Спеціально для Крим.Реалії
Міркування російської пропаганди про те, що росіяни й українці ‒ «один народ», ідуть в унісон із заявами доморощених «примирителів», що пропонують пробачити Кремлю анексію Криму й бійню на Донбасі.
Президент Росії Володимир Путін у черговий раз наголосив на нібито близькості українців і росіян. «Із Україною нас пов'язує тисяча ниток. Я глибоко переконаний, що український і російський народ ‒ вони просто близькі родичі. Це майже одне й те саме. Досить сказати, що весь Радянський Союз упродовж десятиліть очолювали вихідці з України», ‒ сказав Путін в інтерв'ю режисерові Оліверу Стоуну.
У перекладі на «звичайну» російську його слова означають, що українці не мають права на власну державність. Багато спостерігачів пропустили путінське висловлювання повз вуха, бо кремлівський ватажок із завидною постійністю видає в ефір сентенції про «братні народи». Але під час «прямої лінії» Володимир Путін пішов ще далі, назвавши свого кума Віктора Медведчука «українським націоналістом». Хоча деякі епізоди в біографії зазначеного пана, м'яко кажучи, не відповідають подібній оцінці.
Словесні реверанси на адресу Медведчука вказують, що Кремль має намір сприяти зміні влади в Києві, щоб у державного керма опинилися відверті маріонетки Москви
Словесні реверанси на адресу Медведчука вказують, що Кремль має намір сприяти зміні влади в Києві, щоб у державного керма опинилися відверті маріонетки Москви. Такий варіант найбільш зручний і вигідний Кремлю в умовах наростаючої конфронтації із Заходом і низки гучних політичних провалів після анексії Криму. Захоплення українського півострова стало останньою тактичною перемогою Путіна, після якої його везінню настав кінець.
З одного боку, на російського президента тиснуть кремлівські «яструби» і ВПК. Вони через підгодованих блогерів, журналістів і громадських діячів (наприклад, терориста Ігоря Гіркіна) дорікають кремлівському ватажку в боягузтві, боязні відкрито напасти на Україну і змусити її підписати акт капітуляції, відмовитися від Криму й НАТО, провести «федералізацію» й дати особливі права для ОРДЛО. Вони вважають, що навесні 2014 року в Путіна на руках були всі козирі: величезний рейтинг, накачаний «Кримнашем», роз'єднаність західних політиків, розвалена українська армія й деморалізовані спецслужби. Нібито тоді Москва могла «малою кров'ю» захопити весь південний схід України, змусивши Київ і Захід визнати території російськими.
З іншого боку, російському президенту доводиться враховувати інтереси придворної олігархії й «системних лібералів» в уряді. Це угрупування втомилося від західних санкцій. Обмеження, запроваджені США і ЄС, посилили кризу російської економіки. В уряді не приховують, що їм доведеться відмовитися від низки соціальних зобов'язань перед населенням. Пропагандистський міф про те, що нібито Путін забезпечив росіянам сите життя, розвалюється на очах. Влада Росії боїться народного обурення, але перспектива посилення санкцій лякає їх ще більше. У такій обстановці Кремль не може піти на поводу у «яструбів», наважившись на масштабний наступ із боку Донбасу та Криму.
Путін, який закликав у Франції до скасування санкцій, висловлював інтереси нуворишів, яким набридла кримська «епопея». Але це не робить московських клептократів друзями України. Вони, як і «яструби», націлені на ліквідацію Української держави, але іншими способами. Розвал країни зсередини, деградація державного апарату, повторення ситуації лютого-березня 2014 року ‒ єдиний варіант, коли Москва може «красиво» позбутися санкцій, прихопивши Крим.
Прихильники екс-президента-втікача Віктора Януковича чутливо реагують на політичний запит із боку Кремля
Прихильники екс-президента-втікача Віктора Януковича чутливо реагують на політичний запит із боку Кремля. Свіжий приклад ‒ виступ колишнього народного депутата Ганни Герман. В ефірі телеканалу NewsOne вона розповіла, яким бачить примирення росіян і українців. «Я хочу, щоб ми ставили питання в такій площині: український народ ‒ не ворог російському, а російський народ ‒ не ворог українському. Якщо між верхівкою відбуваються такі непонятки, верхівки завжди домовляться, тому що економічне співробітництво триває. Простих людей хочуть зробити ворогами», ‒ сказала вона.
Ведучий зазначив, що складно вести діалог про примирення, коли «сусід відрубав одну кімнату вашої квартири». Герман говорила про російську агресію так, немов анексія Криму ‒ політичне непорозуміння, не варте пильної уваги. «Вони відстоюють свої національні інтереси. Ми повинні відстоювати свої. Навіть такі гострі конфлікти потрібно вирішувати розумно, з перспективою на те, що все мине. Все в житті минає. Колись монголо-татарське іго в нас було в Києві. Але вони пішли», ‒ туманно пояснила Герман. Політик не сказала про те, що півострів ‒ українська територія, і Кремлю рано чи пізно доведеться забратися з Криму. Вона говорила винятково російською, щоб її цільова аудиторія в Україні і Росії точно зрозуміла сенс сказаного.
Ганна Герман ‒ далеко не єдиний приклад зради національних інтересів України в Криму і на сході країни. Навесні 2015 року в Кривому Розі з'явилися бігборди з привітанням дітям від народних депутатів від Опозиційного блоку Олександра Вілкула та Костянтина Павлова. На них була зображена карта України без Криму. А минулого місяця «прославився» депутат Білгород-Дністровської міськради (Одеська область) Василь Кащі. Він висловився проти будівництва храму православної церкви Київського патріархату. Активісти, які були присутні на сесії міськради, поставили йому просте запитання: «Чий Крим?». Кащі хамив співрозмовникам і намагався ухилятися від відповіді. Коли його притиснули питаннями, він сказав, що «Крим ‒ людський». Представників патріотичних організацій обурило, що депутат відмовився назвати півострів українським. Василя Кащі облили зеленкою й намагалися засунути до сміттєвого баку. Від розправи його врятували співробітники поліції.
Путін уже не чекає визнання анексії з боку Заходу. Він націлений отримати Крим із рук українських ренегатів
Зазначені події ‒ ланки одного ланцюга. Йдеться про цілеспрямовану інформаційну політику з обдурення українців. Громадськість намагаються переконати, що півострів остаточно втрачений для країни або «ніколи не був» в Україні. Такі заяви робляться винятково на догоду Москві. До антидержавної діяльності підключили не тільки «п'яту колону» в Києві, а й у регіонах країни, що говорить про підготовку провокацій на місцях. Представники команди Януковича відкрито подають сигнал Москві: «Допоможіть нам прийти до влади, і ми подаруємо вам Крим». Реванш кремлівської агентури може спровокувати масштабну кризу в Україні. З наближенням виборів кількість політиків і «експертів», згодних здати півострів, збільшуватиметься. Путін уже не чекає визнання анексії з боку Заходу. Він націлений отримати Крим із рук українських ренегатів.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції