Спеціально для Крим.Реалії
Ставленик Кремля Сергій Аксенов (Аксьонов) порадив жителям Криму не їздити на український материк через адміністративний кордон, назвавши Україну «піратською державою», в якій не діють закони. Але логіка Аксенова, як це часто буває з публічними заявами глави окупаційного уряду, виглядає перевернутою з ніг на голову. Тому що Аксенов демонструє чудове знання та розуміння українських законів. Але при цьому він радить спільникам, як їх обійти.
Заява Аксенова адресована не всім кримчанам, а тим, хто розуміє, що міг порушити українське законодавство ‒ насамперед, працівникам квазідержавних структур. І Аксенов зовсім не відмовляє їх їздити на вільну територію України. Ні, він лише радить їм уникати адміністративного кордону й перетинати державний ‒ сподіваючись, що там порушника закону буде важче виявити.
Якщо це не піратська логіка ‒ тоді що? Якщо людина, яка вважає себе державним службовцем, дає публічні поради про те, як обманювати державу ‒ нехай навіть державу, яку він не вважає своєю, ‒ то хто він, якщо не пірат? І чим ще можна пояснити цей правовий нігілізм, окрім як неповагою до будь-якої держави?
Держава для них ‒ не цінність, а засіб пересування та збагачення. І вони щиро вірять, що мають право на зраду
Аксенов і ті представники кримської влади, які стали за кілька днів окупації великими російськими патріотами, схоже, сприймають державу як годівницю. Коли над Кримом був український суверенітет, вони навіть і думати не хотіли про «сакральність» півострова, не виступали за його приєднання до Росії, словом ‒ не робили нічого такого, що, по ідеї, мали робити справжні «російські патріоти». І стали вони цими «патріотами» не коли з'явилася можливість ‒ а коли з'явився наказ. Не сумніваюся, що після закінчення російської окупації ті з них, хто не встигне публічно забруднитися, виявлять дива українського патріотизму й бездоганне знання української мови та законів ‒ така доля «патріотів» годівниці.
Саме тому вони щиро впевнені, що сьогодні можна найматися на службу в кримські «державні структури», а завтра ‒ отримувати український біометричний паспорт. Сьогодні ‒ голосувати в парламенті Криму за «возз'єднання» півострова з Росією, а завтра ‒ їхати на український материк за медичною допомогою. Сьогодні ‒ агітувати за Путіна або інших учасників російської виборчої вистави, а завтра ‒ незворушно показувати український паспорт на адміністративному кордоні. Держава для них ‒ не цінність, а засіб пересування та збагачення. І вони щиро вірять, що мають право на зраду.
Тому що зрада в Криму ‒ це зручно.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції