Президент Литви: ми підтримуємо українську боротьбу проти агресії

Варшава – Президент Литви Далія Ґрібаускайте під час саміту НАТО у Варшаві заявила про готовність альянсу надати додаткову широку допомогу Україні і привітала рішення лідерів 28 країн-членів НАТО посилити східний фланг, розмістивши батальйони у трьох державах Балтії та Польщі. В інтерв’ю українській редакції Радіо Свобода та двом світовим агенціям новин Далія Ґрібаускайте наголосила на потребі діалогу НАТО з Росією, але додала, що альянс вестиме такий діалог із сильних позиції як союз, який є єдиним в оцінці агресивної політики Кремля у регіоні.

– Союз НАТО вирішив розмістити батальйон чисельністю в одну тисячу вояків у Литві. Чи однієї тисячі буде достатньо для гарантування безпеки Литви?

– Те, що було вирішено – це переважно для оборони, але не для повної оборони. І та тисяча вояків у Литві під керівництвом Німеччини буде багатонаціональною. Внесок зроблять шість країн. Це є символом широкої залученості і гарантією нашої оборони і безпеки у регіоні. Загалом у батальйонах у трьох балтійських державах та Польщі братимуть участь понад половини членів НАТО. І я ще раз наполягаю, що цей захід здійснюється виключно в оборонних цілях. Якщо б була якась проблема з військовим конфліктом, тоді будуть введені у дію інші оборонні плани і будуть направлені додаткові війська НАТО.

– Йдеться виключно про батальйони чи ще про додаткові заходи посилення безпеки?

– Цей пакет включає не лише рішення про розміщення батальйонів. Йдеться також про додаткове розміщення протиповітряних комплексів у Польщі. І вони будуть захищати не лише Польщу, а всі балтійські держави. Лише у нашому регіоні ми матимемо 170 військових навчань різного масштабу. Також буде розташована важка техніка НАТО на нашій території. Отже, ми насправді говоримо про спільний, об’єднаний підхід НАТО на тлі поведінки Росії. Вперше з часів Холодної війни союзники по НАТО думають про оборону і захист власної території у таких масштабах. Це свідчить, що НАТО переходить від планів на папері до реальних кроків на місцевості. І НАТО стає спражньою оборонною організацією. Це говорить про те, що НАТО розуміє, що таке захищати себе. Ось так я оцінюю рішення НАТО щодо посилення східного флангу.

– Але чи ці батальойни будуть залишатися на роки?

– Це залежить від ситуації. Можу пожартувати, що це залежатиме від поведінки Путіна. Якщо він наполягатиме на довшому терміні – так тому і бути! Тобто, це не від нас залежить.

– Як НАТО може допомогти Україні на тлі російської агресії?

– НАТО вже допомагає. По-перше, сильною політичною підтримкою. По-друге, у війському плані, а також навчаннями українських вояків. Нагадаю про польсько-литовсько-українську бригаду. Ми також надсилаємо наших фахівців для навчань українських військ. Американці на двосторонньому рівні надсилають військових інструкторів, а також це роблять інші країни НАТО – включно з Литвою і Польщею. Литва навіть надсилала певну летальну зброю Україні. Тому робимо все, що можемо. Ми підтримуємо українську боротьбу проти агресії. Ми також погодимо додатковий пакет допомоги Україні – військову допомогу, фінансову. Тобто, це такий комплексний пакет допомоги Україні.

– Дехто з лідерів країн НАТО, наприклад, президент Франції Франсуа Олланд, вважають, що Росія не становить загрози для НАТО...

– Мені треба перевірити, що точно було сказано. Не думаю, що це аж так звучало, і зазвичай я не коментую висловлювань інших лідерів. Але за круглим столом увечері у перший день саміту президент Олланд був дуже чітким і оцінив поведінку Росії дуже об’єктивно й чітко. І навколо стола на саміті не було протиріч щодо оцінки поведінки Росії – насамперед у Європі та в оцінці поведінки Росії щодо України, а також і щодо балтійських держав. Інформація, яку надав генеральний секретар НАТО, канцлер Німеччини Анґела Меркель та інші, справді продемонструвала, що немає непорозумінь щодо оцінки статус-кво, який скалався у регоіні. Інше питання стосується того, як деякі наші лідери хочуть підходити до Росії. Говорять про пришвидшення діалогу, про поглиблення діалогу – це інше питання. Але ми всі погоджуємося, що канали комунікації з Росією мають бути відкритими. Вони не можуть замінити зниження рівнів нашої безпеки, але канали зв’язку мають існувати – хоча б для того, щоб уникнути непорозумінь. Уникнути технічних помилок коли російські військові літаки літають без включених транспотерів та інших подібних інцидентів. Також у нас є спільні інтерси з Росією на міжнародній арені у боротьбі з угрупованням «Ісламська держава» та міжнародним тероризмом. Тому має бути паралельний підхід. Після того, як ми одноголосно вирішили бути сильними – із цією позицією немає, чого боятися, коли ми говоримо з Росією.

– Чого Ви очікуєте від Ради Росія – НАТО 13 липня?

– Ця Рада буде проведена вже після наших рішень на саміті. Ми почуватимемось більш впевненими. Моя особиста думка – така єдність НАТО не є приємною для Росії, але вона має взяти це до уваги. Вже не так просто буде розділити нас у питанні безпеки в Європі. І тут ідеться не лише про питання посилення східного флангу, а взагалі про позицію НАТО. Для Росії було неважко діяти агресивно поза територією НАТО. Але члени НАТО дуже чітко надсилають сигнал Росії – вони не дозволять вторгнення навіть на один метр території країн-членів НАТО. І це є гарна основа для відкритої та довірливої дискусії з Росією.

– Чи не буде якихось дій у відповідь з боку Росії у Калінінграді на посилення східного флангу НАТО?

– Знаєте, у східному регіоні НАТО на одного вояка альянсу припадає десь десять російських солдатів. Такі реалії. Але тут не йдеться про якесь змагання, хто має більше вояків у регіоні. У нашому рішенні (про посилення східного флангу) йдеться про гарантії та демонстрацію, що ми не дозволимо чіпати нашу територію. І це дуже важливо! І НАТО пройшло довгий шлях усвідомлення і розуміння, бо для деяких країн альянсу Росія знаходиться занадто далеко. Але Путін нам допоміг усвідомити, на що він здатен. І це нас об’єднало! І саміт НАТО чітко засвідчив, що якщо буде потрібно, то ми зробимо додаткові кроки, вдамося до додаткових заходів для гарантування безпеки.