнями приблизно 50 громадян України, причому 27 із них ‒ кримські татари.

Емір-Усеїн Куку також закликав владу України докласти максимум зусиль для якнайшвидшого звільнення політв'язнів із російських в'язниць і подякував усім за підтримку:

«Я вдячний їм усім ‒ нашим співвітчизникам і одновірцям у Криму та за його межами, українським, російським і міжнародним громадським і правозахисним організаціям, ЗМІ, Меджлісу кримськотатарського народу, державним органам України та просто громадянам, хорошим людям, які надають будь-яку підтримку нам і нашим сім'ям».

Емір-Усеїн Куку: з правозахисника в політв'язні (відео)

Адвокат Емір-Усеїна Куку Сергій Локтєв описує поточний хід процесу в справі «ялтинської шістки».

‒ Зараз триває судовий процес за звинуваченням Емір-Усеїна Куку та ще п'яти осіб за частиною другою та частиною першою статті 205.5 (Кримінального кодексу Росії ‒ КР) ‒ це участь у діяльності забороненої (в Росії ‒ КР) організації «Хізб ут-Тахрір». А також стаття 278-а Кримінального кодексу Росії ‒ це приготування до насильницького захоплення влади та зміни конституційного ладу РФ. Зараз держзвинувачення висуває докази, зібрані під час попереднього розслідування ФСБ. Думаю, 7 червня буде оприлюднена остаточна лінгвістико-релігієзнавча експертиза, що, на думку звинувачення, підтверджує участь усіх підсудних у забороненій терористичній організації. Як сторона захисту ми з нею не згодні, а експерт-релігієзнавець, на наш погляд, не відповідає тим вимогам, що дозволяли б йому давати якісь висновки щодо ісламу. Він історик і писав дисертацію з Середніх віків.

Фігуранти «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір»

За словами Сергія Локтєва, російська судова система порушила конфіденційність його спілкування з підзахисними, а також інші права фігурантів справи. Щодо низки порушень захист уже надіслав заяву до Ради Європи, зазначив він.

‒ Так, наприклад, одне з клопотань ‒ це участь перекладача з кримськотатарської мови. У нас, на жаль, суд не забезпечив такої можливості, хоча підсудні про це просили. Це прохання було навіть більше пов'язане з тим, що частина свідків захисту, яких ми будемо викликати та допитувати, володіють тільки кримськотатарською мовою й дуже погано ‒ російською. Навіть більше, ми клопотали про участь в судовому слідстві дружини Емір-Усеїна Куку, яка має спеціальну освіту, але за процесуальними нормами вона не може бути захисником, адже її допитували.

Сподіваючись побачити батька: як живе сім'я фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір»

Кримський адвокат Едем Семедляєв міркує про перспективи обміну «ялтинської шістки» та можливу допомогу з боку української держави.

‒ Думаю, вирок буде не раніше кінця літа, тому що досі ще сторона звинувачення висуває свої докази. Ми ще не допитали всіх свідків звинувачення. Звичайно, ми оскаржуватимемо обвинувальний вирок у Верховному суді Росії. Взагалі, вся робота проводиться з перспективою на Європейський суд з прав людини. З приводу обміну ‒ з практики ми бачимо, що таке відбувається вкрай рідко. Таких можна порахувати на пальцях: Надія Савченко, Ільмі Умеров, Ахтем Чийгоз і ще кілька людей. Звісно, пильна увага міжнародних організацій до проблеми політв'язнів дає свої результати, свої плюси. Хотілося б побачити допомогу також з боку України. Я знаю, що в бюджет закладені гроші для допомоги сім'ям політв'язнів, але механізму ще немає.

Едем Семедляєв

Спікер Amnesty International в Україні Марія Гур'єва робить висновок, що кожен крок із залучення уваги до політв'язнів важливий для кінцевого результату.

‒ Питання в тому, наскільки є можливість мобілізувати суспільство й України, й інших країн, і Росії зокрема ‒ наскільки можливо мобілізувати і політиків, і дипломатів, і організації. Тільки такою загальною мобілізацією можна якимось чином вплинути на ситуацію. Тиснути на Росію на міжнародному рівні дуже складно, але можливо. І тут важливо нагадати, що в Росії скоро буде Чемпіонат світу з футболу, а це величезна можливість вплинути на ситуацію з в'язнями совісті, з несправедливо засудженими в Росії в цілому. У цей період до країни буде прикута увага всього світу. Кожен маленький крок у підсумку складається в загальну картину, що стає видимою.

Мария Гурьева

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й говорять, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії та в окупованому нею Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, внісши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами ‒ переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

(Текст підготував Владислав Ленцев)