Перевернути прапор. Український стяг: історія та версії

Your browser doesn’t support HTML5

Перевернутий синьо-жовтий. Правда чи міф? (відео)

Український синьо-жовтий прапор. Скільки йому років? Як він має виглядати? І чи не потрібно перевернути його, щоб синя смужка була знизу? Відповіді шукали в «М+».

У 2007 році, тоді ще прем’єр-міністр Віктор Янукович пише книгу. Після незабутнього «Проффесора» й Анни Ахмєтової, Янукович робить наукове відкриття і в царині державних символів. Поруч із ним на обкладинці книги прапор. Але зображений – вверх ногами. За це громадськість його одразу ж засуджує. Але дехто й підтримує. Мовляв, саме так має виглядати український прапор. Жовта лінія зверху, синя – знизу. Тож яким повинен бути український прапор?

Лицар у золотих шатах

Починаючи з 16-го століття, запорізькі козаки час від часу використовували синьо-жовті хоругви, а вже з початку 18-го вони почали переважати. Такі прапори часто виготовляли з синього полотнища із нашитим на ньому лицарем у золотих шатах.

Сучасний синьо-жовтий прапор вперше публічно з’явився 22 квітня 1848 року у Львові. Під час революційної «Весни народів».

Саме після цього синьо-жовтий стяг набуває все більшої популярності, а після революції в Російській імперії 1905 року його почали використовувати по всій Україні.

У 1917–1921 роках, під час Української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки. Тоді ж (у січні 1918-го) був затверджений і порядок кольорів – у законі про флот УНР.

«... Прапором української військової фльоти є полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах».

На деяких чорно-білих фото може здатися, що прапор зверху жовтий, а знизу синій. Таке зображення з’являлось через недосконалу техніку. Насправді на більшості світлин прапор таки синьо жовтий. Це підтверджується і документами, і спогадами очевидців.

Солдати Української Галицької армії з синьо-жовтим прапором (синій колір на чорно-білих фото з початку ХХ столвття відображався світлішим від жовтого)

Пізніше – в 1938-1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, в 1941 році – Української Держави, яку щоправда одразу ліквідували.

Стяг у підпіллі

В Радянські часи синьо-жовтий стяг лишався у підпіллі, а його використання і навіть зберігання могло каратись ув’язненням.

Незважаючи на це, у 1950–1980-х роках КДБ регулярно фіксував вивішування стягу.

Наприклад, у травні 1966 року сантехнік Георгій Москаленко та зварювальник Віктор Кукса, замість скинутого і порваного червоного прапора, підняли над будівлею Київського інституту народного господарства синьо-жовтий. На прапорі був напис: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито». Невдовзі Куксу і Москаленка арештували і ув’язнили у таборах суворого утримання.

Вперше публічно за радянських часів синьо-жовтий прапор підняв Юрко Волощак. Це сталося 26 квітня 1989 під час мітингу-вшанування річниці Чорнобильської катастрофи у Львові.

А вже через 2 роки – в серпні 1991-го група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійну залу Ради. Синьо-жовтий стяг став офіційним прапору незалежної української держави.

Але все ж, чи потрібно перевертати прапор?

Плакат 1917 року: «Своїй хаті своя правда і сила, і воля»

Такий порядок кольорів – чи не основна причина «нещасть» України, говорять прибічники їдеї «перевертання». Пояснюють: перевернутий прапор – міжнародний символ біди. А ще аргументують цю ідею… феншуєм. Та найчастіше – історією.

Дійсно, порядок смужок довго був невизначеним, тож використовували обидва варіанти. Але: починаючи з 1848 року поступово почав переважати синьо-жовтий.

А потім саме такий варіант вибрали і закріпили українські держави ХХ століття – УНР, ЗУНР, Карпатська Україна, Гетьманат та інші.

Синьо-жовті і червоно-чорні прапори на мітингу Народного руху України із закликами до розпуску Верховної Ради, відставки уряду і вимогами про вихід України зі складу СРСР. Київ, 30 вересня 1990 року

Жалобна процесія у столиці тоді ще СРСР, на якій майорять і українські прапори (синьо-жовті та червоно-чорний), в пам'ять про загиблих у дні серпневого путчу. Москва, 24 серпня 1991 року. Українці брали активну участь в масових акціях у Москві, які, в кінцевому результаті, призвели до розпаду радянської імперії. Зокрема, із 1989 року в Москві діяла організація з назвою «ОУН-РУХ»

Помаранчева революція. Майдан Незалежності в Києві, 28 грудня 2004 року

Революція гідності, Київ, майдан Незалежності, 26 листопада 2013 року

Бійці МВС України із прапорами України під час церемонії відправки на Донбас у зону збройного протистояння з російськими гібридними силами. Харків, 30 січня 2015 року

Монумент Незалежності – тріумфальна колона в Києві, присвячена Незалежності України