Самовизначення на папері: якою бачать автономію кримських татар в Україні та Росії

©Shutterstock

На материковій Україні і в «російському» Криму активізувались дискусії з приводу створення кримськотатарської автономії. Москва та Київ бачать її по-різному. Зі схвалення російської влади створюється федеральна організація під назвою «національно-культурна автономія кримських татар». А керівництво України говорить про намір оголосити Крим кримськотатарською автономією в Конституції і надати корінному народу півострова політичні права.

«Уявіть собі на хвилину, що ви – кримські татари. Зі своєю дуже складною, десь трагічною, десь величною попередньою історією. Колись ви мали свою державність, ви про це не можете забути – це ваша історична пам'ять. Сьогодні ви думаєте про те, як зберегтись на своїй землі зі своєю мовою, культурою, звичаями, традиціями. Ви хочете того, чого хочуть усі. Усі народи. І якщо ви намагаєтесь такими зберегтись, ви маєте спиратися на право, яке вам це дозволить», – сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, виступаючи на дебатах «Кримськотатарська автономія у складі України».

Рефат Чубаров

Він нагадав, що, відповідно до принципів міжнародного права, корінні народи мають право на самовизначення. Однак, за його словами, у власній державі кримських татар – Україні – не вистачає правового регулювання, яке б дозволяло народу зберігатись і розвиватись.

«Скажімо, ви не можете зберегти свою рідну мову, якщо не встановите певні правові норми, які б гарантували вам навчання ваших дітей вашою рідною мовою. Ви не можете зберегтися, якщо не будете мати рівний доступ до управління своєю землею. Не пріоритетний, не домінантний, а хоча б рівний доступ. Мають бути закони, які вам би давали такі можливості», – зазначив голова Меджлісу.

Міжнародні норми і практики права припускають, що корінні народи мають право на самовизначення, і однією з форм реалізації цього права є національна територіальна автономія. Такі утворення, наприклад, існують у скандинавських країнах, де проживає народ саамі.

Наталя Беліцер

«У разі самовизначення корінних народів ідеться про так зване внутрішнє самовизначення. Це означає, що всі механізми, всі форми самоврядування, автономії відбуваються винятково в межах наявної демократичної держави і жодним чином не можуть ставити під сумнів ні її суверенітет, ні її територіальну цілісність», – пояснила експерт київського Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер.

«Маріонеткове утворення»

У Росії реалізацію права корінних народів на самовизначення розуміють специфічно. Нещодавно голова підконтрольного Москві Держкомітету Криму з міжнаціональних відносин Заур Смирнов повідомив, що незабаром буде створена «федеральна національно-культурна автономія» кримських татар. У Росії такі автономії є видом громадського об'єднання. Відповідно до законодавства, їхньою метою є самостійне вирішення питань збереження самобутності малих народів, розвитку їх мови, освіти та національної культури. На території Російської Федерації діють подібні автономії чувашів, євреїв, казахів, казанських татар, поляків та інших народів.

«Зараз триває робота в Санкт-Петербурзі, Астраханській області, Москві зі створення регіональних національно-культурних автономій кримських татар. Після цього кримські татари отримають право створити національно-культурну автономію федерального рівня», – сказав Заур Смирнов.

За його словами, вже відомо, хто стане головою «національно-культурної автономії» кримських татар. На цю посаду збираються призначити Ейваза Умерова – громадського діяча, відомого своєю лояльною позицією до Кремля.

Наріман Джелял

Лідери кримськотатарського національного руху не підтримали створення «національно-культурної автономії». Перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял наголосив, що цю структуру створюють для видимості турботи влади про кримських татар.

«Створення такої собі національно-культурної автономії, а відповідно до російського законодавства – це звичайна організація з дещо іншими завданнями, функціями, я розглядаю як прагнення влади побажання і вимоги, які кримські татари висловлюють упродовж тривалого часу, звести на якийсь мінімальний рівень. Це спроби нівелювати кримськотатарське питання, з одного боку, а з іншого – продемонструвати якусь турботу про кримських татар з боку влади», – сказав Наріман Джелял.

Юлія Тищенко

Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко звернула увагу на те, що заяви про створення «національно-культурної автономії» кримських татар звучали з вуст російських керівників практично відразу після того, як Москва встановила контроль над півостровом.

«Усі дослідники, які сьогодні займаються «культурними автономіями» в Росії щодо різних груп національних меншин, вказують, що це досить слабкі і не те щоб маріонеткові, але маргінальні утворення», – зазначила вона.

Реальна рівність

Українська влада розуміє право кримських татар на самовизначення інакше. 18 березня 2014 року Верховна Рада видала постанову, відповідно до якої Україна приєднується до Декларації ООН про права корінних народів і визнає корінним народом кримських татар. Ось тільки сталось це, коли Київ втратив контроль над півостровом, і реалізувати ухвалені норми на практиці зараз неможливо.

18 травня цього року президент України повідомив, що в новій редакції Конституції України АРК отримає статус кримськотатарської національної територіальної автономії. При цьому він не уточнив, як це буде на практиці, якщо Київ відновить контроль над Кримом.

Статус національної автономії означає, що законодавство буде гарантувати повноцінне представництво корінного народу в органах влади

Експерти стверджують, що, в першу чергу, статус національної автономії означає, що законодавство буде гарантувати повноцінне представництво корінного народу в органах влади.

«Насправді детальних розробок ще немає, а підходи такі – забезпечення представництва в органах влади. Є кілька репрезентативних моделей. Одна – квотна, інша – спеціальна система нарізування округів. Але головне – репрезентативність. І в органах виконавчої влади представництво має бути також пропорційним на місцевому регіональному рівні», – пояснила конфліктолог Наталя Беліцер.

Політолог Юлія Тищенко додає, що в модель національної автономії в Криму слід закласти основи для реальної рівності між різними етнічними групами.

«Мають бути закладені гарантії для кримськотатарського народу щодо питань представництва. Чому? Тому що це насправді одна з основних тем, якщо брати різні питання щодо різних груп меншин. Це також питання щодо культури, мови, можливостей взаємодії з іншими групами, питання, пов'язані з ухваленням рішень і можливістю обліку з боку центральної влади якихось думок корінного народу з приводу проблем, які стосуються цієї групи», – зазначила вона.

Статус Криму як національно-територіальної автономії означає те, що гарантуючи права кримським татарам, ми виписуємо правові механізми дотримання прав усіх
Рефат Чубаров

Лідер Меджлісу Рефат Чубаров вважає, що майбутній статус Криму коректніше називати національною територіальною автономією, а не кримськотатарською автономією.

«Статус Криму як національно-територіальної автономії на основі права кримськотатарського народу на самовизначення означає те, що гарантуючи права кримським татарам, ми виписуємо правові механізми дотримання прав усіх. І тоді ми уникаємо дуже багатьох питань. І основні дебати і дискусії будуть саме тоді, коли ми будемо виписувати механізми. Вони там будуть дуже важливими», – наголосив він.

Він запропонував усім надсилати йому і його соратникам конкретні пропозиції з приводу того, як необхідно реалізовувати національну територіальну автономію в Криму. На думку Рефата Чубарова, залучення небайдужих громадян до цього процесу допоможе зняти в кримському суспільстві напругу і знизити градус занепокоєння.