Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Для кримчан, які перетинають адміністративний кордон з Україною на автомобілі, надії на врегулювання питання з номерними знаками остаточно розбилися. Громадяни, які живуть на тимчасово окупованій території, до 1 квітня цього року мають вирішити, як їм вчинити в ситуації, що склалася. Багато хто опинився перед дуже серйозною дилемою.
17 лютого Верховний суд Росії відмовився задовольнити скаргу автомобіліста з Севастополя В'ячеслава Муляра, на думку якого російський уряд не має права вимагати від кримчан перереєструвати машини з українськими номерами. У своїй скарзі Муляр просив визнати незаконною постанову влади №1171, ухвалену 31 жовтня 2015 року. Вона встановлює термін перереєстрації автомобілів до 1 квітня 2016 року.
Рішення Верховного суду було прогнозованим, але до його ухвалення все-таки залишалася якась надія. Тепер автовласникам необхідно якимось чином виходити з ситуації, що склалася.
Зараз близько 25-30% кримських автомобілів продовжує їздити з номерними знаками українського зразка. Це, між іншим, добра сотня тисяч водіїв.
Зараз близько 25-30% кримських автомобілів продовжує їздити з номерними знаками українського зразка. Це добра сотня тисяч водіїв
Сам я їжджу з українськими номерами, і тому останнім часом мені часто доводилося розмовляти з друзями і знайомими, які не змінили автономери на російські. Причин для цього, в основному, дві: родичі на материковій частині України або необхідність виїжджати за межі півострова у справах, іноді і те, й інше. У більшості випадків ці причини також доповнюються категоричним неприйняттям анексії Криму. Втім, буває і абсолютно протилежна картина: громадяни з проросійськими поглядами мають причини для поїздок через Перекоп, тому зберегли «ненависні номери».
Так чи інакше, частина кримчан не хоче відмовлятися від українських номерних знаків.
Тим часом, нещодавно начальник ДІБДР Криму Анатолій Борисенко повідомив: «Починаючи з 1 квітня 2016 року дії водіїв, які не пройшли перереєстрацію у встановленому порядку, будуть підпадати під дію кодексу про адміністративні правопорушення в частині недотримання термінів держреєстрації транспортних засобів та керування незареєстрованим транспортним засобом. Початкова межа штрафу за керування автомобілем з українськими номерами кримчанами – 500 рублів. За повторне правопорушення вже можуть позбавити права керування транспортними засобами на період від одного до трьох місяців».
За словами начальника ДАІ Криму, автовласники не поспішають перереєстровувати свої авто з різних причин: «Ці номери дійсні – і з точки зору міжнародного законодавства, і з точки зору українського. На машинах з такими номерами можна їздити хоч в Європу, хоч в Україну».
А на нейтральній смузі...
Днями директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко запропонував такий варіант: щоб зберегти український автономер, потрібно звернутися із заявою до російської ДІБДР на півострові про втрату паспорта і номерних знаків, щоб отримати копію свідоцтва про реєстрацію вже російського зразка.
«У такому разі, видають копію свідоцтва про реєстрацію вже ПТС (паспорт транспортного засобу – КР) російського і видають нові номерні знаки російські. Причому, у нього (водія – КР) зберігаються і український техпаспорт, свідоцтво про реєстрацію та українські номерні знаки. І він теоретично може на російських номерних знаках кататися Кримом, а на нейтральній смузі, скажімо так, він просто дістає старий техпаспорт, вішає номерні знаки і їде на територію материкової України», – пояснив експерт.
Лише троє з десяти згодні стати «джеймсами бондами» і крутити болти «на нейтральній смузі»
Цей варіант ми також обговорили з моїми «українономерними» товаришами. З'ясувалося, що лише троє з десяти згодні стати «джеймсами бондами» і крутити болти «на нейтральній смузі». Якби в опитуванні брали участь жінки – впевнений, відсоток тих, хто підтримав пропозицію Олега Назаренка був би нульовим. Складно уявити собі представницю прекрасної статі з гайковим ключем і викруткою, та ще в польових умовах. Сюди також можна додати можливу негоду – мороз, дощ, вітер, щоб зрозуміти нежиттєздатність запропонованого варіанту.
Як громадянин має пояснювати прикордонникам наявність у нього в багажнику (сумці, валізі або навіть під одягом) автомобільних номерних знаків українського зразка?
Найбільша вразливість, зрозуміло, не в болтах, гайках і метеоумовах, а в проходженні огляду на російському контрольно-пропускному пункті. Ну от як громадянин має пояснювати прикордонникам наявність у нього в багажнику (сумці, валізі або навіть під одягом) автомобільних номерних знаків українського зразка? І це в кожній машині, яка буде перетинати адміністративний кордон України з Кримом після 1 квітня!
Також складно повірити, що російські даішники не придумають якісь підступи і заборони, коли десятки тисяч кримчан раптом прийдуть із заявами про втрату документів і номерів на машину.
«А на нейтральній смузі квіти надзвичайної краси», – співав Володимир Висоцький.
Номери, прапори і громадяни
Сьогодні прапор України на автомобільному номері – це практично єдине місце, де його можна побачити в Криму. Росія, продовжуючи закручувати гайки на анексованому півострові, зробила черговий хід у боротьбі за душі кримчан, обриваючи чергову ниточку, яка б пов'язала їх з Україною. Тепер черга Києва.
Україна має боротися не за кримську територію, а за кримчан – українських громадян. Це головне
Українська держава, яка декларує у всіх документах і на міжнародних зустрічах, що в Криму живуть її громадяни, має щось для цих громадян зробити. Не декларативне, а реальне. Продумати і впровадити механізм перетину адміністративного кордону. Я не знаю, як це буде зроблено. Наприклад, автомобілі з російськими номерами перевірятимуть по українській базі. Якщо ПІБ власника і реєстраційні дані авто сходяться – видавати тимчасові номери для в'їзду на материк, вилучаючи на зберігання російські. Або якісь інші варіанти, нехай цим займаються фахівці.
Україна має боротися не за кримську територію, а за кримчан – українських громадян. Це головне.
Геннадій Кравченко, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції